Справа № 304/1757/22
Номер провадження 3/298/66/23
28 квітня 2023 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
16 листопада 2022 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з Перечинського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, разом з постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 9 листопада 2022 року про передачу справи до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, для розгляду за підсудністю.
Відповідно вимог ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Положеннями частини другої вказаної статті передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
З наведеного слідує, що матеріали даної справи надійшли до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за зареєстрованим місцем проживання правопорушника.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №239189 від 11 вересня 2022 року, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Кичера І.М., 11 вересня 2022 року о 10-ій годині 43 хвилини в м.Перечин по вул.Ужанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння №560 від 11 вересня 2022 року. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Судом зауважується, що за час перебування справи в провадженні Великоберезнянського районного суду ОСОБА_1 жодного разу не з"явився в судові засідання.
Судом констатується, що справа неодноразово призначалася до розгляду, зокрема на 1 грудня 2022 року, 14 грудня 2022 року, 16 січня 2023 року, 1 лютого 2023 року, 22 лютого 2023 року, 10 березня 2023 року, 4 квітня 2023 року, 28 квітня 2023 року.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся судом про час і місце проведення судового розгляду.
Так, судова повістка про виклик в судове засідання на 01.12.2022 року вручена ОСОБА_1 особисто 21.11.2022 року, про свідчить розписка про отримання ним судової повістки, однак в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, натомість 29.11.2022 року через канцелярію суду подав письмову заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на інший термін для можливості отримати правову допомогу та знайти адвоката.
Судову повістку для вручення ОСОБА_1 для забезпечення явки останнього в судове засідання на 14.12.2022 року для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення було скеровано до відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Відповідно до рапорта заступника начальника ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарптській області Р.Мушак від 14.12.2022 року, вручити судову повістку про виклик до Великоберезнянського районного суду ОСОБА_1 не представилось можливим у зв'язку з тим, що під час неодноразових відвідувань його за місцем проживання даний громадянин був відсутній.
ОСОБА_1 повідомлявся про судові засідання 16 січня 2023 року, 1 лютого 2023 року, 22 лютого 2023 року, 4 квітня 2023 року, 28 квітня 2023 року, шляхом надіслання йому судових повісток за адресою, яку він зазначив при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та за якою, згідно наявної в матеріалах справи копії паспорту, останній зареєстрований, а саме: АДРЕСА_1 . Згідно відміток працівника поштового відділення, поштові конверти повернулися до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судова повістка про виклик в судове засідання 10 березня 2023 року була вручена ОСОБА_1 особисто 01.03.2023 року, про свідчить розписка про отримання судової повістки, однак в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, натомість 09.03.2023 року через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що хворіє і не зможе з'явитися на розгляд справи 10.03.2023 року, через що просив відкласти розгляд справи, також просив надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи. До вказаної заяви додав довідку №143 від 09.03.2023 року, видану КНП ВЦПМСД Ужгородської районної ради.
Крім цього, на офіційному сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду були зазначені відомості про дату, час та місце розгляду такої.
Також ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошень про виклик до суду на сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконує процесуальних обов'язків отримувати судові повістки, за адресою, яку повідомив при складанні протоколу та за якою зареєстровано його місце проживання, своєчасно з'являтися до суду за викликом, чим затягує розгляд справи.
При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
Судом наголошується, що відповідно до поданих ОСОБА_1 письмових заяв судовий розгляд двічі був відкладений, надано можливість ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами справи, однак останній так і не скористався таким правом та не забезпечив участь захисника в судове засідання.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 судом, окрім вищенаведених фактів, враховується також те, що будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, до суду в черговий раз не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ст.38 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З матеріалів справи та досліджених доказів судом встановлено, що 11 вересня 2022 року о 10-ій годині 43 хвилини в м.Перечин по вул.Ужанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння №560 від 11 вересня 2022 року.
Факт скоєння та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №239189 від 11 вересня 2022 року, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Кичера І.М., яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання копії протоколу, а також пояснення останного «так 10.09.2022 р блисько 18.00 викурив марихуану» (арк. спр. 1);
- постановою серії БАВ №304301 від 11 вересня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ст.125 КУпАП за обставин, що мали місце 11 вересня 2022 року о 10-ій годині 43 хвилини в м.Перечин, вул. Ужанська (арк. спр. 5);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданим поліцейським СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Кичера І.М., щодоводія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до закладу охорони здоров"я - КНП Закарпатський ОМЦПЗ та МЗ Закарпатської обласної ради, 11 вересня 2022 року о 12.20 год., результати огляду - позитивний (арк. спр. 2);
- висновком КНП "Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров"я та медицини залежностей" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №560 від 11.09.2022 року, за даними якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при огляді 11 вересня 2022 року о 12 год. 45 хв. перебуває у стані наркотичного сп'яніння (арк. спр. 3).
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 , за його згоди, проводився лікарем, який будучи кваліфікованим фахівцем і встановив факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, про що склав відповідний висновок.
Цей висновок не суперечить вимогам, як ст.266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015.
Разом з тим, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду, передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №560 від 11.09.2022 року з підстав його неповноти або неправильності.
- копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 06.06.2019 ТСЦ 2141 (арк.спр.4);
- даними відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, що містяться на оптичному диску, наявному в матеріалах справи, на якому зафіксовано детально обставини, за яких водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, а також обставини проходження останнім медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп"яніння, а також складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, з досліджених відеозаписів на оптичному диску встановлено, що на такому містяться 15 відеофайлів, на яких, окрім іншого, зафіксовано факт здачі ОСОБА_1 біологічного зразку (сечі) для проведення аналізу; проведення дослідження на наявність наркотичних речовин в організмі ОСОБА_1 ; результати проведення тесту та ознайомлення ОСОБА_1 з результатами такого, вручення останньому висновку лікаря, також ознайомлено ОСОБА_1 з результатами - наявності в біологічних зразках слідів марихуани, результати тесту зафіксовані поліцейським на відео, а також здійснення лікарем медичного огляду ОСОБА_1 ; зафіксовано, як ОСОБА_1 підтвердив факт викурювання ним марихуани напередодні ввечері.
Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, також містить детальну фіксацію порядку складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, надання ним особисто письмових пояснень, отримання копії протоколу та тимчасового дозволу на право керування.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою, та не були оспорені ОСОБА_1 .
Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України, відповідно до якого забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, судом встановлено, що 11 вересня 2022 року о 10-ій годині 43 хвилини в м.Перечин по вул.Ужанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що допущене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху є грубим, пов'язане з безпекою руху транспорту та вживанням наркотичних засобів, що за своїм характером є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків даного проступку.
Суддя враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При визначенні розміру штрафу, а також строку позбавлення спеціального права суддя враховує наступне.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вказане правопорушення, передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має при собі посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серія НОМЕР_2 . Вказані обставини стверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №239189 від 11 вересня 2022 року, а також копією долученого до матеріалів справи вказаного посвідчення водія.
Враховуючи ці обставини, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 згідно Правил дорожнього руху є водієм, останньому надавалось право на керування транспортними засобами, тому до нього може бути застосовано позбавлення права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення суддею взято до уваги, що ОСОБА_1 за віком та станом здоров'я є працездатним, а тому зважаючи на те, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суддя вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Саме така міра покарання, на переконання судді, відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.