465/6028/22
2-а/465/205/23
Іменем України
20.04.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
з участю секретаря судових засідань Старух Ю.М.,
представника позивача Репецького В.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 6242/10000/21 від 24.02.2022 року, -
Позивач звернувся до суду із позовом до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 6242/10000/21 від 24.02.2022 року.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 24.02.2022 року заступником начальника Київської митниці Державної митної служби України Андрієм Михалевичем розглянуто матеріали справи про порушення митних правил, в результаті чого винесено постанову № 6242/10000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.4 ст.469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову №6242/10000/21 незаконною та протиправною і просить її скасувати, виходячи із наступних підстав. Про вказану постанову позивач дізнався лише 07.10.2022 р. після ознайомлення представника позивача із матеріалами виконавчого провадження ВП № 69188323 у Франківському ВДВС у м. Львові. В подальшому позивачем також скеровано до митного органу клопотання про ознайомлення з матеріалами справи про ПМП від 11.10.2022 р. Позивач вважає, що обставини та підстави винесення оскаржуваної постанови не відповідають дійсності, оскільки позивач жодного автомобіля в Україну з іншої країни 12.01.2017 року в режимі транзит як власник не ввозив, а відтак, не набув обов'язків, передбачених ст.95 МК України, та об'єктивно не міг вчинити дій, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.469 МК України. Окрім цього, позивача було позбавлено права брати участь в розгляді справи про порушення митних правил, якого в дійсності 24.02.2022 року не відбулося, а виклик до митного органу, скерований за адресою, вказаною в постанові (м. Львів, вул. Сулими, 12), не може вважатися належним, адже позивач за такою адресою ніколи зареєстрований не був, а отже, його не було належним чином та вчасно повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил.
Також позивач звертає увагу на те, що згідно з п. 1 розділу II Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» даний Закону набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу I та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Тобто, п. 7 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки LAND ROVER, модель FREELANDER, номер кузова НОМЕР_1 , ввезено на митну територію України 12.01.2017 року. Тому з урахуванням наведеного позивач просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил - закрити.
Ухвалою судді Франківського районного суд м. Львова від 02.11.2022 року вказану справу передано до Солом'янського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.
Вказана ухвала Франківського районного суду м. Львова скасована постановою колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2022 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Франківського районного суд м. Львова від 27.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представником Київської митниці ДМС України подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки LAND ROVER, модель FREELANDER, VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , був ввезений на митну територію України 12.01.2017 року в зоні діяльності Львівської митниці громадянином України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в режимі «транзит». ОСОБА_1 самостійно, добровільно надав документи під час перетину митного кордону України на вищезазначеному автомобілі, та взяв на себе зобов'язання про транзит та заборону передачі такого транспортного засобу у користування та розпорядження іншій особі.
Враховуючи те, що особу ОСОБА_1 при перетині митного кордону України було ідентифіковано за паспортом громадянина України для виїзду за кордон, формою якого не передбачено зазначення інформації щодо місця реєстрації, протокол про порушення митних правил був направлений на зазначену ним адресу, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор».
Як зазначено у відзиві, громадянином ОСОБА_1 12.01.2017 року ввезено транспортний засіб марки LAND ROVER, модель FREELANDER, VIN № НОМЕР_2 , який був постійно зареєстрований у відповідних реєстраційних органах іноземної держави в режимі «транзит». Умисно не виконав умови завершення митного режиму «транзит», передав транспортний засіб особистого користування, поміщений у митний режим транзиту, у володіння, користування, а також розпорядження особі, яка безпосередньо не поміщувала його у митний режим транзиту (факт зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 29.12.2021 № 6242/10000/21). З урахуванням наведеного представник відповідача просить у задоволенні позову вдмовити.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив. Зазначає, що відповідачем не надано первинних доказів (митної декларації, тощо) на підтвердження тієї обставини, що вказаний відповідачем транспортний засіб було ввезено 12.01.2017 р. саме позивачем. Наданий відповідачем доказ - інформація з БД АСМО «Інспектор» не може вважатись належним доказом, оскільки за своєю правовою природою така є лише вторинним відображенням (в електронному вигляді) первинного митного обліку. В матеріалах справи відсутні будь-які первинні докази (ВМД), а отже, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в даній справі Київська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення (постанови). Оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі ч.4 ст.469 МК України, норми якої не визначені як «триваюче правопорушення». Натомість, відповідач покликається на виявлення «триваючого правопорушення» 04.11.2021 р., при цьому, інкримінує позивачеві дії, котрі передбачені диспозицією ст.470 МК України. Таким чином, на переконання представника позивача, відповідач фактично здійснює підміну понять.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав повністю, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За умовами ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Судом встановлено, що 24.02.2022 року заступником начальника Київської митниці Державної митної служби України Андрієм Михалевичем розглянуто матеріали справи про порушення митних правил, в результаті чого винесено постанову № 6242/10000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.4 ст.469 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. Оскаржуваною постановою констатовано, що громадянин ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки LAND ROVER, модель FREELANDER, VIN № НОМЕР_1 , який ввезено на митну територію України у митному режимі транзиту, у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України, чи не поміщувала його у митний режим транзит, чим вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.
Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності із законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно зі ст.489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України
Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ст. 90 Митного кодексу).
Згідно ст.102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.
Як вбачається з п.2 ч.1 ст.93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.
Положеннями ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України передбачено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суть виявленого митним органом порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України для особистого користування в режимі "транзит", передав його іншій особі.
Водночас, відповідачем взагалі не встановлено коли, кому та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу.
Встановлення такої обставини має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивачки до відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення позивачем відповідного транспортного засобу на митну територію України.
Так, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» до ст. 469 Митного кодексу України було внесено зміни, а саме - назву статті викладено в такій редакції: «Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено статтю новою частиною четвертою такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Згідно з п. 1 розділу IІ вказаного Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу I та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Тобто, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки LAND ROVER, модель FREELANDER, номер кузова НОМЕР_1 , ввезено на митну територію України 12.01.2017 року.
Порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, не є триваючим порушенням, адже є вчиненим у момент передачі транспортного засобу іншій особі.
Водночас, особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на той момент не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності норми права, яка встановлювала міру відповідальності за відповідні дії, про що вірно вказував позивач.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування правомірності постанови про порушення митних правил, у тому числі в частині застосування ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України з урахуванням обмежень, встановлених ст. 58 Конституції України.
Разом із тим, відповідно до норм ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідачем до відзиву долучено супровідний лист, відповідно до якого Київською митницею ДМС України направлено ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил від 29.12.2021 року № 6242/10000/21, а також зазначено, що розгляд справи відбудеться 24.02.2022 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Київської митниці. Однак, суду не надано жодного належного доказу вручення позивачу вказаного супровідного листа із додатками, не долучено також рекомендованого повідомлення про отримання направленого листа. Більш того, як вбачається із такого листа, він скерований ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , при цьому, позивач за вказаною адресою не проживає, натомість з 2014 року зареєстрований у АДРЕСА_3 . За наведених обставин позивач не може вважатися належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи митним органом, відповідно, доводи представника відповідача про обізнаність позивача із призначенням розгляду справи є необгрунтованими.
Про позбавлення позивача права участі в розгляді справи про порушення митних правил свідчить також те, що згідно оскаржуваної постанови такий розгляд відбувався 24.02.2022 року. Проте, загальновідомим є факт, який не потребує доказування, що 24.02.2022 року розпочалася повномасштабна війна. Відповідно, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. А тому, навіть у випадку, якби позивач був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи (чого у даному випадку не було), останній не зміг би, враховуючи що проживає у м. Львові, дістатися місця розгляду справи (м. Київ).
Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 КАС України).
Відтак, відповідачем не було виконано покладений на нього обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, оскільки останнє не містить належних, достовірних та допустимих доказів факту порушення позивачем вимог закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 6242/10000/21 від 24.02.2022 року, винесену Київською митницею Державної митної служби України відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.469 МК України, та закрити провадження у справі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, та зазначені норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 229, 241, 246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 6242/10000/21 від 24.02.2022 року - задовольнити.
Скасувати постанову про порушення митних правил № 6242/10000/21 від 24.02.2022 року, винесену Київською митницею Державної митної служби України відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.469 МК України.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України в користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.04.2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: Київська митниця Державної митної служби України, код ЄДРПОУ - 43997555, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А.
Суддя Величко О.В.