Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/4921/2023
02 травня 2023 року місто Київ
справа № 761/27074/22
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Мальцева Д.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:
визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12284 від 26 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 919201,47 грн.
Разом з позовною заявою, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68292550, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №12284 від 26 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М.
Заяву обгрунтовував тим, що 21 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. відкрито виконавче провадження №68292550 з примусового виконання виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №12284 від 26 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М.
Вказував, що відкриття виконавчого провадження №68292550 може створити негативні наслідки для позивача, які можуть настати в результаті невжиття відповідних заходів з врахуванням його права чи законного інтересу.
Посилався на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що з рахунків позивача може бути здійснено стягнення грошових сум, пов'язаних з виконавчим провадженням №68292550, а в подальшому виконавчий напис №12284 від 26 жовтня 2021 року може бути скасовано і як наслідок, виникне безпідставне стягнення з позивача грошових коштів.
Зазначав, що забезпечення позову, шляхом зупинення виконавчих дій, буде вважатися виваженим та таким, що буде прийнятим з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника та забезпечить збалансованість інтересів сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що є обґрунтовані підстави вважати, що з рахунків позивача може бути здійснено стягнення грошових сум, пов'язаних з виконавчим провадженням №68292550, а в подальшому виконавчий напис №12284 від 26 жовтня 2021 року може бути скасовано і як наслідок, виникне безпідставне стягнення з позивача грошових коштів.
Зазначав, що на підтвердження зазначених у заяві про забезпечення позову обставин, стороною позивача була надана фотокопія постанови Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження №68292550 з примусового виконання виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №12284 від 26 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М.
Посилався на те, що при поданні заяви він просив відповідно до п.6 ч.1 ст.150 вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій, що собою являє зупинення стягнення за виконавчим документом.
Вказував, що законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документу свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68292550, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями п.1 ч.1 та ч.2 ст.150 ЦПК України не передбачено такого заходу забезпечення позову як зупинення вчинення виконавчих дій виконавчого провадження. При цьому, зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до повноважень виконавця, суд такими повноваженнями не наділений.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У частині 1 ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимогти, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12284 від 26 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 919201,47 грн.
Порушуючи питання про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68292550, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №12284 від 26 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М., представник позивача посилався на те, що у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження №68292550 можуть створитися негативні наслідки для позивача, зокрема з рахунків ОСОБА_1 може бути здійснене стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса та інших сум пов'язаних з виконавчим провадженням №68292550.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису за №12284 від 26 жовтня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 979201,47 грн.
На підставі вказаного виконавчого документу приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії з його примусового виконання.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68292550, судом першої інстанції було вірно враховано, що відповідно до положень п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відтак, положеннями статті 150 ЦПК України у сукупності з окремими положеннями Закону України «Про виконавче провадження» передбачений механізм зупинення органами та особами, які здійснюють примусове виконання рішень, вчинення виконавчих дій у разі зупинення судами стягнення на підставі виконавчого документа, зокрема того, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до повноважень виконавця, а суд такими повноваженнями не наділений.
Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позовзабезпечується шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Вказаний спосіб забезпечення є спеціальним та застосовується лише у разі оскарження позивачем виконавчого документа.
При цьому, представник позивача у заяві про забезпечення позову визначив захід забезпечення даного позову шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68292550, який не передбачений п.1 ч.1 та ч.2 ст.150 ЦПК України.
А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що при поданні заяви представник позивача просив відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій, що собою являє зупинення стягнення за виконавчим документом є неспроможними.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що сторона позивача не позбавлена можливості звернутися до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, визначеного у п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68292550 є законним та обґрунтованим.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 03 травня 2023 року.
Головуючий:
Судді: