14 липня 2022 року Справа № 160/2905/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) у відношенні до ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 року - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 року - січень 2008 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач з 16 серпня 2002 року (наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2002 року №24 про зарахування до списків Військової частини НОМЕР_1 ) по 17.12.2020 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2020 року №714 позивача було виключено із списків Військової частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення. На думку позивача, при виключенні зі списків Військової частини НОМЕР_1 , відповідач протиправно не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення позивача за період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 року, а також у період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, як то передбачено чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.2003 року №419-IV «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики, тому вона звернулась до відповідача з заявою (рапортом) стосовно надання інформації про нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення з подальшим її проведенням в період за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 . Рапорт до відповідача був зареєстрований за вхідним №18369 від 20.10.2021 року та отриманий ТВО начальника фінансово-економічної служби до виконання під особистий підпис, однак, станом на 05.02.2022 року відповіді на рапорт ані на електронну адресу позивача, ані на відділення пошти не надходило, що свідчить, як вважає позивач, про відмову та небажання врегулювати спір, тому позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2905/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 17.03.2022 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Також вищезазначеною ухвалою суду від 14.02.2022 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.07.2003 по 28.02.2018 року (помісячно); інформацію та докази на її підтвердження щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.07.2003 по 28.02.2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/2905/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.05.2022 року о 14:00 год.
Також вищезазначеною ухвалою суду від 15.04.2022 року повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 : довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 17.07.2003 по 28.02.2018 року (помісячно); інформацію та докази на її підтвердження щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 17.07.2003 по 28.02.2018 року.
18.04.2022 року до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що нарахування і виплата індексації грошового забезпечення позивача здійснювалися відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства. Так, у відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Згідно з Постановою №1013 Урядом фактично запропоновано у грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійний складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Крім того, Постановою №1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема: підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Водночас, рішенням Міністра оборони України, доведеним Телеграмою від 31.12.2015р. №248/3/1/1150, в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткові видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, у тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього, протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом отримували премію в розмірі 90%). В подальшому, наказом Міністерства оборони України №44 від 27.01.2016р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України №60 від 08.02.20216р., врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік. Згідно з рішенням Міністра оборони України від 15.02.2017р. №1223/з/12 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у 2017 році здійснювалась на рівні 2016 року. Таким чином, згідно з Постановою №1013 та Порядком №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. При цьому, згідно з вимогами абз.9 п.5 Порядку №1078 та Додатку №5 до Порядку №1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачеві, починаючи з січня 2016 року здійснювалося обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно і не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Тому, з урахуванням вказаного, нарахована індексація позивачеві відповідно до норм Порядку №1078 склала 0,00грн. щомісячно.
Також відповідачем до відзиву надано пояснення помічника командира з фінансово-економічної роботи начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , згідно з якими роздавальні відомості на виплату одноразових виплат до яких відноситься і індексація грошових доходів (грошового забезпечення), яка нараховувалась згідно Постанови КМУ №1078 від 17 липня 2003 року (зі змінами) зберігаються тільки 3(три) роки (підстава: наказ МОУ №404 від 17.06.2013р. «Про затвердження переліку документів, що утворюються в діяльності МОУ та ЗСУ із зазначенням строків зберігання документів»), відтак, станом на 09.02.2022 року документи за 2003-2015 роки знищено та складено відповідні акти. При цьому, за ці роки було проведено декілька планових перевірок, в ході яких були зроблені відомості переплат або недоплат індексації грошового забезпечення, згідно яких вищезазначених переплат або недоплат саме ОСОБА_1 виявлено не було. Отже, індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 відповідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ №1078 від 17.07.2003 року (зі змінами). При цьому останнє нарахування індексації грошового забезпечення було проведено в грудні 2015 року (базовий місяць - червень 2014 року, нарахована та виплачена індексація в сумі: 784,08 грн., фіксована сума 831,04 грн. Разом до виплати за грудень 2015 року 1615,12 грн.). Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, в тому числі щодо визначення базового місяця для такого нарахування, здійснювався відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Виходячи з вищевикладеного, право на виплату індексації грошового забезпечення виникло з грудня 2018 року, а нараховано та виплачено по день звільнення позивача з військової служби 17.12.2020 року, та з моменту зарахування в списки Військової частини НОМЕР_1 18.12.2020 року по теперішній час.
