Справа №: 398/1854/23
провадження №: 1-кс/398/494/23
Іменем України
"26" квітня 2023 р. місто Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову інспектора дізнавача СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 22 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016120070002843 від 10.11.2016 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, її вимоги обґрунтовує тим, що дізнавач по кримінальному провадженню №12016120070002843 від 10.11.2016 виніс 22.12.2020 року постанову про закриття кримінального провадження, яку він отримав лише 03.04.2023. Вважає її безпідставною оскільки, не проведено необхідні слідчі дії, та не встановлено особу яка шахрайськими діями оформила на його ім'я кредит, чим завдала йому матеріальну шкоду на суму 7 221 грн..
Скаржник та його представник - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Скаргу підтримують та просять задовольнити.
Дізнавач Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській областів судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали кримінального провадження №12016120070002843 від 10.11.2016, вважаю скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 303 КПК України, - на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що в провадженні сектору дізнання Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12016120070002843 від 10.11.2016 року за заявою ОСОБА_4 від 10.11.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України.
Заявник оскаржує постанову дізнавача СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 22.12.2020 року про закриття кримінального провадження №12016120070002843 від 10.11.2016 року, яке було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях невідомої особи складу кримінального проступку.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст.2, 9, 284 КПК України).
В той же час постанова дізнавача СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 22.12.2020 року про закриття кримінального провадження №12016120070002843 винесена передчасно.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів, наданих заступником начальника СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області матеріалів кримінального провадження, вбачається, що в ході досудового розслідування не було проведено жодної слідчої дії по вказаному кримінальному провадженою.
Після внесення відомостей за заявою ОСОБА_4 про вчинення відносно нього шахрайських дій, а саме оформлення на його ім'я кредиту сумі 7221,00 грн. від 10.11.2016 року №12016120070002843 міститься доручення начальника СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області про здійснення досудового розслідування від 10.11.2016 року, повідомлення про початок досудового розслідування від 10.11.2016 року, після чого дізнавачем винесено постанову про закриття кримінального провадження від 22.12.2020 року, яка обгрунтовани тим, що згідно ч.ч.1 та 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Сукупний правовий аналіз перерахованих норм, свідчить що саме на потерпілого покладається обов'язок по зазначеному провадженню довести належність та наявність майна, а також його найменування, тобто підтвердити розмір можливої шкоди від злочину. Всупереч наведених процесуальних вимог, потерпіла сторона не долучила оригіналів (копій) документів про право власності на дане майно. Отже заходами вжитими на досудовому розслідуванні, встановлена відсутність факту викрадення речей, через їх відсутність.
В ході досудового розслідування встановити особу, яка мала причетність до кримінального проступку, та прямих свідків, не представилось можливим.
Проте, суд з такими висновками не погоджується, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Публічність, згідно ст. 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий/дізнавач зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України саме на слідчого/дізнавача, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, покладається обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, а саме: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, суб'єкти доказування - це державні органи та посадові особи, на яких законом покладено обов'язок щодо збирання, перевірки та оцінки доказів, а також інші особи, які вправі брати участь у такій діяльності.
Висновки дізнавача, що саме на потерпілого покладається обов'язок по зазначеному провадженню довести належність та наявність майна, а також його найменування, тобто підтвердити розмір можливої шкоди від злочину є хибним. Окрім того ОСОБА_4 не вказує про належність йому будь-якого майна, а зазначає про шахрайські дії, які полягали в укладені від його імені сторонньою особою кредитного договору.
Учасники кримінального провадження, зокрема потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники та законні представники мають право брати участь в доказуванні: представляти докази, заявляти клопотання про проведення процесуальних дій по збиранню доказів, висловлювати свою думку з приводу оцінки доказів, проте це не є їх обов'язком.
Окрім того, ОСОБА_4 , будучі особою яка звернулась до правоохороних органів з заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, не вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілої особи, тобто фактично не визначено його процесуальний статус потерпілої особи та не здійснено його допит з метою встановлення всіх обставин щодо можливого вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
Таким чином дізнавач не дотримався вимог ст.ст. 91-94 КПК України стосовно обов'язку доказування певних обставин, збирання доказів та їх оцінки, а також відповідність оскаржуваної постанови органу досудового слідства вимогам ст. 110 КПК України щодо змісту процесуального рішення та ст.284 КПК України.
Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, тому висновок дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного, оскаржувану постанову необхідно скасувати, а матеріали повернути до СД Олександрійського районного відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області для проведення додаткової перевірки та згідно з вимогами закону вжити всіх передбачених законом заходів щодо повного, всебічного та обєктивного розслідування кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.9, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову інспектора дізнавача СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 22 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016120070002843 від 10.11.2016 року за ознаками проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,- задовольнити.
Скасувати постанову інспектора дізнавача СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 22 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016120070002843 від 10.11.2016 року за ознаками проступку передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Матеріали кримінального провадження №12016120070002843 від 10.11.2016 повернути СД Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1