04.05.2023
ЄУН 265/7606/21
Провадження №2/389/113/22
Ухвала
іменем України
04 травня 2023 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Знам'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення батьківства та внесення змін щодо відомостей про батька до актового запису про народження дитини,
встановив:
Представник позивача - адвокат Дорошенко М.А., яка діє в інтересах позивача звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , а також внести зміни до актового запису № 133 від 27.06.2014 про народження ОСОБА_3 , зазначивши батьком останнього ОСОБА_2 .
Так, ухвалою суду від 14.02.2023 підготовче засідання у даній справі закрито з призначенням судового розгляду.
Позивачка в судові засідання призначені на 06.04.2023 та 04.05.2023 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не подала.
Представник позивача - адвокат Дорошенко М.А. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на офіційну електронну адресу (електронний кабінет) у підсистемі «Електронний суд», що відповідає положенням ч.5 ст.14 ЦПК України. Відповідно до підтверджень, що надійшли до автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі, судові повістки представником позивача отримані. Причини неявки суду не повідомлені, заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки представник останньої суду не надала.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.
Поважність причини неявки позивача (його представника) враховується при першій неявці. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (його представника) до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Причина повторної неявки в судове засідання не має правового значення для застосування положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, її неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, позбавляє суд можливості проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивачка повідомлена про розгляд справи шляхом направлення на адресу, зазначену нею в позовній заяві, судової повістки про виклик до суду, однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, повторно без поважних причин не з'явилася в судове засідання, а також не надала суду заяву щодо розгляду справи за її відсутності, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, тому суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу позивачки на положення ч.2 ст.257 ЦПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися повторно з даним позовом до суду. Таким чином, право на доступ позивачки до суду не є порушеним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 44, 131, 211, 223, 257, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Знам'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення батьківства та внесення змін щодо відомостей про батька до актового запису про народження дитини, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва