465/2644/20
2-зз/465/12/23
03.05.2023 року місто Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Пащука Артема Ігоровича про скасування забезпечення позову,
встановив:
у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , Житлово-Будівельного Кооперативу «Парус Парк» про визнання недійсним договору.
Представник відповідача подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 04 червня 2020 року.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що суду не представлено доказів оплати позивачем 10 000 грн. на депозитний рахунок суду на виконання ухвали суду від 04.06.2020 в частині зустрічного забезпечення. Окрім цього, зазначає, що справа перебуває на розгляді в суді із червня 2020 року, а наявність арешту порушує право власності відповідачки. Позивачем до позовної заяви долучено копію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01.06.2020 по справі №466/2771/20 про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Даним рішенням встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 припинились в серпні 2018 року, тобто фактично сім'я перестала існувати з серпня 2018 року, що має дуже важливе значення, оскільки всі дії після серпня 2018 року після припинення шлюбних відносин, здійсненні ОСОБА_8 не можуть бути вчинені в інтересах сім'ї чи за спільні кошти сім'ї, адже сім'я перестала існувати. ОСОБА_8 укладаючи договір фактично на побудову квартири діяла виключно в своїх особистих інтересах та кошти, які вона надавала на придбання квартири, також не мали статусу спільних, адже це була позика від матері - ОСОБА_4 . Квартира була придбана за особисті кошти ОСОБА_8 та з метою особистого проживання, оскільки шлюбні відносини були припинені в серпні 2018 року. Крім того, відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.12.2020 по справі №466/8066/20 судом відмовлено у визнанні позики на суму 2 млн. грн. спільним майном подружжя. Витяг із рішення: «...Позивачка також просить визнати спільним майном подружжя грошові кошти, позичені їй 05.12.2018 р. матір'ю ОСОБА_4 для придбання квартири. Позивач заперечив проти визнання боргу на суму 2 млн. спільним майном подружжя, а саме за дані кошти була придбана квартира ,тобто позика була особистим майном і саме за дані кошти було придбано квартиру, яка є предметом оскарження. Зазначені факти встановлені судами, а саме рішенням Шевченківського районного суду
м. Львова від 18.12.2020 року по справі №466/8066/20, яке долучено до матеріалів справи.
Дане рішення суд не оскаржене позивачем по справі та набрало законної сили.
Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав подану ним заяву з підстав, зазначеним ним у заяві про скасування заходів забезпечення позову.
У судові засіданні представник позивача подану заяву заперечив, з мотивів безпідставності та зазначив, скасування заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено.
Представник відповідача ОСОБА_3 заяву віднесла на розсуд суду.
Судом встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2020 року забезпечено позов ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м, що зареєстрована за ОСОБА_4 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), із забороною продавати, передавати, дарувати чи вчиняти інші дії щодо вказаної квартири до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
Даним судовим рішенням застосовано зустрічне забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача ОСОБА_5 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову внести на депозитний рахунок Франківського районного суду м. Львова грошові кошти у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, про що протягом трьох днів повідомити суд шляхом надання відповідних документів.
Згідно із ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до квитанції №0.0.1733134300.1 ПАТ КБ «Приватбанк» від 12 червня 2020 року ОСОБА_9 оплатив 10 000 грн. на виконання ухвали про зустрічне забезпечення позову.
Згідно із ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.7-10 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також враховучи те, що у вказаній цивільній справі рішення суду не ухвалено, відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Разом з тим, обґрунтовуючи своє клопотання про скасування застосованих заходів забезпечення позову, заявник не навів достатніх доводів та доказів того, що заходи вжиті ухвалою про забезпечення позову порушують права відповідача на даний час та підлягають скасуванню. Доводи, викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, стосуються обґрунтованості заперечень проти позовних вимог, оцінка яким буде надана при розгляді справи по суті.
Отже, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 158, 260, 261, 353 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Пащука Артема Ігоровича про скасування забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03 травня 2023 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.