Справа № 171/520/23
Номер провадження 3/184/220/23
26 квітня 2023 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І.., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 8 Криворізького РУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 03 березня 2023 року приблизно о 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 по вул. Музичній м.Апостолове повторно протягом року керував транспортним засобом «ВАЗ»2101, д/н р. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з явився, про місце і час розгляду справи сповіщений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Його дружина ОСОБА_2 повідомила суд про те, що ОСОБА_1 зараз проходить службу в ЗСУ та надала суду підтверджуючі документи. За таких обставин, на підставі ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, суддею встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, протокол про вчинення адміністративного правопорушення та додані до нього документи, вважаю необхідним справу провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з наступних підстав.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення керуючи транспортним засобом не маючі посвідчення водія відповідної категорії матеріали справи не містять, а копія постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не є доказом вказаних в протоколі обставин.
Окрім цього, судом не приймається як доказ картка обліку адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки дана картка містить лише інформацію про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на останнього адміністративного стягнення. Однак суду не надано відомостей про те, чи оскаржувалось ОСОБА_1 прийняте рішення та дата набрання законної сили дана картка обліку адміністративного правопорушення не містить.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до кого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні толкуватись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках висунутого звинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП є не доведеною, оскільки ні протокол про адмінправопорушення, ні матеріали справи, не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, суддя вважає необхідним адміністративну справу провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 126, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш