іменем України
03 квітня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/3369/21
Головуючий у першій інстанції - Павлов В. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/318/23
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,
особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,
на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2022 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 27.10.2022, м. Чернігів,
У травні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі за текстом - АТ «Чернігівгаз»), в якому просив визнати незаконною відмову відповідача у встановленні індивідуального лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача за свій рахунок встановити у цій квартирі індивідуальний прилад обліку газу у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили та стягти судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Останній зареєстрований за цією адресою та з ним укладено договори про постачання комунальних послуг. Суб'єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу за вказаною адресою, є АТ «Черінгівгаз». 03.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням встановити безоплатно в його квартирі газовий лічильник, оскільки він є побутовим споживачем послуг відповідача, але отримав відмову та пропозицію встановити лічильник за власні кошти. Ця відмова мотивована тим, що в будинку позивача встановлено будинковий прилад обліку газу, який введено в експлуатацію 01.05.2017. Впродовж 2019 р. ОСОБА_1 неодноразово надсилав АТ «Чернігівгаз» письмові запити у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» з проханнями:
- надати пояснення, на якій підставі в будинку, де він мешкає, встановлено будинковий газовий лічильник, а не індивідуальні (квартирні) газові лічильники;
- надати інформацію щодо встановлення індивідуального приладу обліку газу за його адресою із вказівкою на строки виконання відповідних робіт (у разі відмови у його встановленні - посилання на відповідні нормативно-правові акти);
- забезпечити безоплатне встановлення індивідуального (квартирного) лічильника газу. На ці запитання позивач не отримав відповіді. Оскільки квартирний газовий лічильник у помешканні останнього не встановлений, він змушений оплачувати не за фактично використаний обсяг газу, а обсяг газу згідно з показаннями будинкового вузла обліку з подальшим його розподілом між споживачами пропорційно до кількості осіб, зареєстрованих у квартирі, що є несправедливим. Ігнорування неодноразових звернень ОСОБА_1 є незаконною бездіяльністю АТ «Чернігівгаз» і такою, що обмежує реалізацію його права на встановлення безоплатно індивідуального приладу обліку природного газу.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення, яким позов задовольнити, а також відшкодувати судові витрати. Доводи скарги зводяться до того, що:
- позовні вимоги не є передчасними. У відповідях на неодноразові звернення позивача до АТ «Чернігівгаз» останнє приховало, що позивач відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» має право встановити індивідуальний газовий лічильник за рахунок відповідача до 01.01.2021;
- на порушення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд не застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.11.2018 у справі № 214/2435/17;
У судовому засіданні представник АТ «Чернігівгаз» - адвокат Ігнатенко Н.В. просила відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
У справі встановлено таке.
Згідно з копіями свідоцтва про право власності на житло від 29.03.2018, виданого Виконкомом Чернігівської міської ради, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.05.2018 № 122711707, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 (арк. 10, 11-12).
Відповідно до копії типового договору про надання населенню послуг з газопостачання № 1000024227 від 28.04.2015, укладеного АТ «Чернігівгаз» (виконавець) та ОСОБА_1 (споживач), виконавець зобов'язався безперервно надавати споживачеві, членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, послуги з постачання природного газу від групових резервуарних установок для побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1). В квартирі позивача встановлено плиту газову типу ПГ-4; інші газові прилади і пристрої відсутні (п. 5-1) (арк. 13-16).
03.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до голови правління ПАТ «Чернігівгаз» з заявою про встановлення безоплатно газового лічильника в його квартирі, яка в той же день зареєстрована за № ЗК-7419-14001.3-0519 (копія заяви на арк. 17).
У відповіді на неї від 16.05.2020 № 14001.3-Лв-11537-0519 АТ (копія цього листа на арк. 18-19) «Чернігівгаз» повідомило, що:
- відповідно до п. 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. По будинку АДРЕСА_3 , з 01.05.2017 введено в експлуатацію загальнобудинковий прилад обліку газу;
- пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані припинити розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу з 01.01.2018;
- згідно з абз. 6 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 № 620 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку», у разі незгоди власника квартири розраховуватися за спожитий газ за показниками будинкового вузла обліку на будинок він може встановити квартирний лічильника газу окремо на квартиру за власні кошти;
- абзацом 7 п. 3 гл. 4 розд. ІХ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що побутовому споживачу, який не забезпечений лічильниками газу та відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ, фактичний об'єм спожитого природного газу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населення, визначеним у додатку 10 цього Кодексу;
- відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Процедура компенсації таких витрат на цей час КМУ не розроблена.
Згідно з копією акта приймання загальнобудинкового комерційного вузла обліку газу в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_4 , будинок, де мешкає ОСОБА_1 , оснащений вузлом обліку газу, який відповідає проектній документації, Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженим наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 № 618, та Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, і може використовуватись як комерційний вузол обліку природного газу (арк. 111).
ПАТ «Чернігівгаз» та ТОВ «Майас Сілтумс» 31.01.2017 підписали договір, яким визначено, що він діє з 01.01.2017, що оператор ГРМ взяв на себе зобов'язання, а ТОВ «Майас Сілтумс» зобов'язався сприяти оператору ГРМ у знятті, фіксації показань будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку газу (арк. 112-113) згідно з переліком об'єктів (адрес), в якому мається й буд. АДРЕСА_3 , по яких оператор ГРМ здійснює зняття показань будинкового вузла обліку природного газу (арк. 114-115). Загальнобудинковий комерційний вузол обліку газу встановлено у відповідності з планом розвитку на 2016-2025 рр., та інвестиційною програмою газорозподільного підприємства ПАТ «Чернігівгаз» (арк. 116-117, 118-119, 120-125).
21.05.2019 та 10.06.2019 ОСОБА_1 звертався до голови правління ПАТ «Чернігівгаз» з запитами (їх копії - арк. 20-22, 23-25), в яких просив:
- пояснити, на якій підставі в будинку, де він мешкає, за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено будинковий газовий лічильник, а не індивідуальні (квартирні) газові лічильники (копія цього листа на арк. 18-19);
- надати інформацію щодо встановлення індивідуального (квартирного) лічильника газу у його кватирі АДРЕСА_5 згаданого будинку з зазначенням строків виконання відповідних робіт (у разі відмови - посилання на відповідні нормативно-правові акти);
- забезпечити встановлення індивідуального лічильника газу в його квартирі.
Відповіді ПАТ «Чернігівгаз» на ці запити ідентичні відповіді від 16.05.2020 № 14001.3-Лв-11537-0519 (арк. 26-27, 28-29).
Також позивачем направлено відповідачу заяву про досудове врегулювання спору з проханням встановити індивідуальний лічильник газу в його квартирі (арк. 30-33), однак АТ «Чернігівгаз» листом від 29.03.2021 № 140-Лв-4440-0321 повторно надало відповідь, ідентичну вказаній вище (арк. 35-36).
Аналіз встановлених у справі обставин і норм права, що регулюють спірні правовідносини, доводить суд такого.
За умовами укладеного сторонами договору про надання послуг з газопостачання, в квартирі позивача АДРЕСА_2 ОСОБА_1 газ використовується тільки для приготування їжі.
В силу преамбули і ст. 1 ч. 1 пп. 1, 3, 22 та ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», дія цього Закону поширюється на спірні правовідносини.
У викладеному в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 висновку зазначається, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору; особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.
Нормами ЦПК України приписується, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.ст. 81 ч. 1, 12 ч. 3); обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ч. 2).
Згідно з абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі: з 01.01.2018 - у редакції цього абзацу, що була чинною до 19.01.2018, з 01.01.2021 - у редакції цього абзацу, що була чинною з 20.01.2018 до 22.03.2021 згідно з Законом № 2260-VIII від 21.12.2017, з 01.01.2023 - у нині чинній його редакції відповідно до Закону № 1338-IХ від 05.03.2021. У ч. 2 цієї статті зазначено, що з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території та отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу (ч. 1 ст. 4 Закону).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.11.2018 у справі № 214/2435/17 орієнтує суди нижчих ланок на те, що:
- правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
- відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. АТ «Чернігівгаз» є оператором ГРМ;
- саме на відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.
Тож посилання місцевого суду на те, що позивач має право самостійно придбати лічильник газу, звернутись до оператора газорозподільної системи для узгодження порядку встановлення лічильника газу (видача технічних умов, погодження проекту тощо) і отримати відповідну компенсацію, не ґрунтуються на вимогах вказаного вище Закону та суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду.
Абзац 4 підп. "а" п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» приписує, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі: до 01.01.2018 - у редакції цього абзацу, що була чинною до 19.01.2018, до 01.01.2021 - у редакції цього абзацу, що була чинною з 20.01.2018 до 22.03.2021 згідно з Законом № 2260-VIII від 21.12.2017, до 01.01.2023 - у нині чинній його редакції відповідно до Закону № 1338-IХ від 05.03.2021. Абзацом 5 цього ж підпункту передбачено, що у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (абз. 5).
ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявами про встановлення в його квартирі газового лічильника в той час, коли згідно з абз. 4 підп. "а" п. 1 ч. 1 ст. 6 вказаного вище Закону строк для встановлення населенню квартирного лічильника газу, який використовується тільки для приготування їжі, був визначений до 01.01.2021. Тож АТ «Чернігівгаз» на підставі поданих позивачем заяв зобов'язаний був встановити в його квартирі індивідуальний лічильник газу до 01.01.2021.
Не є перешкодою для задоволення позову те, що згідно з нині чинною редакцією абз. 4 підп. "а" п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» строк для встановлення населенню квартирного лічильника газу, який використовується тільки для приготування їжі, визначено до 01.01.2023. Так, право на встановлення квартирного лічильника газу у помешканні позивача за рахунок відповідача у позивача виникло з моменту набрання чинності абзацом 4 підп. "а" п. 1 ч. 1 ст. 6 згаданого Закону (09.07.2011) і воно наявне в нього до цього часу відповідно до цієї ж норми права. Тобто встановлення до 01.01.2023 у помешканні ОСОБА_1 квартирного лічильника газу, який використовується тільки для приготування їжі, не суперечило б зазначеній нормі права, так як 01.01.2023 є граничним терміном виконання припису зазначеного вище абзацу. Цей припис з юридичної точки зору може бути виконаним до настання граничного терміну його виконання.
Отож посилання суду І інстанції на те, що ОСОБА_1 подано передчасний позов, є помилковим. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з ухваленням постанови про визнання незаконною відмови відповідача встановити у помешканні позивача індивідуальний лічильник газу та зобов'язання відповідача за власний рахунок встановити цей лічильник.
Позовна вимога про зобов'язання за АТ «Чернігівгаз» встановити у квартирі ОСОБА_1 прилад, про який йдеться, у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, не підлягає задоволенню, оскільки у ході розгляду справи не встановлено для її задоволення обставин, передбачених ст. 267 ЦПК України.
У порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України:
- з АТ «Чернігівгаз» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп. у зв'язку з задоволенням позовної заяви і апеляційної скарги (за ставками судового збору, які встановлено підп. 2, 6 п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»);
- виходячи з того, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено і що заперечення АТ «Чернігівгаз» щодо розміру понесених ним витрат на правову допомогу, які підтверджено допустимими доказами, зводяться лише до відсутності підстав для їх стягнення (арк. 105), з АТ «Чернігівгаз» на користь ОСОБА_1 слід стягнути відшкодування цих витрат у фактично понесеному розмірі - в сумі 12000 грн 00 коп. (докази щодо них на арк. 37-38, 39, 40-41, 42, 43).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2022 року скасувати, позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» встановити абонентові ОСОБА_1 індивідуального лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» за власний рахунок встановити у квартирі абонента ОСОБА_1 АДРЕСА_2 індивідуальний прилад обліку газу.
Стягти з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»:
- на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на правову допомогу 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.;
- судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. до бюджету: код класифікації доходів бюджету 22030106, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030108, код 37993783, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: