ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2023Справа № 910/2208/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ"
про стягнення 10 350,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" про стягнення 10 350,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" на підставі договору комплексного страхування №ЕАП-0206336, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "ВАЗ 21093" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 350,00 грн.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
02.03.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 20.02.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 20.02.2023 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.09.2021 між ОСОБА_1 (страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕАП-0206336, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
17.03.2022 відбувалася ДТП за участю автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 .
Внаслідок ДТП яка відбувалася 17.03.2022 було пошкоджено застрахований у ПАТ "НАСК "ОРАНТА" транспортний засіб «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
18.03.2022 до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" із заявою звернувся страхувальник з приводу виплати страхового відшкодування в зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору №ЕАП-0206336.
22.04.2022 ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було складено страховий акт №К-22-06-267/1 від 22.04.2022.
На підставі страхового акту №К-22-06-267/1 від 22.04.2022 та на виконання умов договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №ЕАП-0206336 від30.09.2021 позивач здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу в розмірі 10 350, 00 грн.
Оскільки цивільна відповідальність винної у ДТП особи була застрахована в ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" (відповідач), позивач 28.09.2022 звернувся до відповідача з заявою №03-14/1-04/5077 від 28.09.2022 про виплату страхового відшкодування у розмірі 10 350, 00 грн.
Відповідач у добровільному порядку виплату страхового відшкодування не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 10 350, 00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з матеріалів справи, 17.03.2022 в м. Бердичів, вул. Козацька 74, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) від 17.03.2022.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № ЕАП-0206336 від 29.09.2021, укладеного з ОСОБА_1 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача.
18.03.2022 ОСОБА_2 (водій автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 ) звернувся до позивача із заявою про страхове відшкодування за договором (полісом) № ЕАП-0206336.
Позивачем затверджено страховий акт №К-22-06-267/1 від 22.04.2022, згідно із яким у зв'язку із настанням 17.03.2022 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 10 350, 00 грн.
На підставі страхового акта №К-22-06-267/1 від 22.04.2022 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 350, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №87 від 22.04.2022.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1837299 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 10 350, 00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) від 17.03.2022.
Згідно з абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб 1 та транспортний засіб 2, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми, а також відсутні зауваження водіїв стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає євро протокол від 17.03.2022 як належний доказ вчинення 17.03.2022 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у європротоколі, суд приходить до висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та наявності вини водія автомобіля «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Як встановлено судом, у відповідності до умов договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № ЕАП-0206336 від 29.09.2021, у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 350, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № №87 від 22.04.2022.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АР/1837299 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного «Ваз 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 17.03.2022.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 10 350, 00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 87 від 22.04.2022.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1837299 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.
З урахуванням вище викладеного, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в розмірі 10 350, 00 грн. є обґрунтованою.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА».
У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" (04107, місто Київ, вул. Багговутівська, будинок 17-21, ідентифікаційний код 22229921) на користь Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (02081, місто Київ, вулиця ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) страхове відшкодування у сумі 10 350,00 грн та судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 04.05.2023.
Суддя О.В. Гулевець