Представники сторін в підготовче судове засідання 10.05.2022 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, у зв'язку із чим розгляд справи відкладено на 14.06.2022 року о 10:00 год.
Представники сторін в підготовче судове засідання 14.06.2022 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/2905/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.07.2022 року о 15:00 год.
05.07.2022 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі.
Також 05.07.2022 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача.
Сторони в судове засідання 06.07.2022 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_5 від 11.05.2017 року, та у період з 16.08.2002 року по 17.12.2020р. проходила військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Так, згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 16.08.2002 року №24 старшого солдата ОСОБА_1 , прибулу з військової частини НОМЕР_6 для подальшого проходження служби, з 16 серпня 2002 року зараховано в списки особового складу частини, на всі види забезпечення, та призначено на посаду механік-телеграфіст вузла зв'язку (стаціонарний) відділ автоматизованих систем управління на підставі припису №4/174 від 16.08.2002р., розпорядження командира В/Ч НОМЕР_1 №695 від 07.06.2002р., рапорту.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2020 року №714 (по стройовій частині) позивача, звільнену наказом командира 93 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 11 грудня 2020 року №336-рс у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням контракту), з 17.12.2020 року виключено зі списків особового складу частини та з 18.12.2020 року - з всіх видів забезпечення, а також направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В зазначеному вище наказі також визначено виплатити ОСОБА_1 : щомісячну премію в максимальному розмірі 105% від встановленого посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України викладеного в телеграмі від 14 січня 2020 року №248/291, з 01 по 17 грудня 2020 року.; надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 % від встановленого посадового окладу, за військове звання та надбавку за вислугу років передбачених наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі від 14 січня 2020 року №248/291, за 01 по 17 грудня 2020 року; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік в кількості 12 діб пропорційно прослуженому часу; грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 77967,43 копійки (сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень сорок три копійки) на підставі довідки-розрахунку про вартість речового майна, та підлягає видачі при звільненні в запас (у відставку); 50% грошової допомоги при звільненні за кожний повний прослужений рік - 21 рік.
Також в наказі зазначено, що відпустка за сімейними обставинами за 2020 рік зі збереженням грошового забезпечення не надавалась. Грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік виплачена. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 2020 рік виплачена.
При цьому, при звільненні з військової служби ОСОБА_1 не було нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 17.07.2003 року по 28.02.2018 року.
12.10.2021 року ОСОБА_1 звернулась до начальника стройової частини Військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому, зокрема, просила нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Проте, матеріали справи не містять відповіді відповідача на вищенаведений рапорт ОСОБА_1 .
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві індексації її грошового забезпечення за період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 року, а також за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, - протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 Закону №1282-ХІІ).
Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу вимог ст. ст. 18 та 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
За приписами п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015р.) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абз.1-2 п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078 передбачено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).
При цьому, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019р. у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019р. у справі №825/694/17.
Крім того, статтею 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Відтак, відповідач, виключаючи позивача зі списків особового складу, мав провести з ним розрахунок в повному обсязі, включаючи виплату індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби.
При цьому, відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015р. (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015р.), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Крім того, відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015р.) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 15.12.2015р. та застосовується з 01 грудня 2015 року, внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких пункт 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції.
Так, згідно з абзацами 1-5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р.) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Також, з 01.12.2015 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №1013 від 09.12.2015 року пункти 10-1 та 10-2 Порядку №1078 викладено в новій редакції, при цьому, п.10-2 цього Порядку в оновленій редакції встановлено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, відповідно до пункт у 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015р., базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Разом з цим, згідно з приписами абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015р.) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:
- до 01.12.2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;
- після 01.12.2015 року є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21 (адміністративне провадження №К/990/512/22). При цьому, як слідує зі змісту цієї постанови Верховного Суду, підставами відкриття касаційного провадження у справі №200/3859/21 став висновок Верховного Суду, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо процедури визначення базового місяця для нарахування індексації у випадках якщо військовослужбовця призначено на посаду у військовій частині в інший період та після січня 2008 року.
З огляду на наведене, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу. З 01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку №1078, в тому числі п. 10-2 цього Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013, згідно з яким для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Суд також зауважує, що згідно з п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Так, Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року №201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
В цьому листі також зазначено, що враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення в якому зазначається, що починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.
При цьому, щодо періоду після 01 грудня 2015 року, то підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Разом з цим, суд зауважує, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.
У справах №400/1118/21, №420/3593/20 та №380/7071/21 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 102 Порядку № 1078, пункт 3 Постанови №1013 зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
З рештою, на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і у даній справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - Постанова №1294) було затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою було затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Проаналізувавши Постанову №1294 в період її дії з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, тобто протягом періоду, який охоплює період спірних правовідносин, суд встановив незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців в цей період, що відповідачем також не заперечується.
Таким чином, враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови №1294, в тому числі, розміру посадового окладу, місяць січень 2008 року, в якому відбулось вказане підвищення посадового окладу військовослужбовців, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 року в адміністративній справі №400/1118/21.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби з січня 2008 року, був встановлений з січня 2008 року та не змінювався. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою установлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Водночас, судом встановлено, що позивач був прийнятий на службу до відповідача 16.08.2002р., тобто станом на час чинності абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013, тобто до 01.12.2015р.), якою було передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.
Тому, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 5, абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції до 01.12.2015р.) серпень 2002 року (місяць укладення позивачем контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України) став базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 16.08.2002 року по 01.01.2008 року, а, враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців і, відповідно, й позивача у січні 2008 року згідно з Постановою №1294, в тому числі, розміру посадового окладу, місяць січень 2008 року, в якому відбулось вказане підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року.
Як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву та у доданих до нього поясненнях, за період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 року індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 відповідно Порядку №1078, при цьому, останнє нарахування індексації грошового забезпечення було проведено в грудні 2015 року (базовий місяць - червень 2014 року, нарахована та виплачена індексація в сумі: 784,08 грн., фіксована сума 831,04 грн.; разом до виплати за грудень 2015 року 1615,12 грн.), а за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018р. індексація грошового забезпечення позивача не нараховувалася та не виплачувалася взагалі.
Проте, наведені доводи відповідача, в тому числі й щодо відсутності підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2008р. по 28.02.2018р., а також щодо того, що в 2016 році відбулося збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, в тому числі і позивача, свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли, при цьому, як зазначалося вище, в силу норм Порядку №1078, а також з урахуванням постанови КМУ №704, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців, а тому, відповідно до п.5 Порядку №1078, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2008р. по 28.02.2018р., включно, бо останній був прийнятий на військову службу до січня 2008 року (ще з 16.08.2002р.), а його посадовий оклад, що виплачувався за період служби з 01.01.2008р. по 28.02.2018р., був встановлений з січня 2008 року та не змінювався до 28.02.2018р.
Також, суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Також суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
З урахуванням цього, суд виходить з тих обставин, що індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2008р. по 28.02.2018р., була протиправно нарахована та виплачена без застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за цей період, іншого відповідачем не доведено та не спростовано належними та достатніми доказами.
Отже, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 28.02.2018р. без застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації її грошового забезпечення за цей період.
Також суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оскільки судом встановлено, що відповідач, здійснюючи нарахування і виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 28.02.2018р. без застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації її грошового забезпечення за цей період, припустився протиправної бездіяльності, то з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за цей період.
Разом з тим, судом встановлено та позивачем не спростовано, що за період з 17.07.2003р. по 31.12.2007р. Військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалося нарахування і виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Порядку №1078, про що відповідачем зазначено у наданих до відзиву письмових поясненнях помічника командира з фінансово-економічної роботи начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , при цьому, підстав для застосування до цього періоду базового місяця - січень 2008 року - немає, бо правовідносини щодо виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 17.07.2003р. по 31.12.2007р. склалися до набрання чинності Постановою №1294 (з 01 січня 2008 року), якою було затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців з 01 січня 2008 року, відтак, у період з 17.07.2003р. по 31.12.2017р. індексація грошового забезпечення позивача мала проводитися відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015р.), згідно з якою обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу, водночас, ОСОБА_1 не спростовано, що в цей період індексація її грошового забезпечення здійснювалася іншим чином, або не здійснювалася взагалі.
Таким чином, у задоволенні частини позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача відносно не нарахування і не виплати позивачеві індексації його грошового забезпечення за період з 17.07.2003р. по 31.12.2007р., в тому числі із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а також щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період із застосуванням базового місяця - січень 2008 року слід відмовити.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: смт Черкаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51272) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: смт Черкаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51272) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року, включно, без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова