Справа № 490/6086/22
Провадження № 2/210/669/23
іменем України
27 квітня 2023 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Чайкіна О.В., за участі секретаря судового засідання Степаненко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Державний виконавець Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерина Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 24 лютого 2023 року надійшла вищезазначена позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 1-5).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 24.02.2023 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді від 27 лютого 2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с. 28,29-30).
Позивачем та представником позивача подано заяву про розгляд справи без їх участі на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 27 лютого 2023 року, в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
27 березня 2023 року на адресу суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» С.К. Велікданова надійшла заява про визнання позову. Так, в заяві про визнання позовних вимог представник відповідача просив суд задовольнити позовні вимоги та посилаючись на вимоги ч.1 ст.142 ЦПК України просив стягнути на користь позивача 50% судового збору за подання позовної заяви та у разі подання заява про забезпечення позову в розмірі 268,40 грн. (а.с.55,56).
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна також повідомлявся належним чином про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та ухвали про витребування доказів від 27 лютого 2023 року, в ухвалі про відкриття провадження третій особі був наданий строк на подачу пояснення на позовну заяву та надання доказів, зазначених в ухвалі суду. Однак на виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України відзив на позов відповідач не надав, як і не надав докази, які витребовував суд. В матеріалах справи міститься докази отримання Відповідачем ухвали про відкладення розгляду справи.
Третя особа державний виконавець Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерина Миколаївна, також повідомлялась належним чином про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 27 лютого 2023 року, в ухвалі про відкриття провадження третій особі був наданий строк на подачу пояснення на позовну заяву. Процесуальним правом подачі письмового пояснення на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк треті особи не скористались.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зважаючи на те, що відповідач по справі визнав вимоги позивача і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в перших числа серпня 2022 року позивачці стало відомо, що відносно неї відкрито виконавче провадження, з підстав для неї невідомих. Крім того, відомості щодо неї, як боржника, внесено до «Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України». В ході з'ясування обставин, виявлено, що дійсно, що державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катериною Миколаївною відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 від 01.08.2022 року.Звернувшись до відділу ДВС, щодо надання роз'яснення, позивачці було видано постанову про відкриття провадження. З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що його відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса №39180 від 22.12.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, яким було стягнуто з позивача на користь відповідача кошти в сумі 13583,08 гривень згідно якого з позивача стягнута вищевказана сума боргу з яких - заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.;заборгованість за нарахованими та несплаченим відсоткам становить 9533,08 грн. 00 коп.;плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 50 грн. 00 коп. З даним виконавчим написом, рівно, як і зі стягнутою сумою заборгованості, позивач повністю не згодна. Вважає, дії відповідача незаконними, такими, що вчинені з порушенням прав людини та громадянина, порушенням законодавство в цілому. Вважає, що даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Ніякі документи щодо вказаного стягнення позивачем не отримувались. Про існування вищевказаних обставин, зокрема, існування будь-яких договірних відносин ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про наявність виконавчого напису та виконавчого провадження позивачка дізналася після арешту її коштів на банківському рахунку.Вищевказаного боргу позивачка не визнає та будь-які зобов'язанні перед ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заперечує, та вважає, що вказаний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню з огляду на порушення саме порядку вчинення такої нотаріальної дії.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судом.
22 грудня 2021 року був вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» невиплачені в строк грошові кошти за період з 18.11.2021 року по 22.12.2021 року в сумі: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченим відсоткам становить 9533,08 грн. 00 коп.; плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 50 грн. 00 коп. Всього 13 583,08 грн. (а.с.9).
З метою примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису, державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерина Миколаївна, 01.08.2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з позивача (боржника) - ОСОБА_1 , на користь відповідача (стягувача) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 13 583,08 грн. (а.с.10-11).
01 серпня 2022 року державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерина Миколаївна винесено постанову в рамках ВП № НОМЕР_2 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с.14-15).
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
На суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов'язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлені судом обставини свідчать, що нотаріус, вчинивши виконавчий напис, дійшов висновку про належне оповіщення Позивача про існування заборгованості. До того ж, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса 22.12.2021 року, стосувався лиш нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосуватись до договору нібито укладеного між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами».
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Для застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.
Незважаючи на те, що суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком, за яким проводилось стягнення у безспірному порядку, оскільки приватним нотаріусом не надано такої інформації, суд, з урахуванням визнання позову відповідачем, вважає, що в даному випадку при вчиненні виконавчого напису за №39180 від 22 грудня 2021 року - приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника - позивача по справі, та порушив процедуру видачі виконавчого напису нотаріуса з огляду на наступне.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідач не оспорює позовні вимоги, визнає їх, тобто погоджується з тим, що виконавчий напис вчинено за відсутності безспірних вимог.
Суд вважає встановленим, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник немав безспірної заборгованості перед стягувачем.
Частиною першою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зважаючи, що відповідачем ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» визнано заявлені позовні вимоги, виконавчий напис №39180, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, щодо звернення стягнення на грошові кошти у сумі 13583,08 гривня з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнена на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 та 3 (пункт 1) ст.133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», у своїй заяві від 21.03.2023 року позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі, зокрема укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням того, що відповідачем ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було визнано, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, позовні вимоги судом було задоволено, крім того, позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнена на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд керуючись ст.141 ЦПК України, беручи до уваги визнання відповідачем ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія Управління активами» на користь держави 50% від розміру судового збору, а саме в розмірі: 496,20 грн., інша половина судових витрат в розмірі 496,20грн. підлягають віднесенню за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Державний виконавець Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерина Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №39180 від 22.12.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу 13 583,08 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877), на користь держави 50 відсотків судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору за звернення до суду з позовною заявою в розмірі 496,20 грн.( чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Судовий збір у розмірі 496,20 грн.( чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 27 квітня 2023 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 );
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, 08200, м. Ірпень, вул.. Стельмаха, буд.9А, оф.203);
- третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни, ( АДРЕСА_2 ),
- третя особа: державний виконавець Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерина Миколаївна (50065, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 41).
Суддя: О. В. Чайкіна