Справа № 477/1028/22
Провадження № 3/477/529/23
02 травня 2023 рокум. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
21 жовтня 2023 року о 14:15 годині водій ОСОБА_1 в Миколаївській області, Вітовський район на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 159 км. керував транспортним засобом - автомобілем Опель Вектра державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі в установленому законом порядку відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
-протоколом про адміністративне правопорушення;
-поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням, в розумінні частини першої статті 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2023 року серії ААБ № 327971 вбачається, що 21 жовтня 2023 року о 14:15 годині водій ОСОБА_1 в Миколаївській області, Вітовський район на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 159 км. керував транспортним засобом - автомобілем Опель Вектра державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимогу п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Процедура виявлення у водіїв ознак сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з приводу оформлення адміністративних матеріалів щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано добровільно пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі в установленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою.
Указані вище докази підтверджують обставини, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2023 року ААБ № 327971, щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимогу п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, тобто, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Разом з цим, санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено накладення стягнення на водіїв у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а на інших осіб - у виді штрафу.
Згідно довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 27.10.2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 17 жовтня 2019 року.
Враховуючи, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, видавалось посвідчення водія, до нього застосовується стягнення у виді штрафу з позбавленням спеціального права (права керування).
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн, який перераховувати на розрахунковий рахунок: UA438999980313010149000014001, отримувач Миколаїв. ГУК /Миколаїв. обл/21081300, код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення
Роз'яснити особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв'язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя А.А. Саукова