Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1189/23
Номер провадження: 2-з/511/3/23
"03" травня 2023 р. Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванової О. В. , розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванічек Олександра Івановича про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
Встановив:
03.05.2023р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванічек О.І. про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме на автомобіль марки MERCEDEC-BENZ ML 270 CDI, 2004 року випуску, зареєстрованого 26.07.2022р. ТСЦ 51462 та заборонити відповідачу здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) зняття з обліку та постановку на облік у ЄДРТЗ.
Заява обґрунтована тим, що адвокат Іванічек О.І. звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 7750 доларів США.
На думку представника позивача, оскільки відповідач ОСОБА_2 отримав у борг у ОСОБА_1 під розписку грошові кошти в розмірі 7750 доларів США, які зобов'язався повернути в строк до 02.12.2021р., але грошові кошти не повернув, при цьому за наявною інформацією на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладений арешт, відповідач має у власності автомобіль марки MERCEDEC-BENZ ML 270 CDI, 2004 року випуску, зареєстрованого 26.07.2022р. ТСЦ 51462 (номерний знак, VIP номера кузова невідомі), тому вказане є підставою для накладення арешту на вказаний автомобіль.
Окрім того в заяві про забезпечення позову представник позивача одночасно просить витребувати в порядку ст. 83-84 ЦПК України з ТСЦ МВС № 5146 інформаційну довідку щодо реєстрації за відповідачем будь-яких транспортних засобів та їх вартість.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали поданої заяви та письмові докази, що додані до неї, суд вважає необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Вказане узгоджується з правовою позицією, наведеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.
З матеріалів справи вбачається, що згідно отриманої інформації з ГСЦ МВС в Житомірській області наявна інформація про те, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано кілька транспортних засобів, в тому числі і автомобіль марки MERCEDEC-BENZ ML 270 CDI, 2004 року випуску, зареєстрованого 26.07.2022р. ТСЦ 51462, при цьому їх номерні знаки, VIP номерів кузова не зазначено, оскільки вказана інформація віднесена до конфіденційної.
Згідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116 - 118 цього Кодексу (ч.4 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», враховуючи що провадження по справі не відкрито; не доведено що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим; представником позивача не ідентифіковано майно на яке просять накласти арешт; не підтверджено що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду в частині стягнення суми боргу, або яким чином відсутність арешту буде перешкоджати виконанню судового рішення; що наявність причинного зв'язку між незастосуванням забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та наслідком у вигляді потенційної загрози виконанню рішення суду - не доведено; не доведено що вказане забезпечення є співмірним ціні позову, тому суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою і відмовляє в її задоволенні.
У зв'язку з вищенаведеним у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.81,149-153,247 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванічек Олександра Івановича про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
С Суддя: О. В. Іванова