02 травня 2023 року м.Суми
Справа №587/1129/21
Номер провадження 22-ц/816/437/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
у присутності :
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сочки Віталія Івановича,
представника відповідача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Клочка Олександра Володимировича ,
представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» - адвоката Костюченко Анастасії Юріївни ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн»
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 грудня 2022 року, на додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року у складі судді Степаненка О.А., ухвалених в м. Суми,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» про визнання дій незаконними, визнання недійсним електронного договору, стягнення грошових сум,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є клієнтом АТ «Універсал Банк», та власником банківської картки Monobank АТ «Універсал Банк» № № НОМЕР_1 . 28 листопада 2020 року невстановленою особою було здійснено блокування номеру його мобільного телефону та перевипуск sim-картки номеру мобільного телефону, за допомогою вказаної sim-картки було отримано доступ до особистого рахунку позивача у АТ «Універсал Банк». У такий спосіб шахрайським шляхом було здійснено збільшення кредитного ліміту до 30000 грн 00 коп. та заволодіння кредитними коштами в розмірі 23772 грн 00 коп. Також у означений період часу невстановленою особою було знято грошові кошти в сумі 1550 грн 00 коп. з рахунку кредитної установи «Smartiwey Ukraine».
Вважаючи дії відповідачів такими, що порушують права позивача, як споживача фінансових послуг, які надають відповідачі, позивач, уточнивши свої позовні вимоги ( т.1, а.с. 164-165), просив постановити рішення, яким:
визнати недійсними і такими, що є безпідставними транзакції, що були здійснені в період з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року по рахунку № НОМЕР_2 (номер банківської карти № НОМЕР_1 ), відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 ;
зобов'язати АТ «Універсал Банк» відновити залишок коштів та стан банківського рахунку № НОМЕР_2 (номер банківської карти № НОМЕР_1 );
зобов'язати АТ «Універсал Банк» скасувати заборгованість, відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі, що нараховані внаслідок операцій, здійснених з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року по вказаному рахунку;
зобов'язати АТ «Універсал Банк» припинити нарахування заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів за кредитним лімітом та послугою «Розстрочка», що утворилися внаслідок операцій, здійснених за період з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року по рахунку № НОМЕР_2 ;
визнати недійсним електронний договір №3593146192 від 28 листопада 2020 року, укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з ТОВ «Смартівей Юкрейн»;
стягнути з ТОВ «Смартівей Юкрейн» на його користь безпідставно сплачені грошові кошти у розмірі 3 491 грн 00 коп.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано АТ «Універсал Банк» відновити залишок коштів та стан банківського рахунку № НОМЕР_2 (номер банківської карти № НОМЕР_1 ), відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , договір про надання банківських послуг б/н від 19 лютого 2020 року) до положення, яке існувало станом на 23 год. 59 хв. 27 листопада 2020 року до проведення транзакцій (банківських операцій) з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року.
Зобов'язано АТ «Універсал Банк» скасувати заборгованість, відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі, що нараховані внаслідок операцій, здійснених з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року по рахунку № НОМЕР_2 (номер банківської карти № НОМЕР_1 ), відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язано АТ «Універсал Банк» припинити нарахування заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів за кредитним лімітом та послугою «Розстрочка», що утворилися внаслідок операцій, здійснених за період з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року по рахунку № НОМЕР_2 (номер банківської карти № НОМЕР_1 ), відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 .
Визнано недійсним електронний договір №3593146192 від 28 листопада 2020 року, укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з ТОВ «Смартівей Юкрейн» за яким було отримано суму кредиту в розмірі 1550 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_2 (номер банківської карти №№ НОМЕР_1 ), відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнуто з ТОВ «Смартівей Юкрейн» на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачені грошові кошти у розмірі 3 491,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Стягнуто з ТОВ «Смартівей Юкрейн» в доход держави 1816 грн 00 коп. судового збору.
Стягнуто з ТОВ АТ «Універсал Банк» у доход держави 2724 грн 00 коп. судового збору.
Додатковим рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року стягнуто з ТОВ «Смартівей Юкрейн» на користь ОСОБА_1 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
АТ «Універсал Банк» подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач, підписуючи анкету-заяву підтвердив та зобов'язувався виконувати умови та правила надання банківських послуг, пунктами 6.2.7 та 6.2.8 Глави 5 яких визначено, що клієнт зобов'язується не передавати платіжну картку та /або номер мобільного телефону та / або мобільний телефон, що використовується для мобільного додатку у користування третіми особами, зберігати ПІН-коди, коди доступу, аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутися до Центру клієнтської підтримки Банку.
Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що 28 листопада 2020 року (дата виконання операцій, які були виконані начебто не позивачем) вхід до мобільного додатку було виконано за допомогою ПІН-коду, що свідчить що оспорювані транзакції були виконані або самим позивачем, або особою, якій позивач передав ПІН-код.
Звертає увагу на те, що позивач самостійно несе відповідальність за будь-які дії, які були проведені особами після аутентифікації (ідентифікації) через мобільний додаток до моменту його звернення до банку із заявою про вчинення шахрайських дій.
На переконання заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не була надана належна оцінка і тому факту, що про втрату фінансового номеру телефону, що мало місце 28 листопада 2020 року, позивач банк повідомив лише 30 листопада 2020 року, того ж дня звернувся із заявою до правоохоронних органів та мобільного оператора.
Крім того, вказує і на те, що банк виконав взяті на себе зобов'язання за умовами укладеного між ними договору, заблокувавши карту безпосередньо після звернення ОСОБА_1 30 листопада 2020 року о 13 год. 30 хв. до служби підтримки банку із заява про вчинення щодо нього шахрайських дій.
Наголошує і на тому, що банк не має можливості перевіряти втрату клієнтами їх фінансових мобільних номерів, а тому здійснивши авторизацію відповідно до умов договору, за допомогою фінансового мобільного номеру телефону, невстановлені особи (на що наголошує позивач у позові) були ідентифіковані, як клієнти, що зобов'язало банк надати всі передбачені послуги.
Вважає, що АТ «Універсал Банк» не є належним відповідачем у цій справі, так як не вчиняв жодних незаконних дій щодо позивача. Кредитні кошти, які були зняті з рахунку ОСОБА_1 є власністю саме банку, а суд оскарженим рішенням зобов'язує банк повернути кошти клієнта, які були втрачені з вини останнього.
Окрім того, звертає увагу на те, що позивач відповідно до позовних вимог, просив повернути йому кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, проте, між банком та ОСОБА_1 існують договірні відносини, що виключає застосування до спірних правовідносин положень глави 83 ЦК України.
ТОВ «Смартівей Юкрейн» у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що правовідносини між позивачем та ТОВ не є похідними від правовідносин позивача з банком, не пов'язані з авторизацією позивача у мобільному застосунку «монобанк» та проходженням дистанційної ідентифікації у банку. Задовольняючи позовні вимоги в частині вимог до ТОВ, суд першої інстанції лише вказував на те, що спірний договір було укладено з використанням інформаційних систем дистанційно і всупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України ТОВ не було надано безспірних доказів того, що договір був укладений саме з ОСОБА_1 , а не з іншою особою, яка могла шахрайським шляхом укласти договір від імені позивача. Проте, судом не було взято до уваги принцип презумпції правомірності правочину, а обов'язок доведення обставин його недійсності, покладено на позивача, який оспорив його дійсність. Судом першої інстанції не зазначено, які саме норми ст.ст. 203, 205 ЦК України Закону України «Про електронну комерцію» було порушено при укладенні оспорюваного договору, та застосовано неналежний спосіб захисту прав позивача.
Вказує на те, що ТОВ «Смартівей Юкрейн» підтверджено на доказах правомірність укладення оспорюваного договору та перерахування коштів на відкритий позивачу рахунок. Сума заявки на кредит співрозмірна з розміром платежі за договором купівлі товару в розстрочку в Інтернет магазині «Розетка», за яким позивач мав регулярні (строкові) платежі.
