Справа № 143/69/23
Іменем України
26 квітня 2023 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Бойка А. В.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративого стягнення, -
Встановив:
23 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора СРПП Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Панасюка Богдана Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно з яким ОСОБА_1 оскаржив постанову інспектора СРПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюка Богдана Андрійовича серії БАД №675021 від 16.01.2023 про накладення на нього штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Позов мотивований тим, що 16.01.2023 поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. було винесено постанову серії БАД №675021, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, 16.01.2023 о 08:55 год. в м. Погребище по вул. Привокзальна водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «SKODA FAVORIT», д. н. з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції відмовився пред'явити посвідчення водія та документи про реєстрацію, чим порушила п. 2.1а, 2.1б ПДР України.
Позивач стверджує, що викладені у постанові обставини не відповідають дійсності. Правил дорожнього руху він не порушував, а тому вимога про пред'явлення посвідчення водія та реєстраційного посвідчення на транспортний засіб є незаконною. Окрім того, в порушення вимог закон, при винесені постанови поліцейським не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини які пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи та порушено його право на захист.
Ухвалою суду від 26.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.02.2023 неналежного відповідача інспектора СРПП Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Панасюка Богдана Андрійовича замінено на належного відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
10.03.2023 на електронну пошту суду від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.04.2023 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що є працівником комунальної служби. Того дня вони різали дрова на потребу ЗСУ. Повертаючись на власному авто його зупинили працівники поліції та, мотивуючи свої вимоги військовим станом, вказали пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. При цьому свої вимоги працівники поліції аргументували вимогами Постанови Кабінету Міністрів України щодо пред'явлення документів, що посвідчують особу. Він запропонував поліцейським надати паспорт громадянина України, однак ті відмовили, наполягаючи пред'явити саме посвідчення водія та документи на автомобіль. Зазначені документи у нього були при собі та складності їх пред'явити у нього не було, однак надати їх працівникам поліції він відмовився, оскільки підстав їх вимагати у них не було. Також вказав, що у копії постанови про накладення адміністративного стягнення не зазначено додатки та не вказано номер бодікамери, якою здійснювалася відеофіксація обставин його зупинки.
Представник відповідача до суду не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову заперечив, посилаючись на правомірність дій поліцейського при прийнятті оскаржуваної постанови (а. с. 20-22).
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю з таких міркувань.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 16.01.2023 поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. було винесено постанову серії БАД №675021, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, 16.01.2023 о 08:55 год. в м. Погребище по вул. Привокзальна водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «SKODA FAVORIT», д. н. з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції відмовився пред'явити посвідчення водія та документи про реєстрацію, чим порушила п. 2.1а, 2.1б ПДР України. (а. с. 3).
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи даний позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз'яснено, що судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі Правила дорожнього руху України).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі такі документи як: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно з п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського, водій повинен пред'явити для перевірки документи зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху.
При цьому жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов'язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити відповідні дії працівника поліції.
Частиною першою ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що 16.01.2023 мав при собі посвідчення водія та реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, однак не пред'явив їх поліцейським. Дані покази позивача підтверджуються і дослідженим в судовому засіданні відеозаписом за 16.01.2023.
Однак обов'язок пред'явити вищезазначені документи закріплений у п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху. Натомість з оскарженої постанови серії БАД №675021 від 16.01.2023 слідує, що позивач начебто порушив вимоги п. 2.1 ПДР, які передбачають обов'язок мати ці документи при собі, а не пред'явити їх.
Тобто у спірній постанові не вірно вказано пункт правил дорожнього руху, який інкримінується позивачу як порушення.
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача за частиною 1 статті 126 КУпАП, що потягло за собою протиправне притягнення його до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв.
Окрім того, ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Відповідно п. 9-10 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Однак, в супереч вимогам вищезазначеного закону, з відеозапису, наданого представником відповідача, встановлено, що інспектор поліції Панасюк Б. А., розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не роз'яснив ОСОБА_1 його права і обов'язки та не вжив належних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати його право на отримання правової допомоги.
Такими діями інспектор поліції грубо порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова серії БАД № 675021 від 11.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП підлягає скасуванню, як протиправна.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративого стягнення, задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 675021 від 11.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП провадженням закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 01.05.2022.
Суддя