20.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/3137/23
Єдиний унікальний номер судової справи 205/3137/23
Номер провадження 2/205/1650/23
20 квітня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді головуючого Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Негробова Олександра Вікторовича про забезпечення позову, -
У провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
14.04.2023 року від представник позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать та підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, а також заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що існує підозра, що відповідач в процесі розгляду справи реалізує належне йому на праві власності майно, що може в подальшому ускладнити виконання рішення суду щодо стягнення з нього заподіяних позивачу збитків в розмірі 278 647,63 грн.
Заяву розглянуто без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, доходить висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позов.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, відповідно до п.10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Подана адвокатом Негробовим О.В. заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти, що належать та підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, а також взагалі наявності таких коштів та їх розміру.
Отже, заява у вказаній частині задоволенню не підлягає через її необґрунтованість.
Щодо вимоги накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає таке.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути істотні перешкоди як виконання судового рішення, так і ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, враховуючи зазначені вище роз'яснення, суд задовольняє заяву про забезпечення позову за умови, якщо невжиття заходів, вказаних у заяві про забезпечення позову, може становити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, або, якщо істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких звернувся заявник до суду.
З позову вбачається, що його ціна становить 252 422,02 грн. При цьому, у заяві зазначено, що існують підозри, що відповідач може продати належне йому майно під час розгляду справи, що ускладнить виконання судового рішення.
З наведених доводів представника позивача не вбачається, що накладення арешту або будь-яких заборон щодо володіння та розпорядження домоволодінням, що належить відповідачу, є співмірним сумі, яку просить стягнути позивач у позові. До заяви не долучено жодного доказу на підтвердження припущення щодо бажання відповідача продати належне майно, а також того, що в разі продажу, це ускладнить виконання рішення суду.
Оскільки із заяви не вбачається, а заявником не наведено переконливих доводів, що невжиття зазначеного в заяві позивача заходу забезпечення позову істотно утруднить або унеможливить виконання можливого рішення суду по справі, у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Негробова Олександра Вікторовича про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Н.Г.Остапенко
.