справа №758/15412/19 Головуючий у суді І інстанції: Анохін А.М.
провадження №22-ц/824/7064/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
02 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Кулікової С.В., Олійника В.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Подільськогорайонного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2019 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала заяву № б/н від 11.04.2011, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 35000,00 грн.
У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 31.08.2019 року становить 123865,58 грн, з яких: 61022,42 грн - заборгованість за кредитом, 62843,16 грн - заборгованість за відсотками за період з 11.04.2011 року по 30.07.2019 року.
Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 123865,58 грн за кредитним договором № б/н від 11.04.2011 та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.04.2011 в розмірі 61022,42 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 08.12.2022 року в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовувало тим, що відповідач не заперечував факт ознайомлення з умовами кредитування. Вказував, що відповідач до суду не з'являвся, заперечень на позов не подавав, а тому вважав, що підстав застосовувати положення постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2019 року у справі № 342/180/17 у суду першої інстанції не було, як і не було підстав вважати, що відповідач не був ознайомлений з умовами кредитування, в тому числі і розміром відсоткової ставки.
Зазначав також, що відповідач частково погашав заборгованість, тобто погоджувався із умовами договору, в тому числі і нарахованими відсотками.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази по справі, оскільки ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 11.04.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 35 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, відповідач згоден, що анкета-заява разом з Умови та правила надання банківських послуг, Тарифами Банку, правилами користування карткою, основними умовами обслуговування складають договір про надання банківських послуг.
Вказував, що відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, яка в подальшому перевипускалася. На картку було встановлено кредитний ліміт.
Також зазначив, що 11.04.2011 року відповідачем також було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду". В кінці довідки зазначено:"З фінансовими умовами надання кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений(а)". Заперечень щодо підпису указаної довідки відповідачем не надано.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не надав.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Рішення в цій частині сторонами не оспорюється.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за процентами, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11.04.2011 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 11.04.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, шляхом підписання заяви позичальника, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 35000,00 грн (а.с 12).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві-анкеті.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має заборгованість станом на 31.08.2019 року в розмірі 123865,58 грн, з яких: 61022,42 грн - заборгованість за кредитом, 62843,16 грн - заборгованість за відсотками за період з 11.04.2011 по 30.07.2019 (а.с. 7-11).
Встановлено, що 11.04.2011 року відповідачем було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" (а.с. 13). В кінці довідки зазначено: "З фінансовими умовами надання кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений(а)".
У вказані довідці зокрема зазначено:
- базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5% на місяць),
- розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості,
- строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним,
- порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (ПЕНЯ=пеня(1)+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн та більше);
- розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. +5% від суми боргу).
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 14-37).
Позивач надав до суду довідку, з якої вбачається, що відповідно до підписаного кредитного договору № б/н між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , останній було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 (дата відкриття: 11.04.2011, термін дії: 01/15), № НОМЕР_2 (дата відкриття: 14.05.2017, термін дії: 05/21), № НОМЕР_2 (дата відкриття: 24.05.2017, термін дії: 05/21), № НОМЕР_3 (дата відкриття: 27.09.2017, термін дії 09/21) (а.с. 74).
Позивачем надано копію виписки по рахунку, який відображає рух коштів по вищезазначеним рахункам (а.с. 62-73).
Також, з поданої позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) вбачається, що кредитні ліміти змінювались (а.с. 75).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась, про що розписалась у анкеті-заяві та у довідці про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду". Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Крім того, згідно з умовами та правилами надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком (п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його користування, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банк штраф в розмірі 500 грн ( в еквіваленті 500 грн по кредитним картам, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій. Штраф враховується на окремому рахунку та підлягає сплаті насамперед.
Як вже встановлено судом згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 11.04.2011 станом на 31.08.2019 року становить 123865,58 грн, з яких: 61022,42 грн - заборгованість за кредитом, 62843,16 грн - заборгованість за відсотками за період з 11.04.2011 по 30.07.2019.
Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.
ОСОБА_1 не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір.
В матеріалах справи наявні довідки видані позивачем про те, що з 2011 по 2017 роки відповідачу видавались кредитні картки відповідно до договору бн (а.с. 74).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримує послуги від банку - позивача з 2011 року, отже твердження суду першої інстанції про порушення прав відповідача, як споживача банківських послух не відповідають обставинам встановленим у справі, адже у відповідача було достатньо часу для вивчення правил та умов надання банківських послуг, крім того відповідач фактично погоджувався з ними, оскільки неодноразово отримував нові кредитні картки.
Також позичальнику (відповідачеві) роз'яснено, що умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов'язувався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також враховуючи принцип суперечливої поведінки, не можна стверджувати про порушення споживчих прав відповідача, оскільки останній отримував неодноразово в цьому ж банку інші картки, після закінчення їх дії.
Банком виконано свої зобов'язання, а саме, на підставі Договору надання банківських послуг, відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, яка додається до позову, а відповідачеві надано у користування кредитну картку.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними висновки суду першої інстанції та посилання суду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки анкета боржника підписана у 2011 році, отже боржник мав можливість користуватись банківською карткою та ознайомитись із усіма правилами надання банківських послуг. Разом з цим, відповідач користувався коштами, частково погашав заборгованість, тобто погоджувався із умовами договору, в тому числі і нарахованими відсотками.
Апеляційний суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед АТ КБ «Приватбанк», що призвело до порушення прав останнього.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 11.04.2011 по 30.07.2019 у розмірі 62843 грн 16 коп..
При вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із положень ст.ст. 536, 1048, 1056-1 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4802,50 грн, що складає 1921,00 грн - сплачений судовий збір про подачі позову та 2881,50 грн - сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині відповідно до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 62843 грн 16 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 62843 грн 16 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 4802 грн 50 коп..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст постанови складено «02» травня 2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.В. Кулікова
В.І. Олійник