Номер провадження: 33/813/319/23
Номер справи місцевого суду: 947/23852/22
Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.
Доповідач Кравець Ю. І.
27.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю:
секретаря судового засідання Гасанової Л.Я. кизи,
представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
- адвоката Паук А.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2022 року,
установив
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, закрито за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає що суд вирішив справу, однобічно, формально, не в повній мірі з'ясувавши обставин справи, не викликав її судове засідання як потерпілу особу, тобто з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого помилково дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції помилково надав перевагу поясненням правопорушника над письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи; підписавши план схему ДТП водій ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 погодилися з тими фактами та доказовою інформацію, що закріплена в цьому документі, однак суд першої інстанції замість дослідження письмового доказу, фактично не визнає його повіривши словам водія автомобіля «DAF XF105», про те що «схему ДТП працівники поліції склали без врахування його думки, оскільки треба було швидко звільнити трасу для руху автомобілів. Він згодом підписав схему ДТП без зауважень, незважаючи на те, що місце зіткнення на схемі вказано не вірно- на зустрічній смузі куди він не виїжджав». Такі пояснення водія автомобіля «DAF XF105», є неправдивими та нелогічними, оскільки, жодних перешкод ОСОБА_1 щоб подати зауваження на план схему ДТП не було, останній підписавши схему повністю погодився зі всіма обставинами та фактами, що в ній відображеними.
На думку потерпілої саме водій автомобіля «DAF XF105» не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем під її керуванням, зокрема удар відбувся в задню частину мого автомобіля, що свідчить про порушення водієм порушення ОСОБА_1 вищевказаних норм ПДР України.
Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Окрім цього, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якому ОСОБА_2 просить поновити строк як пропущений з поважної причини, оскільки розгляд справи відбувся без її належного повідомлення, копію постанови їй не було надіслано судомта про її існування вона дізналась 21.12.22 року з ЄДРСР, після чого невідкладно звернулась із апеляційною скаргою, що свідчить про поважність причин пропуску строку на оскарження.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явилась, була повідомлена про його дату та час належним чином, просила відкласти розгляд справи в зв'язку з відрядженням її представника.
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 неодноразово відкладався з різних підстав, в тому числі і за клопотаннями ОСОБА_2 про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Наведене апеляційний суд розцінює як зловживання з боку ОСОБА_2 своїми процесуальним правами з метою затягування розгляду справи та зазначене свідчить про відсутність перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та прийняття участі у судовому засіданні апеляційного суду.
В той же час апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За таких обставин, апеляційний суд на підставі ч.6 ст. 294 КУпАП вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за її відсутності апелянта.
Заслухавши пояснення представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Паука А.І., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке.
Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Як вбачається з матеріалів судової справи, потерпіла ОСОБА_2 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не приймала, копію постанови отримала 12.01.2023 року (а.с.20-21).
Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції поштою до Київського районного суду м. Одеси 20.01.2023 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с.22).
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити потерпілій ОСОБА_2 право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що останній була вручена або надіслана судом першої інстанції копія оскарженої постанови в передбачений законом строк, а тому матеріали справи доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не спростовують.
Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_2 про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог КУпАП розглянув справу без участі потерпілої ОСОБА_2 .
Частинами 1 та 2 ст.269 КУпАП передбачено, що потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту оскарженої постанови убачається, що розгляд справи в суді першої інстанції був здійснений за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Паука А.І., проте без участі іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 .
При цьому в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, в тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення, телефонограми, які б підтверджували факт інформування ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання, яке відбулось в приміщені Київського районного суду м. Одеси 21.11.2022 року.
Відповідно до положень ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
При цьому апеляційний суд наголошує про те, що на суд, в провадженні якого перебуває справа, покладається обов'язок щодо належного повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду справи як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності так і потерпілого.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод як джерело права (далі - Конвенція).
Конвенція та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 р.; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 р.); дрібні правопорушення пов'язані з нанесенням шкоди (Рішення ЄСПЛ в справі «Лауко та Кадубеч проти Словаччини», від 2 вересня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору "кримінального обвинувачення" до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст.6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Апеляційним судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_2 та без належного її сповіщення про час та місце розгляду справи, чим були істотно порушені права ОСОБА_2 , передбачені ст.269 КУпАП, а також було порушено її право на доступ до суду.
Таким чином, судом першої інстанції не було виконано обов'язок щодо забезпечення кожному учаснику справи реального доступу до правосуддя, що вимагається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що як наслідок тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції.
Наведене, на думку апеляційного суду, свідчить про те, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, тим самим позбавивши апеляційний суд можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.
У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2022 року - задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, закрито за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення - скасувати.
Постановити нову, якою матеріали адміністративної справи надіслати на новий розгляд до того, ж суду першої інстанції, іншим суддею.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець