Справа № 11-кп/824/170/2023 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
03 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року щодо ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12018100040000211, -
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луганське Артемівського р-ну Донецької обл., громадянина України, українця, із повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
визнановинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Запобіжний захід ОСОБА_9 залишено без змін до набрання вироком законної сили в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з 09.04.2019 року, зарахувавши йому у строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення з 09.01.2018 року по 11.01.2018 включно.
Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 .
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_10 майнову шкоду у розмірі 5334 грн. 09 коп., та моральну шкоду у розмірі 550 000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 555 334 грн. 09 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Суд визнано доведеним, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 21 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_5 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт, що переріс у бійку, у ході якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_9 , тримаючи в правій руці ніж, умисно наніс потерпілому два ножові поранення грудної клітини зліва. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 помер на місці.
Відповідно до висновку експерта № 67/2 від 23.08.2018 смерть ОСОБА_11 настала від проникаючих у грудну порожнину поранень грудної клітини з ушкодженням серця та лівої легені. Спричинені ОСОБА_11 проникаючі поранення лівої половини грудної клітини мають ознаки небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться у причинному зв'язку з настанням його смерті.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року за ч. 1 ст. 115 КК України та закриття провадження у зв'язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_9 .
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що у матеріалах кримінальної справи відсутні докази його винності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; жоден із допитаних судом свідків не повідомив суду обставини, які вказували би на наявність в діях ОСОБА_9 умислу на вчинення умисного вбивства; протокол огляду місця події (трупа) є недопустимим доказом, оскільки оглянутий слідчим позаквартирний коридор 4-го поверху житлового будинку АДРЕСА_3 , де виявлено труп, який відноситься до іншого володіння особи та має обмежений доступ, однак вказана слідча дія проведена без дозволу слідчого судді; також у матеріалах кримінального провадження відсутні законні підстави проведення судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_11 ; обшук місця проживання проведено з істотним порушенням прав та свобод людини, оскільки ОСОБА_9 фактично був затриманий та набув статус підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Згідно даних, наявних в матеріалах кримінального провадження (лист із ДУ «Київський слідчий ізолятор» за підписами першого заступника начальника установи підполковника внутрішньої служби ОСОБА_12 , начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень полковника внутрішньої служби ОСОБА_13 ) обвинувачений помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати ОСОБА_9 - ОСОБА_14 заперечувала проти закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, наполягала на перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника з метою реабілітації її сина. Водночас, перебування матері ОСОБА_14 на тимчасово окупованій території унеможливило її участь у судовому засіданні як безпосередньо, так і в режимі ВКЗ. З огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе проводити перегляд вироку за участі захисника.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженого вироку, доводи, викладені у апеляційній скарзі захисника, вислухавши пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги; захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим.
З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Так, на підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на докази, наявні в матеріалах кримінального провадження: показання потерпілої ОСОБА_10 про те, що її чоловік ОСОБА_11 подзвонив у двері до ОСОБА_9 , який відчинив двері та вона побачила у його руці довгий ніж, прихований під правим рукавом. В подальшому між ними розпочалася сварка та бійка. Також потерпіла наполягала, що саме в її присутності обвинувачений наносив удари ножем її чоловіку, оскільки вона знаходилася навпроти дверей, нижче на один проліт сходів, її чоловік стояв до неї спиною, а обвинувачений - обличчям.
Крім того, показання потерпілої ОСОБА_10 узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що потерпілий ОСОБА_11 прийшов до нього та, тримаючись рукою за бік, попросив викликати йому швидку допомогу та поліцію, оскільки їх сусід ОСОБА_16 наніс йому удари ножем.
Наведені показання потерпілої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_15 узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , експерта ОСОБА_21 щодо фактичних обставин справи, зокрема, між ОСОБА_9 та потерпілим стався конфлікт, який переріс у бійку; ОСОБА_9 завдав два удари ножем потерпілому ОСОБА_11 , та об'єктивно підтверджуються іншими доказами у кримінальному провадженні: даними електронного рапорту Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, з якого вбачається, що в АДРЕСА_7 була бійка, лежить чоловік без свідомості, потерпілий з кв. АДРЕСА_4 .; після приїзду екіпажу поліції було виявлено труп громадянина ОСОБА_11 ; даними протоколу огляду місця події (трупа) від 06.01.2018; протоколом огляду місця події (трупа) від 09.01.2018 року; постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 09.01.2018 року (3 футболки та 2 кофтини); даними висновку експерта № 67/2 від 23.02.2018 року, з якого вбачається, що 1. (1,2,3) смерть ОСОБА_11 настала від проникаючих у грудну порожнину поранень грудної клітини з ушкодженням серця та лівої легені, які призвели до розвитку гемоперикарда; актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 186 від 19.01.2018 року; актом судово-медичного дослідження № 127 від 12.02.2018 року; актом судово-медичного дослідження № 47-мк від 13.02.2018 року; актом судово-медичного дослідження № 76 від 23.01.2018 року; лікарським свідоцтвом про смерть № 67/2 від 09.01.2018 року, з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_11 , 1966 р.н., є проникаючі поранення грудної клітини з ушкодженням серця; даними протоколу обшуку від 10.01.2018 року, за адресою: АДРЕСА_5 , у ОСОБА_9 ; постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 10.01.2018 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.01.2018 року, з якого вбачається, що 09.01.2018 року о 18 год. 00 хв. затримано ОСОБА_9 ; протоколом обшуку затриманої особи від 09.01.2018 року; картою виїзду швидкої медичної допомоги від 06.01.2018 року, з якої вбачається, що 06.01.2018 року було зареєстровано виклик за № 1692 та здійснено виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до ОСОБА_11 , 51 рік, за адресою: АДРЕСА_6 .; висновком експерта № 74ц від 23.02.2018 року, з якого вбачається: 1. Згідно «Акту судово-медичного дослідження» № 76 від 23.01.2018 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. 2. При судово-цитологічному дослідженні змиву з лівої (об.1) руки потерпілого ОСОБА_11 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Статеву належність крові встановити не вдалось через відсутність клітинних елементів кров. клітини з ядрами не знайдені. Отже, походження крові в об. 1 від потерпілого ОСОБА_11 не виключається (т. 4 а.п. 227-230); висновком експерта № 106ц від 02.04.2018 року, з якого вбачається: 1. Згідно «Акту судово-медичного дослідження» № 76 від 23.01.2018 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (Згідно ст. 69 КПК України). 3. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук (об. 1,2) потерпілого ОСОБА_11 кров не знайдена. Виявлені клітини багатошарового плаского незроговілого епітелію людини, статева належність яких не встановлена через малу кількість ядер, придатних для аналізу. При визначенні групової належності клітини виявлений антиген А та в об. 1 додатково антиген В ізосерологічної системи АВО, що не виключає їх походження в об. 2 від потерпілого ОСОБА_11 (антиген А), а в об. 1 від нього наряду з особою, якій властивий антиген В або антигени А і В по системі АВО (т. 5 а.п. 1-4); висновком експерта № 70-мк від 05.04.2018 року, з якого вбачається, що при експертизі одягу ОСОБА_11 виявлено: на куртці на попередній та задній поверхнях основи лівого рукава по одному колото-різаному пошкодженню; на кофті по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження; на футболці по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження; на футболці по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження; на майці по передній її поверхні ліворуч два колото-різаних пошкодження. Виявлені по два пошкодження на кожному шарі наданого на експертизу одягу, за своєю кількістю та локалізацією, відповідають одне одному (за шарами одягу), утворилися від двократної дії гострого плескатого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з одного боку і гостре лезо з іншого. При застосуванні мікрорентгенфлуоресцентного спектрального аналізу на поверхні тканини куртки навколо кінців пошкодження № 1 було виявлено хаотичне нашарування заліза (Fe) (т. 5 а.п. 29-38); висновком експерта № 77 від 20.02.2018 року, з якого вбачається, що у ході обшуку, проведеного 10.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_5 (де мешкав обвинувачений ОСОБА_9 ) було вилучено куртку темного кольору. Відповідно до підсумків: 1. Кров трупа потерпілого ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. 2. На наданій на дослідження куртці (об. № № 1,3-7) виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об. № № 1,3-7 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_11 . 3. На куртці в об. № 2 кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не виявлена (т. 5 а.п. 41-45); протоколом огляду місця події від 23.01.2018 року; висновком судово-психіатричного експерта № 56 від 27.03.2018 року вбачається, що: 1. ОСОБА_9 у період часу, до якого відноситься діяння, у скоєнні якого він на даний час підозрюється, страждав на психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2), за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2. ОСОБА_9 на даний час страждає на Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, за своїм психічним станом він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 3. ОСОБА_9 за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. 4. ОСОБА_9 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2). Потребує призначення протиалкогольного лікування, будь-яких протипоказань з боку психіки до застосування протиалкогольного лікування в підекспертного не виявлено; експертним висновком психофізіологічного дослідження достовірності свідчень ОСОБА_9 з метою виявлення наявності прихованої інформації у зв'язку з кримінальним провадженням № 12018100040000211 від 06.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вбачається, що: 1. ОСОБА_9 має приховану винну інформацію про обставини вбивства ОСОБА_11 , дані ним на момент проведення дослідження показів не є достовірними і психологічно не обґрунтовані. 2. ОСОБА_9 у момент скоєння вбивства знаходився на місці вбивства, йому відомі: характер тілесних ушкоджень, їх локалізація та механізм спричинення. Також, були зафіксовані реакції, які вказують на те, що ОСОБА_9 безпосередньо наносив удари ножем потерпілому ОСОБА_11 . 3. У процесі дослідження, неодноразово пред'являлися тести, метою яких, було встановлення можливого місця приховання знаряддя злочину. З урахуванням даних тестів реакцій та їх аналізу, з великою мірою вірогідності можливо припустити, що знаряддя злочину приховалось у два етапи, а саме: спочатку було сховане у під'їзді будинку, у ящику, можливо, електрощитовому, у подальшому - було переховано на місцевості, яка має наступні ознаки: посадка, кущі, будівництво, майданчик, корч. 4. Зафіксовані реакції, які вказують на те, що мотивом злочину слугувала зневага і неправомірні дії зі сторони потерпілого. 5. У процесі всього дослідження паралельно здійснювалась візуальна діагностика вербальних і невербальних проявів з боку досліджуваного. Аналіз відмічених реагувань дозволяє зробити висновки про нещирості досліджуваного, бажанні приховати інформацію. Також, були відмічені намагання протидії зі сторони досліджуваного ОСОБА_9 отриманню інформації, що виражалася у створенні ним штучних механічних перешкод.
Суд першої інстанції у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам у розумінні ст. 94 КПК України та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття.
Водночас, суд першої інстанції не взяв до уваги висновки експерта № 74 від 06.02.2018 року, № 75 від 09.02.2018 року, № 76 від 09.02.2018 року, № 109ц від 02.04.2018 року, № 82ц від 23.02.2018 року, № 101-мк від 05.04.2018, оскільки вони не вказують на обставини, що підлягають доказуванню.
Також, суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , оскільки їх показання не є інформативними щодо обставин події, а також будь-яких даних, які характеризували би особу обвинуваченого ОСОБА_9 .
Отже, колегія суддів уважає доводи захисника про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справитакими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі докази кримінального провадження в їх сукупності, визнав їх належними та допустимими, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Доводи апелянта про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події (трупа), колегія суддів вважає не спроможними, так із матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення про вчинення бійки, на місці події виявлено труп (т. 4 а.с. 75-76). З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин події 06.01.2018 року в період часу з 21:40 до 22:20 слідчим в присутності понятих та судово-медичного експерта здійснено огляд сходової ділянки, яка є загальнодоступним місцем (що не потребує ухвали слідчого судді), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Празька, 20, 2-ге парадне, 4 поверх.
Отже, така слідча дія була проведена невідкладно до внесення відомостей до ЄРДР, що не суперечить положенням КПК України, оскільки огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з'ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів.
За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Тобто, відомості, відображені у протоколі огляду місця події (трупа), свідчать про те, що вказана слідча дія головним чином зводилася до огляду самого трупа, його одягу, виявлення слідів вчинення щодо нього протиправних дій. Вказаний огляд жодним чином не стосувався будь-яких приміщень чи їх елементів, де могли зберігатися особисті речі мешканців будинку, у разі чого могло би виникнути питання про порушення прав обвинуваченого або інших осіб з погляду «розумного очікування конфіденційності».
Крім того, доводи апелянта в частині визнання недопустимим протокол обшуку у зв'язку з тим, що обшук проведено з істотним порушенням прав та свобод людини, - є необґрунтованими, оскільки відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 09.01.2018 о 18 год. затримано ОСОБА_9 , після чого 10.01.2018 у його помешканні за адресою: АДРЕСА_5 , у зв'язку з відмовою (частковим виданням) того, що вимагається, було проведено невідкладний обшук (т. 4 а.с. 106-110), під час якого, виявлено та вилучено речі, які в подальшому стали предметом дослідження. Після чого, слідчий невідкладно звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, яке було задоволено (т. 4 а.с. 115). Отже, дана слідча дія проведена з дотриманням положень КПК.
Також посилання захисника на той факт, що на місці події лікарі швидкої допомоги не встановили наявність тілесних ушкоджень на тілі трупа не є такими, що слугували би підставами для скасування вироку суду, оскільки допитаний у суді першої інстанції експерт пояснив, що на місці події проведено огляд відкритих і доступних ділянок тіла. Якщо на людині велика кількість одягу, то її треба знімати. Пахова ділянка є закритою. Зовнішньої кровотечі не було і не могло бути, адже поранення супроводжувалося тільки внутрішньою кровотечею. Саме анатомічні особливості та тілобудова потерпілого, могло стати причиною того, що тілесні ушкодження були непоміченими при огляді. При початковому експертному дослідженні, яке здійснюють лікарі та санітари, які роздягають труп, було знято одяг та оглянуто всі малодоступні ділянки, після чого, і виявлено усі рани. Щодо того чи могла бризнути кров при нанесенні удару, то при вийманні ножа могла залишитися кров на руках, оскільки на самому ножі має бути кров, хоча саме лезо могло бути чистим, оскільки при вийманні воно могло витертися об одяг потерпілого. Бризки крові не обов'язкові. Могла бути незначна кількість крові, навіть одна крапля, що могла розмазатися на певну площу, в результаті чого, утворюється плівка, але за розміром плівки встановити об'єм крові неможливо. Рани потерпілому були нанесенні при житті, що підтверджується дослідженням.
Тобто, дана обставина була предметом дослідження і ретельної перевірки судом першої інстанції, і підстав ставити під сумнів висновки суду першої інстанції у цій частині колегія суддів не вбачає.
Отже, суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону, дослідив у повному обсязі всі докази, надав їм належну оцінку, достатньо та об'єктивно з'ясував та перевірив усі обставини справи.
На переконання колегії судів апеляційної інстанції, суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання із дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Також, суд першої інстанції, вирішуючи цивільний позов, у повній мірі дотримався законодавства: як процесуального так і матеріального, прийняв законне рішення, яке відповідає засадам справедливості та розумності, належним чином його вмотивувавши.
Порушень кримінального процесуального закону, які могли би істотно вплинути на висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України, колегією суддів не встановлено.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до пунктів 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (тобто провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами), процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Як зазначила об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року (справа № 761/33482/16-к), закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю особи, стосовно якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу.
Таким чином, закриття кримінального провадження на стадії апеляційного провадження означає припинення подальшої процедури апеляційного перегляду.
У відповідності зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
У даному випадку в апеляційному порядку оскаржено вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року, яким ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає; однак вирок суду першої інстанції належить скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 407, 409, 417 КПК України колегія
суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, скасувати, провадження закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
Судді: _______________ ______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4