02 травня 2023 року Справа № 915/1828/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Сулейманової С.М.
представники сторін у засідання не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1828/21
за позовом фізичної особи-підприємця Цвятка Олега Афанасійовича,
АДРЕСА_1 ;
до фізичної особи-підприємця Литвиненка Володимира Семеновича,
АДРЕСА_2 ;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 218848 грн.
Фізичною особою-підприємцем Цвятком Олегом Афанасійовичем пред?явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Литвиненка Володимира Семеновича грошових коштів у загальній сумі 218848 грн., із яких: 158870 грн. ? основний борг; 32918 грн. ? пеня; 7122 грн. 46 коп. ? 3 % річних; 19938 грн. 19 коп. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Литвиненком зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки від 13.05.2020 № 1305, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставлених за договором товарів, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на якоу позивачем здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню в порядку 6.4 договору.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 21.12.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.02.2021.
Ухвалою від 09.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 16.03.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Ухвалою суду від 16.11.2022 призначено дану справу до розгляду на 17.01.2023.
Ухвалою від 17.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.03.2023, проте в указану дату засідання не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, зокрема у період з 09:10 по 11:09 у м. Миколаєві тривала повітряна тривога.
Ухвалою від 22.03.2023 призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.05.2023.
Згаданою вище ухвалою від 21.12.2021 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зазначену ухвалу отримано підприємцем Литвиненком 24.12.2021, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення в матеріалах справи.
Отже, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 10.01.2022 включно; від підприємця Литвиненка в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.
Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з?явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір поставки від 13.05.2020 № 1305 (далі - договір), у відповідності до умов якого підприємець Цвятко (постачальник) зобов?язався передати товар у власність підприємця Литвиненка (покупця), а Покупець ? прийняти та сплатити за товар на умовах договору (п. 1.1 договору).
Предметом поставки є товар ? конструкції алюмінієві (п. 2.1 договору).
Сторонами погоджено, що товар, вказаний в п. 2.1 цього договору, поставляється покупцю партіями. Кожна партія товару визначається додатком до цього договору або рахунком-фактурою, виставленим на підставі усного чи письмового замовлення покупця, в яких зазначається: найменування, кількість, ціна за одиницю, загальна ціна товару, що повинен постачатися в конкретній партії (п.п. 2.2-2.3 договору).
Асортимент, кількість товару конкретної партії та інші умови вважаються погодженими сторонами одним із вказаних способів: шляхом укладення сторонами додатку до цього договору або оплатою покупцем виставленого постачальником рахунку-фактури (п. 2.4 договору).
Підтвердженням якості товару є сертифікат відповідності, якщо наявність такого сертифікату передбачена чинним законодавством України (п. 2.5 договору).
Постачальник зобов?язаний поставити товар покупцю на умовах EXW згідно ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року) за адресою Постачальника: м. Миколаїв (п. 3.1 договору).
Строк поставки складає 20 (двадцять) робочих днів з моменту підписання цього договору покупцем товару. Відлік строку поставки товару починається після підписання договору (п. 3.2 договору).
В межах дії цього договору днем поставки товару вважається день передачі товару згідно накладної на товар з відміткою покупця про отримання товару. Право власності та ризики випадкової загибелі на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за накладною (п.п. 3.9-3.10 договору).
Підписанням накладної покупець засвідчує: що він не має претензій щодо кількості поставлених йому товарів; він провів ретельний огляд поставлених товарів і не виявив при цьому жодних явних пошкоджень чи дефектів товару; товар поставлений у неушкодженій упаковці чи тарі (п. 3.11 договору).
Вартість товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в додатку до договору або у рахунках-фактурах, що складені згідно замовлення покупця (п. 4.1 договору).
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безголовому порядку. Покупець зобов?язаний здійснити оплату у розмірі 100% вартості партії протягом 10-ти банківських (робочих) днів з моменту підписання накладної (п.п. 4.2-4.3 договору).
Днем оплати товару вважається день надходження коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.5 договору).
Загальна ціна договору складається з сукупної вартості кожної партії товару (п. 4.6 договору).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем поставлено підприємцю Литвиненку товари загальною вартістю 158870 грн. згідно накладної від 01.06.2020 № 01-06/2020, підписаної сторонами та скріпленої їх печатками без зауважень.
У зв?язку з неоплатою відповідачем поставлених підприємцем Цвятком товарів останнім направлено відповідачу претензію від 06.05.2021 про погашення заборгованості за договором.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, зазначену претензію підприємцем Литвиненком залишено без реагування та виконання, а заборгованість у сумі 158870 грн. відповідачем не погашено і досі.
Викладеними обставинами зумовлене звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов?язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, ? у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов?язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
В даному випадку матеріали справи не містять доказів погодження сторонами відстрочення платежу у відповідних додатках або додаткових угодах до договору.
Згідно п. 4.3 договору відповідач мав сплатити 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 5 днів з моменту поставки товару, тобто, до 08.06.2020 включно.
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено порушення підприємцем Литвиненком обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати товару, поставленого позивачем за указаною вище накладною, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 158870 грн., а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.
Щодо заявлених позивачем до стягнення нарахувань: 3 % річних, інфляційних втрат та пені, - суд приходить до такого.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що у позивача у зв?язку з неналежним виконанням підприємцем Литвиненком обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару виникло право на здійснення указаних нарахувань на суми прострочень у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних у сумі 7122,46 грн., нарахованих за період 16.06.2020-13.12.2021, та інфляційних втрат у сумі 19938,19 грн., нарахованих за липень 2020 року - листопад 2021 року, ? суд визнає їх арифметично вірними та обґрунтованими.
Суд також визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з підприємця Литвиненка пені.
Так, порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.
Сторонами у п.п. 6.1, 6.4 договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором тa чинним законодавством. Порушенням зобов?язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (п. 6.1 договору).
За прострочення платежів за товар покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від загальної суми простроченої заборгованості (п. 6.4 договору).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що нарахування пені на заборгованість відповідача здійснене позивачем обґрунтовано та підставно.
Судом перевірено виконані позивачем розрахунки пені та встановлено, що її нараховано за вірний період (16.06.2020-13.12.2021 ? у сумі 32918,73 грн.); розрахунки виконані арифметично вірно, у відповідності до умов договорів та приписів законодавства; розмір пені не перевищує той розмір, який установлено законом як граничний розмір пені.
Отже, пеня в указаній вище сумі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги підприємця Цвятка належить задовольнити у повному обсязі.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати підприємця Цвятка на оплату позовної заяви судовим збором за квитанцією від 15.12.2021 № 0.0.2380105858.1 на суму 3282,72 грн. належить відшкодувати за рахунок відповідача.
Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
У судовому засіданні 02.05.2023, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов фізичної особи-підприємця Цвятка Олега Афанасійовича задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Литвиненка Володимира Семеновича, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь фізичної особи-підприємця Цвятка Олега Афанасійовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошові кошти у загальній сумі 218848 грн., із яких: 158870 грн. ? основний борг; 32918 грн. ? пеня; 7122,46 грн. ? 3 % річних; 19938,19 грн. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 3282,72 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2023.
Суддя Т.М.Давченко