Справа № 357/1931/23
Провадження № 2/357/1100/23
03 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач») про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.
17.11.2021 року між сторонами було укладено договір позики, згідно з умовами якого Відповідач отримав від Позивача в борг грошові кошти в сумі 2100,00 доларів США, та які Відповідач зобов'язався повернути Позивачу у визначений цим договором строк, але не пізніше 31.12.2021 року. Указане підтверджується договором позики від 17.11.2021 року та актом прийому-передачі від 17.11.2021 року до договору позики від 17.11.2021 року.
Відповідач не здійснив платіж та не повернув грошові кошти, що були передані за договором позики від 17.11.2021 року в сумі 2100,00 доларів США.
З огляду на невиконання Відповідачем своїх зобов'язань Позивач просив суд стягнути з останнього заборгованість за договором позики від 17.11.2021 року в розмірі 2100,00 (дві тисячі сто) доларів США.
23.02.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 17).
28.03.2023 року та 03.05.2023 року у судове засідання Позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 26, 31). 27.02.2023 року, 21.04.2023 року та 03.05.2023 року до канцелярії суду Позивачем подано заяви, у яких останній просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 20-21, 28-29, 30).
28.03.2023 року та 03.05.2023 року у судове засідання Відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки не повідомив, відзиву, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило (а.с. 25, 32).
Згідно з ст.ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Усебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та зміст спірних правовідносин.
17.11.2021 року між сторонами було укладено договір позики, згідно з умовами якого Відповідач отримав від Позивача в борг грошові кошти в сумі 2100,00 доларів США, та які Відповідач зобов'язався повернути Позивачу у визначений цим договором строк, але не пізніше 31.12.2021 року. Указане підтверджується договором позики від 17.11.2021 року та актом прийому-передачі від 17.11.2021 року до договору позики від 17.11.2021 року (а.с. 8-9, 10).
У порушення взятих на себе зобов'язань Відповідач не повернув Позивачу борг у строк, обумовлений договором позики.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти.
У пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У той же час, відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.09.2013 року (справа № 6-63цс13) щодо застосування норм права, яка згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За правилом ч.ч.2, 3 ст.545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Правовий аналіз ст.545 ЦК України дає підстави вважати, що позикодавець - держатель оригіналу боргового документа є належним кредитором у зобов'язанні, на підтвердження виникнення якого наданий такий борговий документ.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1046 і ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі й саме в тій валюті, яку визначено договором позики, а не у всіх випадках і безумовно в національній валюті України. Таким чином, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Таку позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові №373/2054/16-ц.
При цьому, у ході розгляду справи Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання ним зобов'язань за укладеним з Позивачем договором позики.
Суд виходить з того, що у даній справі договір позики - борговий документ, який укладений між сторонами у справі на підтвердження прийняття зобов'язання за договором позики та який наявний у Позивача, свідчить про існування правовідносин за договором позики між сторонами у справі.
Даний договір містить розмір отриманих Відповідачем в борг грошових коштів із зобов'язанням та строком їх повернення і особистим підписом Відповідача як позичальника.
З огляду на наведене, з урахуванням принципу змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики є законними та обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню кошти за договором позики від 17.11.2021 року в сумі 2100,00 доларів США.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих доказів.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи учасники бойових дій. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.05.2018 та звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (а.с. 3).
З огляду на викладене, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з Відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 1073 гривні 60 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 17.11.2021 року в розмірі 2100 (дві тисячі сто) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 1073 гривні 60 копійок (тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 03.05.2023 року.
Суддя В. П. Цукуров