Справа № 571/12/23
Провадження №2/571/66/2023
02 травня 2023 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 , розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат,-
встановив:
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
Представник позивача адвокат Сторонський І.О. подав письмову заяву про відвід головуючої судді з тих підстав, що нею не було задоволено його клопотання про витребування доказів та, навпаки, задоволено клопотання представника відповідача про витребування з органу РАЦСу інформації щодо реєстрації дітей. Крім того, як вважає, представник позивача, суд 19.04.2023 року у судовому засіданні наголосив позивачу, що заява про збільшення позовних вимог, яка надійшла у судове засідання, призначене на 19 квітня 2023 року мала подаватися до початку першого судового засідання, що цим самим поставило під сумнів прийняття даної заяви, фактично позбавивши позивача доступу до правосуддя та викликає сумніви в обєктивності суду. Посилаючись на положення ст. 36 ЦПК України просить суд задоволити клопотання.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану заяву, пояснивши, що на початку кожного судового засідання, яке відбувалось за участі сторін, він висловлював свою довіру суду та відводів не заявляв. Сумніви виникли після того, як ним було подано заяву про збільшення позовних вимог і судом було звернуто увагу на те, що ця заява подана після першого судового засідання, що було для нього неочікувано. Крім того, підтвердивши, що на час його звернення до суду із клопотаннями про витребування доказів, зокрема відомостей щодо нерухомого майна, закріпленим за відповідачем, - відповідний реєстр речових прав був відкритий, суд на його думку, безпідставно відмовив у задоволенні такого клопотання, посилаючись на те, що до клопотання не долучено доказів, що підтверджують неможливість отримання вказаних відомостей самостійно.
Представник відповідача адвокат Ціпан О.П. заперечував щодо заяви про відвід судді, посилаючись на положення 36, 39 ЦПК України, відповідно до яких заява про відвід має бути мотивована та подана у визначені процесуальним законом строки, які не були дотримані представником позивача. Звертає увагу на те, що обгрунтовуючи заяву про відвід, представник позивача надає оцінку рішенню про відмову у задоволенні клопотань сторони позивача, що мало місце у березні 2023 року. Разом з тим, представник позивача мав можливість отримати відомості про майно відповідача, звернувшись до відповідного реєстру, який на момент звернення адвоката із клопотанням був відкритим і інших обставин, що слугували б перешкодою до доступу відомостей не існувало. Крім того, посилаючись на те, що позивач хотів збільшити позовні свої вимоги, однак, просить змінити щомісячні аліменти та стягнути додаткові витрати на утримання дітей на майбутнє, відповідно така заява також мала бути подана у визначений законом процесуальний строк.
Заслухавши думку учасників справи щодо заявленого відводу судді, суд приходить до наступного висновку.
03.01.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат.
Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за позовом в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 02.02.2023.
Наступні судові засідання призначалися на 06.03.2023;03.04.2023, 19.04.2023.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Беручи до уваги мотиви заявленого відводу, які пов'язані із відмовою у задоволенні клопотань головуючим суддею у судовому засіданні, що передувало судовому засіданню, у якому було заявлено відвід, тобто, відвід головуючому судді заявлено пізніше першого судового засідання та після спливу строку, передбаченого ч.3 ст.39 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що у даному випадку відвід заявлено з порушенням процесуальних строків, передбачених ст.39 ЦПК України.
Питання про відвід судді, відповідно до положень ч.5 ст.40 ЦПК України, вирішується суддею, який розглядає справу, оскільки на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів. У такому разі положення ч.3 та ч.4 ст. 40 ЦПК України не застосовуються.
За правилами ч.ч. 1, 2, 7 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно (дату розгляду питання про відвід було узгоджено з обома сторонами, оскільки представник відповідача приймає участь дистанційно з приміщення іншого суду).
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України, у клопотанні судом не встановлені з огляду на їх відсутність. Крім того, з відкриттям кожного наступного судового засідання судом після оголошення складу суду з'ясовувалось питання наявності відводів. Таких не надходило.
Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Як було зазначено представником позивача, підставою відводу головуючому судді є фактично його незгода з процесуальним рішенням про відмову у заводоволенні поданих ним клопотань, а тому, враховуючи положення ч.4 ст.36 ЦПК України, такі не можуть бути підставою для відводу.
Іншою підставою для відводу судді послужило з'ясування судом поважності причини пропуску представником позивача строків, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідно до якого, позивач дійсно має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку прощеного позовного провадження. Наслідки порушення вказаних вимог передбачені ч. 5 ст. 49 ЦПК України.
Сторони користуютьс рівними процесуальними правами.
Відповідно до ст. 120, 126 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі не визначені - судом. Право на закінчення процесуальної дії втрачається із закінченням цього сторку. Докумнети, подані після закінчення процесуальних сроків, злишаються без розгляду.
Учасники справи, відповідно до ст. 43 ЦПК України, зобов'язні, в тому числі, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.2,6 ч. 2 ).
Відтак, суд діяв у межах, визначених ЦПК України.
З метою забезпечення стороні позивача гарантованого права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ч.1 ст.6) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Ні в заяві про відвід головуючому судді, ні в судовому засіданні представником позивача не наведено обґрунтованих, законних підстав та не надано доказів щодо упередженості судді, а відтак, заявлений відвід є з надуманих підстав.
Враховуючи вищенаведене, суд робить висновки про відсутність законних підстав для задоволення заяви про відвід судді, так як обставини, на які посилається позивач, не передбачені ст.ст.36 ЦПК України як підстави для відводу.
Керуючись 36,39, 40, 258-261 ЦПК України, суд -
ухвалив :
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 02.05.2023.
Суддя: