Справа № 740/2391/23
Провадження № 3/740/1142/23
іменем України
03 травня 2023 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №775377 на НещеретаВ.М. 15 квітня 2023 року близько 19-00 год в с. Паливода по вул. Шевченка, буд.13, було складено заборонний припис АА 285736, останній порушив вимоги припису, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, що згідно ст.268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Згідно з ч. 2 ст. 25 цього Закону терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Таким чином, у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, з об"єктивної сторони проявляється у невиконанні однієї чи кількох заборон, зобов"язань, які містить припис, що підлягає відображенню при описі фактичних обставин адміністративного правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення при викладені суті адміністративного правопорушення зазначено лише коли і де щодо ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис. Однак, не наведено твердження про те, які саме вимоги термінового заборонного припису порушив ОСОБА_1 , у чому полягало порушення вимог припису, і які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 є порушенням вимог припису, коли і де вони вчинені.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не містять твердження про діяння ОСОБА_1 , які становлять об"єктивну сторону адміністративного правопорушення, що виключає встановлення вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя І.М. Карпусь