Звертає увагу на те, що позивач у судовому засіданні визнав, що кредитні кошти були надані ТОВ та зараховані на його банківську картку, спрямування цих коштів на погашення його зобов'язання за договором купівлі товару в розстрочку в Інтернет магазині «Розетка», погасив заборгованість за оспорюваним договором та користувався мобільним застосунком Smartiway (здійснював авторизацію в мобільному застосунку) відповідно до зафіксованого періоду у журналі авторизації.
Посилається на відсутність інформації з приводу стадії проведення досудового розслідування за заявою ОСОБА_1 щодо вчинення щодо нього шахрайських дій невстановленими особами.
Заявник апеляційної скарги не погоджується також і з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. Так, судом першої інстанції не наведено обґрунтування відхилення аргументів ТОВ про те, що стягнення з обох відповідачів однакової суми судових витрат не відповідає принципу їх пропорційності та співмірності.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Сочкою В.І. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що грошові кошти були списані з рахунку позивача за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції. Твердження відповідачів про здійснення належної ідентифікації та верифікації позивача є лише припущенням, які спростовуються зібраними по справі доказами. Звертає увагу на те, що зарахування отриманих від ТОВ «Смартівей Юкрейн» коштів на картковий рахунок позивача відбулося поза його волею, списання коштів на погашення розстрочки в інтернет-магазині « Розетка » в сумі 1351 грн 40 коп. здійснювалося автоматично.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними транзакції, що були здійснені в період з 00 год. 00 хв. 28 листопада 2020 року по 00 год. 00 хв. 29 листопада 2020 року по рахунку № НОМЕР_2 (номер банківської карти № НОМЕР_1 ), відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 сторонами не оспорюється та, відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, які підтримали доводи апеляційних скарг, заперечення проти апеляційних скарг представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank, відповідно до умов якої йому було відкрито поточний рахунок та надано карту (т.1, а.с. 113). При підписанні анкети-заяви позивачем вказано фінансовий номер телефону, як НОМЕР_4 .
Згідно з інформацією про рух коштів по картці, 28 листопада 2020 року здійсненні такі операції по картковому рахунку: 09 год. 38 хв. Vodafon НОМЕР_5 - зняття 500 грн 00 коп.; 10 год. 00 хв. Vodafon НОМЕР_5 - зняття 38 грн 00 коп.; 10 год. 20 хв. SmartiwayUkrainaOuiVisa 6012 - поповнення 1550 грн 00 коп.; 10 год 20 хв. Romanenko Volodymyr - поповнення 70 грн 00 коп.; 10 год. 25 хв. дострокове погашення rozetka.com.ua - списання 1351 грн 40 коп.; 10 год 35 хв. списання xBill*linudo 111 грн 00 коп.; 10 год 36 хв. списання xBill*linudo 120 грн 00 коп.; 11 год. 06 хв. погашення розстрочки xBill*linudo 9824 грн 00 коп.; 11 год 08 хв. на карту НОМЕР_6 перераховано 520 грн 00 коп.; 11 год 09 хв. на карту НОМЕР_6 перераховано 9568 грн 00 коп.; 11 год. 30 хв. Алло списано 100 грн 00 коп. Всього витрат по картковому рахунку 28 листопада 2020 року - 22132 грн 40 коп. (т.1, а.с. 23).
28 листопада 2020 року, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором/ ОСОБА_1 / підписано паспорт кредиту з пропозицією укласти електронний договір кредитної лінії (оферта), відповідно до умов якого встановлений кредитний ліміт становить 1550 грн 00 коп. (т.1, а.с. 82-84).
Кошти в сумі 1550 грн 00 коп. з рахунку ТОВ «Смартівей Юкрейн» на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховані 28 листопада 2020 року (т.1, а.с. 87). Станом 14 березня 2021 року у ОСОБА_1 заборгованість по кредитному рахунку від 28 листопада 2020 року відсутня (т.1, а.с. 88).
30 листопада 2020 року ОСОБА_1 подана заява до Сумського ВП ГУНП в Сумській області про те, що 28 листопада 2020 року у період часу з 09 год. 30 хв. по 11 год. 30 хв. невстановлені особи діючи таємно з корисливою метою, з метою викрадення грошових коштів з банківської карки монобанк № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 заблокували його мобільний номер НОМЕР_7 та отримали доступ до його особистого рахунку та у такий спосіб заволоділи грошовими коштами в сумі 23772 грн 00 коп., чим завдали йому матеріальної шкоди на зазначену суму (т.1, а.с. 24-25).
Згідно наданої ПрАТ «ВФ Україна» інформації за номером НОМЕР_7 , 28 листопада 2020 року о 09 год. 00 хв. була здійснена заміна SIM-карти через Центр дистанційного обслуговування абонентів. 30 листопада 2020 року о 10 год. 06 хв. здійснена повторна заміна SIM- карти за цим номером (т.1, а.с. 37-38). 27 листопада 2020 року о 18 год. 46 хв. вказаний номер мобільного телефону перебував в азимуті БС 60 м. Суми, вул. Супруна, 32, а 28 листопада 2020 року о 09 год. 09 хв. - 220 Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лейтенанта Дніпрова, 48 (т.2, а.с. 61-66).
З наданої АТ «Універсал Банк» відповіді на звернення ОСОБА_1 вбачається, що проведенню несанкціонованих списань 28 листопада 2020 року передували успішний вхід у систему у мобільний додаток ОСОБА_1 , з коректним введеним ПІН-кодом, при цьому підбору ПІН-коду банком не було зафіксовано. Операції, що здійснювалися 28 листопада 2020 року за картковим рахунком ОСОБА_1 : 09:37 год. - невдала спроба підвищити кредитний ліміт; 09:38 год. - поповнення мобільного Vodafone НОМЕР_5 на 500 грн 0 коп.; 09:38 год. - невдала спроба підвищити кредитний ліміт; 10:00 год. - поповнення мобільного Vodafone НОМЕР_5 на 38 грн 00 коп.; 10:20 год. - поповнення картки від SmartiwayUkraineOutVisa на 1550 грн 00 коп.; 10:20 год. - поповнення картки від Romanenko Volodymyr на 70 грн 00 коп.; 10:25 год. - дострокове погашення по послузі «Покупка частинами» на rozetka.com.ua на 1351 грн 40 коп.; 10:35 год. - списання xbill*linudo 111 грн 00 коп.; 10:36 год. - xbill*linudo 120 грн 00 коп.; 10:55 год. - невдала спроба підвищити кредитний ліміт; 11:05 год. - оформлення розстрочки на покупку в xbill*linudo. Розстрочка оформлена на суму 8000 грн: 12 платежів по 818 грн 66 коп.; 11:06 год. - кредитний ліміт підвищено до 30000 грн 00 коп., на розстрочку до 8000 грн 00 коп.; 11:06 год. - погашення розстрочки xbill*linudo - 9824 грн 00 коп.; 11:08 год. - переказ на картку НОМЕР_6 на суму 520 грн 00 коп.; переказ на картку НОМЕР_6 на суму 9568 грн 00 коп.; 11:11 год. - оформлена розстрочка на покупку в xBill*fenero на суму 8000 грн 00 коп. - 17 платежів по 622 грн 58 коп.; 11:30 год. - оплата в «Алло» побутова техніка на суму 100 грн 00 коп.; 14:46 год. - невдала спроба оплати на AZS 49 на суму 199 грн 80 коп.; 14:47 год. - невдала спроба оплати в AZS 49 на суму 99 грн 90 коп. Також, банк повідомив, що збільшенню кредитного ліміту передував факт подання заявки на збільшення розміру ліміту, що була надіслана через аккаунт у мобільному додатку «Монобанк» (т.1, а.с. 171-172).
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» від 20 липня 2021 року, 28 листопада 2020 року о 10:37 год. ОСОБА_1 звернувся із запитом до служби підтримки Monobank про надання допомоги щодо оформлення розстрочки у зв'язку з використанням нового пристрою. За результатами проведеної ідентифікації, особа ОСОБА_1 була встановлена та надана відповідна консультація. Банк вказав і на те, що для заміни пристрою використання мобільного додатку, ОСОБА_1 , на вказану ним офіційну електронну пошту, був надісланий лист через який він мав підтвердити дійсність зміни пристрою, що було ним успішно зроблено (т.1, а.с. 115).
Крім того, банком було надано звукозапис розмови особи, яка представилася ОСОБА_1 , із співробітником служби підтримки Monobank, яка відбулася 28 листопада 2020 року, та з метою проведення ідентифікації клієнта, на запитання співробітником служби підтримки, чоловік, який назвався ОСОБА_1 , вказав назву пристрою, що був раніше прив'язаний до фінансового номеру телефону, адресу електронної почти, яка зазначалася клієнтом в застосунку, розмір кредитного ліміту, розмір використаних кредитних коштів, а також адресу реєстрації ОСОБА_1 , крім назви вулиці.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти були списані з рахунку позивача за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку позивача.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин - 28 листопада 2020 року) платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Станом на час виникнення спірних правовідносин - 28 листопада 2020 року, загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків (далі - банки) електронних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням були встановлені Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 5 листопада 2014 року, вимоги якого поширювалися на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб'єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач) (п. 1 та п. 2 розділу І цього Положення).
Відповідно до пунктів сьомого-дев'ятого розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» вказаного Положення, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) та від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21).
Судом першої інстанції встановлено та не спростовується сторонами, що відповідно до умов укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг monobank, останньому було відкрито в банківський установі рахунок та надано банківську карту. Позивачем вказано фінансовий номер мобільного телефону - НОМЕР_7 . 28 листопада 2020 року о 09 год. 00 хв. була здійснена дистанційна заміна SIM-карти за вказаним номером телефону.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, стверджує, що операції за його картковим рахунком, відкритим в АТ «Універсал Банк», 28 листопада 2020 року з 09 години 00 хв., були виконані не ним, а невстановленою особою та виключно з використанням його фінансового номеру мобільного телефону, причому він заперечує розголошення інформації, яка б сприяла проведенню оспорюваних ним транзакцій.
Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 3.1. та 3.3. Глави 3 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо кредитних продуктів (monobank / Universal Bank) операції з використанням платіжної картки та/або її реквізитів здійснюються як за авторизацією, так і без. Авторизація виконується у випадках, передбачених правилами платіжної системи, при цьому сума операції в момент авторизації може відрізнятися від суми операції на момент обробки банком реєстру операцій.
Операції, що здійснюються з використанням платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого банком в рамках технології SD-Secure, або операції, що здійснюються з використанням платіжної картки без ведення ПІН-коду, або з використанням реквізитів платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, в тому числі в мобільному додатку - визнаються підтвердженими клієнтом та ініційованими ним власноруч.
З наданої відповідачем АТ «Універсал Банк» інформації, яка не була взята судом першої інстанції до уваги, вбачається, що вхід в мобільний застосунок позивача 28 листопада 2020 року був здійснений з використанням коректно введеного ПІН-коду, який не змінювався. Зміна пристрою використання мобільного додатку, що відбулася 28 листопада 2020 року о 09 год. 33 хв. шляхом направлення на офіційну електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 електронну пошту листа, через який і було здійснено підтвердження зміни пристрою.
Крім того, при збільшенні визначеного кредитного ліміту, а саме з 10000 грн на 30000 грн, банком здійснювалася ідентифікації особи клієнта. Так, в телефонній розмові, що відбулася 28 листопада 2020 року, особою, що ініціювала запит на збільшення кредитного ліміту, на запитання співробітника банку, було вказано прізвище ім'я та по батькові власника карткового рахунку, його адреса реєстрація (помилка лише в зазначенні назви вулиці) угоджений кредитний ліміт, час протягом якого позивач користується картковим рахунком.
Тобто, з вказаного вбачається, що списання коштів з карткового рахунку позивача 28 листопада 2020 року з 09 год. 00 хв. відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача шляхом коректного введення ПІН-коду, відомого лише ОСОБА_1 .
Позивачем також не обґрунтував, яким чином особа, яка ініціювала зміну пристрою використання мобільного додатку та збільшення кредитного ліміту, отримала доступ до його особистої інформації та наявність в цієї особи доступу до електронної пошти позивача, в тому числі паролю для входу до електронної пошти. Зазначена інформація про позивача не могла бути відома особі лише у зв'язку з заволодінням його фінансовим номером телефону.
Таким чином, беручи до уваги те, що оспорювані позивачем транзакції за його картковим рахунком 28 листопада 2020 року відбулася за використання інформації, яка могла бути відома лише позивачу (ПН-коду для входу до мобільного застосунку), за збереження якої він несе відповідальність, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк».
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійним електронного договору від 28 листопада 2020 року, суд першої інстанції вказував на те, що ТОВ «Смартівей Юкрейн» не надало безспірних доказів того, що договір був укладений саме з ОСОБА_1 , а не з іншою особою, яка могла шахрайським шляхом укласти договір від імені позивача.
Як на підставу для визнання недійсним вказаного електронного договору, позивач посилався на те, що електронний підпис виконано не ним.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга, четверта статті 207 ЦК України).
Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.
У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний електронний договір №3593146192 від 28 листопада 2020 року підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором / ОСОБА_1 / (т.1, а.с. 82-85). Цей договір містить інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 . Тобто, особа яка ініціювала укладення цього договору володіла не лише номером мобільного телефону позивача, а і інформацією щодо його номеру облікової картки платника податків.
Визнаючи недійсним електронний договір від №3593146192 від 28 листопада 2020 року, з підстав не надання ТОВ «Смартівей Юкрейн» безспірних доказів того, що він був укладений саме з ОСОБА_1 , а не з іншою особою, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що обов'язок доведення факту не підписання договору покладено саме на позивача.
Також, судом першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, не було взято до уваги висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, в якій суд констатував, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 сформульовано висновок, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін вказують на те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору нормам закону.
Кредитні кошти в сумі 1550 грн 00 коп. зараховані ТОВ «Смартівей Юкрейн» на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Універсал Банк», та спрямовані на дострокове погашення боргу позивача за послугою «Покупка частинами» на rozetka.com.ua на суму 1351 грн 40 коп., що підтвердив допитаний в суді першої інстанції як свідок позивач.
Крім того, станом на час звернення до суду з позовом, заборгованість за договором №3593146192 від 28 листопада 2020 року погашена в повному обсязі (т.1, а.с. 88). Тобто, оспорюваний позивачем договір виконаний сторонами в повному обсязі.
На переконання колегії суддів, зарахування отриманих за вказаним оспорюваним договором коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 та їх спрямування на погашення боргових його зобов'язань, ставить під сумнів доводи позивача про відсутність в нього волевиявлення на укладення договору від 28 листопада 2020 року та отримання кредитних коштів.
З огляду на те, що позивачем не було доведено на доказах, наявності підстав для визнання укладеного 28 листопада 2020 року електронного договору недійсним, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з ТОВ «Сартівей Юкрейн» на користь позивача сплачених ним коштів в сумі 3491 грн 00 коп.
Таким чином, рішення суду з підстав, передбачених п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду, колегією судів не встановлено підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року, яким вирішено питання щодо розподілу між сторонами понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, також підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» задовольнити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 грудня 2022 року в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 04 травня 2023 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: О. Ю. Кононенко
В. І. Криворотенко