3 травня 2023 року м. Чернівці
справа № 719/272/22
провадження №22-з/822/23/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар: Скрипка С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 січня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 9 січня 2023 року позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 35000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США боргу.
В задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 3% річних від суми боргу в розмірі 460,27 доларів США за період з 11.03.2022 року по 17.08.2022 року відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9795 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок судових судового збору.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 9 січня 2023 року залишено без змін.
10 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про ухвалення додаткової постанови про стягнення з ОСОБА_2 на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000грн за апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткової постанови слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
У пункті 3 частині першій статті 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20.
У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 зазначено, що неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Поляк і Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №142/22 від 10 серпня 2022 року.
Згідно додаткової угоди №2 від 24 лютого 2023 року, адвокат Поляк М.В. надала правову допомогу ОСОБА_1 а саме: ознайомлення та аналіз апеляційної скарги ОСОБА_2 та підготовка відзиву, підготовка та участь в судовому засіданні. (а.с. 31). Також надано квитанцію № 24/02/3 від 24 лютого 2023 року про оплату в розмірі 30000 грн (а.с. 30).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача Поляк М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.8 ст.141 ЦПК України до закінчення судових дебатів при розгляді апеляційної скарги, не заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується технічним записом та протоколом судового засідання від 30 березня 2023 року (а.с.9).
Крім того, жодних доказів на підтвердження направлення копії клопотання та доданих до нього додатків іншій стороні, для ознайомлення та висловлення її думки щодо клопотання, в порушення вимог ст.ст. 83, 183 ЦПК України, ОСОБА_1 не надано.
Сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Також законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: Н.К. Височанська
І.Н. Лисак