Справа № 129/1296/23
Провадження № 3/147/297/23
04 травня 2023 року смт Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері охорони Південного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП,
03 травня 2023 року до Тростянецького районного суду Вінницької області із Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері охорони Південного регіону надійшов для судового розгляду протокол про адміністративне правопорушення № ВП 74 від 28.03.2023 віносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВП 74 від 28.03.2023 капітан ОСОБА_1 09.02.2023 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду, в порушення вимог статтей 9, 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статтей 1-4, 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п. 8.12 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України, затвердженої наказом МОУ №170 від 10.04.2009, п. 188 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затверджене Указом ПУ №1153/2008 від 10.12.2008, перебуваючи в місці тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) вчинив дії, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, а саме, без відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_2 надав дозвіл солдату ОСОБА_2 вибути в чергову відпустку, що призвело до порушення встановленого внутрішнього порядку, порядку вибуття у щорічну відпустку, безпідставної виплати грошового забезпечення військовослужбовцю, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП. Вказане правопорушення виявлено 28.03.2023.
Згідно з вимогами ст.276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Тростянецькому районному суду Вінницької області.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.173-14 КУпАП розглядається судом протягом доби.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, проте, в адміністративних матеріалах наявна заява ОСОБА_1 про визнання вини та розгляд справи без його участі, просив суд призначити йому покарання у виді штрафу.
Суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Суд, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
За ч. 2 ст. 172-14 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа №521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час. Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами президента України є складовою частиною особливого періоду. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу на посаді заступника командира 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення ТВО командира 4 навчальної роти, капітан.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, то така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 06.02.2023 інструктор 3 навчального взводу 4 навчальної роти солдат ОСОБА_2 подав на ім'я ТВО командира 4 навчальної роти капітана ОСОБА_1 рапорт про надання частини щорічної відпустки за 2022 рік, терміном 5 діб з 09.02.2023, тобто за 3 дні до початку відпустки.
06 лютого 2023 року погоджений ТВО командира 4 навчальної роти капітаном ОСОБА_1 та командиром 1 навчального батальйону підполковником ОСОБА_3 рапорт було подано до штабу військової частини НОМЕР_2 для подальшої передачі командиру частини для прийняття відповідного рішення.
Водночас, під час опрацювання даного рапорту в штабі частини старшим солдатом ОСОБА_4 виявлено, що рапорт оформлено із порушенням вимог п. 8.12 Інструкції №170, внаслідок чого рапорт був повернутий на доопрацювання.
Зважаючи на порушення порядку оформлення рапорту відповідний наказ командира частини про надання солдату ОСОБА_2 відпустки та відпускний квиток не видавалися.
Водночас, 09.02.2023, капітан ОСОБА_1 , перебуваючи в місці тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) вчинив дії, які явно виходить за межі наданих цій особі прав чи повноважень, а саме, без відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_2 надав дозвіл солдату ОСОБА_2 вибути в чергову відпустку, що призвело до порушення встановленого внутрішнього порядку, порядку вибуття щорічну відпустку, безпідставної виплати грошового забезпечення військовослужбовцю.
Дослідивши матеріали справи, в тому числі, протокол про адміністративне правопорушення №ВП74 від 28.03.2023; копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №51 від 14.03.2023 про результати службового розслідування за фактом безпідставного перебування у відпустці інструктора 1 навчального батальйону солдата ОСОБА_2 ; копію Акта службового розслідування за фактом безпідставного перебування у відпустці інструктора 1 навчального батальйону солдата ОСОБА_2 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 14.03.2023 та додані до нього матеріали, зі змісту, яких випливає, що 09.02.2023 ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду, вчинив дії, які виходять за межі наданих повноважень, а саме, без відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_2 надав дозвіл солдату ОСОБА_2 вибути в чергову відпустку, що призвело до порушення встановленого внутрішнього порядку, порядку вибуття у щорічну відпустку, безпідставної виплати грошового забезпечення військовослужбовцю, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП, доведена повністю.
Дані докази узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, тому суддя визнає їх належними, допустимими, достатніми та кладе в основу даної постанови.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставин, які обтяжують відповідальність, згідно зі ст. 280 КУпАП, судом не встановлено.
Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Водночас, згідно з ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
З врахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, а також особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність тяжких наслідків, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також встановлення на усій території України правового режиму воєнного стану відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що передбачає, зокрема, запровадження та здійснення передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, та покладається, в перш чергу на військовослужбовців, яким є ОСОБА_1 , суд вважає, що останнього варто звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та оголосити йому усне зауваження.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до наказу від 14.03.2023 №51 військовослужбовець ОСОБА_1 у добровільному порядку в повному обсязі відшкодував завдану шкоду також його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинене та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 23, 172-14, 221, 245, 280, 283, 284 КпАП України, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-14 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-14 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі - закрити.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. Г. Борейко