Провадження № 3/734/148/23 Справа № 734/2769/22
іменем України
13 квітня 2023 року смт. Козелець
Козелецького районного суду Чернігівської області під головуванням судді Бараненка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Козелець справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №064707 від 04.12.2022 року, 04.12.2022 року о 09 год. 50 хв. в Чернігівській області, Чернігівському районі, м. Остер, вул. Сеспеля, 48, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Dr?ger ALCOTEST6820, результат огляду - 0,40‰, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник - адвокат Лущик О.М. в судове засідання не з'явилися до суду надійшли письмова заява про розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і захисника, письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та письмове клопотання захисника - адвокат Лущик О.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яке посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність. Це, - насамперед дія або бездіяльність, що за наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996 року, докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
З диску з відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №064707 від 04.12.2022 року вбачається, що поліцейським зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та причини зупинки не названо.
Доказів, що причиною зупинки транспортного засобу стало порушення ПДР України зі сторони водія (копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності чи протоколу про адміністративне правопорушення, або інші законні підстави) до матеріалів справи не додано, що викликає у суду сумніви законності зупинки транспортного засобу з дотриманням вимог ЗУ « Про дорожній рух» й ПДР, а також ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», і є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедура огляду водія, неправомірними за правовим принципом «Плодів зіпсованого дерева», так-як згідно вимогам практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративне правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 04 грудня 2022 року зранку біля 10 години їхав на власному автомобілі Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Сеспеля в м. Остер, сідаючи за кермо, алкогольних напоїв не вживав. ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, підійшли і почали спілкуватися, перевірили документи, потім ОСОБА_1 сів та поїхав, зрозумівши так, що дозволи їхати. Однак через деякий час побачив, що знову подали сигнал про зупинку на що він зупинився. В розмові з працівниками поліції вони повідомили, що необхідно пройти тест за допомогою приладу драгер. Він стояв біля автомобіля, до нього піднесли прилад Драгер в якому вже стояв мундштук, при ньому не вставляли нового мундштука, він на їх вимогу пройшов огляд, подихав у прилад, який показав 0,4 проміле, на що він був здивований. В нього з працівників поліції ніхто не запитав чи погоджується він з таким проведеним оглядом. ОСОБА_1 запитував у поліцейських, чи можливо пройти ще раз, чи в іншому місці, на що йому категорично повідомили, що ні, вдруге продувати ніхто не буде, це було в той час, коли інший працівник поліції здійснював роздруківку чеку драгера. Йому не роз'яснили працівники поліції, що у разі, якщо він не погоджується з таким проведеним оглядом, то має право поїхати до лікарні та пройти саме медичний огляд. Акт огляду, йому запропонували підписати після складеного протоколу, направлення до лікарні йому не вручалося. За почервоніння очей йому ніхто взагалі не говорив. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності цілком не погоджується з проведеним оглядом, а також виявленим результатом алкотестера, оскільки застосовано було новий мундштук. ОСОБА_1 стверджує, що алкогольних напоїв не вживав, і сам працівник поліції говорив про те, що запаху спілкуючись з останнім 5 хвилин він не відчував і вважав, що алкотестер покаже 0,2 проміле.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до суду, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №064707 від 04.12.2022 року, надано наступні докази: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (приладу «Драгер»), відповідно до якого проведено огляд ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Результати огляду 0,40‰; роздруківку тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу Dr?ger ALCOTEST6820 від 04.12.2022, результат - 0,40‰; направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Козелецької ЦРЛ, в якому відсутній запис про відмову в цієї особи від такого огляду; відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з яким поліцейським зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .. Причини зупинки не названо. Одразу після цього ОСОБА_1 за вказівкою поліцейського підійшов до службового автомобіля поліції, де йому було запропоновано продути прилад «Драгер». При цьому, про наявність ознак алкогольного сп'яніння не повідомлялося. Надано прилад для проходження огляду на стан сп'яніння вже з наявним мундштуком в приладі. ОСОБА_1 погодився. Результат огляду 0,40%. Про те, чи погоджується водій з такими результатами огляду не з'ясовувалося, можливість проведення огляду в закладі охорони здоров'я не роз'яснювалася. Надано лише для підпису роздруківку відповідного тесту. Надалі складено протокол про адміністративне правопорушення. Потім ОСОБА_1 ознайомлено та надано для підпису акт огляду та сказано: «це те, що продули прибор «Драгер», що застосували прилад. Наявне у справі направлення на огляд до закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 не надавалося; розписку згідно якою він з вимогами ст. 266 КУпАП ознайомлений та зобов'язується транспортним засобом не керувати; копію посвідчення водія.
Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності подано наступні докази: відповідь ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, надана на адвокатський запит, згідно з яким в складі екіпажу, який зупинив водія, перебував газоаналізатор «Dr?ger ALCOTEST 6820» ARPC-0265, разом з вказаним газоаналізатором в наборі містився портативний принтер з протоколювання результатів вимірювання, отриманих на діагностичних пристроях, який здійснює роздруківку результатів на папері. Вказаний газоаналізатор перебуває на балансі у відділенні поліції з 2021 року та проходить калібрування кожного року перед закінченням терміну повірки. Відеофіксація порушення велась на нагрудну боді-камеру М505G; копію Сертифікату відповідності приладу «Dr?ger ALCOTEST»; копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - приладу «Dr?ger ALCOTEST 6820» від 27.05.2022 чинного до 27.05.2023; копію Інструкції з використання приладу«Dr?ger ALCOTEST 6820» та його технічні характеристики, згідно з якими прилад має допустиму абсолютну похибку в робочих умовах у 0.017‰ в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 1.00‰; копію роздруківки тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Dr?ger ALCOTEST 6820» від 04.12.2022; копію інструкції щодо порядку проведення вимірювання приладу«Dr?ger ALCOTEST 6820»; фото приладу «Dr?ger ALCOTEST 6820».
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, згідно з п. 7 розділу І вказаної вище Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, огляд настан алкогольного, наркотичного чиіншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціадьних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Як вбачається з наданих доказів після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 не з'ясовано чи погоджується він з результатами такого огляду та, відповідно, не роз'яснено можливість проведення огляду в закладі охорони здоров'я. Натомість одразу складено протокол про адміністративне правопорушення. І лише потім складено акт огляду, який надано ОСОБА_1 на підпис. Крім того, на питання водія зазначено, що в лікарню їхати не потрібно.
За наведених обставин, працівниками поліції ОСОБА_1 фактично позбавлено можливості висловити свою позицію щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та, відповідно, пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я.
З огляду на викладене, зазначений огляд суд вважає недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, оскільки він проведений з порушенням вимог вказаної статті.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили факт керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та, відповідно, його вину у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеним, а тому провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року N 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обгрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
За вимогами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально- правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину),
Таким чином ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за своєю суттю є кримінальним порушенням/обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст, 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки винуватість останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена та не підтверджена належними і допустимими доказами, що унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 247, 251, 252, 284 КУпАП, суд, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Суддя Козелецького районного суду
Чернігівської області С.М. Бараненко