27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 380/23397/21
адміністративне провадження № К/990/35541/22; К/9910/34480/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
секретаря судового засідання Рудницького І.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача Цвікілевича М.С.,
представника відповідача Одуденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (суддя: Грень Н.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року (судді: Курилець А.Р., судді Мікула О.І., Ніколін В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення,
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач -1). Львівської обласної прокуратури (відповдіач -2), в якому просила :
- визнати протиправними дії П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в частині розгляду на засіданні 28 серпня 2021 року двадцять восьмого питання порядку денного про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивачки;
- визнати протиправним і скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) "Про неуспішне проходження прокурором атестації" від 13 вересня 2021 року № 72.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом в.о. прокурора Львівської області № 1993к від 08 вересня 2016 року позивачку призначено на посаду прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області.
03 листопада 2020 року, в день складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, позивачкою подано письмову заяву від 03 листопада 2020 року голові Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора у зв'язку із технічними збоями та погіршенням самопочуття у зв'язку з перебуванням у стані вагітності (24 тиждень).
04 листопада 2020 року позивачкою голові Четвертої кадрової комісії подано заяву аналогічного змісту з долученням копій документів щодо стану здоров'я - протоколу експертного ультразвукового обстеження та виписки № 375 з медичної карти.
За результатами розгляду заяви позивачки від 03 листопада 2020 року Четвертою кадровою комісією встановлено поважність причин, які істотно вплинули на перебіг і результат складення іспиту, що підтверджується протоколом № 8 від 06 листопада 2020 року та відповідно до пункту 7 розділу І № 221 прийнято рішення про призначення їй нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички та внесення змін до графіку складання іспиту та письмово повідомлено про це листом, надісланого на електронну адресу позивачки.
Проте П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" від 13 вересня 2021 року№ 72.
На переконання позивачки, рішення про неуспішне проходження атестування прийнято поза межами повноважень комісії, відповідно таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом в.о. прокурора Львівської області № 1993-к від 08 вересня 2016 року позивачку призначено на посаду прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області.
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX усі працівники органів прокуратури підлягають проходженню атестації на підставі Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 03 жовтня 2019 року № 221.
09 жовтня 2019 року позивачкою на ім'я Генерального прокурора України подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та намір пройти атестацію. У цій заяві окрім іншого зазначено, що вона підтверджує, усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбачених Порядком № 221, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" її буде звільнено з посади прокурора.
За наслідками проходження ІІ етапу атестації 03 листопада 2020 року, складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, позивачка набрала 86 бали при прохідному 93.
В день складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, позивачкою подано письмову заяву від 03 листопада 2020 року голові Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора у зв'язку з технічними збоями комп'ютерної техніки та погіршенням самопочуття у зв'язку із перебуванням у стані вагітності (24 тиждень).
04 листопада 2020 року позивачкою голові Четвертої кадрової комісії подано заяву аналогічного змісту з долученням копій документів щодо стану здоров'я - протоколу експертного ультразвукового обстеження та виписки № 375 з медичної карти.
За результатами розгляду заяв позивачки Четвертою кадровою комісією встановлено поважність причин, які істотно вплинули на перебіг і результат складення іспиту, та прийнято рішення про призначення позивачці нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички та внесення змін до графіку складання іспиту.
Наказом керівника Львівської обласної прокуратури № 874к від 23 квітня 2021 року позивачці з 26 квітня 2021 року надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.
Надалі, П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на засіданні 28 серпня 2021 року розглядалось питання про включення позивачки до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за яке члени комісії проголосували "проти" (протокол № 8 від 28 серпня 2021 року, двадцять восьме питання порядку денного).
За наслідками розгляду заяв прокурорів, які за наслідками тестування на загальні здібності та навички набрали менше прохідного балу, 13 вересня 2021 П'ятнадцятою кадровою комісією, з урахуванням результатів розгляду 28 серпня 2021 року питання про включення позивачки до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, ухвалено рішення «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13 вересня 2021 року № 72.
Вважаючи дії та рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 72 протиправними, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в частині розгляду на засіданні 28 серпня 2021 року двадцять восьмого питання порядку денного про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивачки. Визнано протиправним і скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) "Про неуспішне проходження прокурором атестації" від 13 вересня 2021 року № 72.
Скасовуючи спірне рішення кадрової комісії, суди попередніх інстанцій зазначили, що пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 жовтня 2019 року № 233 передбачено, що рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Проте, на переконання суддів попередніх інстанцій, в порушення вказаних вимог, у спірному рішенні кадрової комісії наявне лише посилання на результати складання позивачкою іспиту 03 листопада 2020 року. Водночас, відсутня будь-яка мотивація із зазначенням обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, враховуючи наявність протоколу Четвертої кадрової комісії від 06 листопада 2020 року № 8 щодо призначення нових часу та дати складання іспиту.
За висновками судів попередніх інстанцій, новостворена П'ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації, використала як підставу результати складання іспиту 03 листопада 2020 року, який рішенням Четвертої кадрової комісії визнано таким, що не відбувся.
Суди попередніх інстанцій вважали, що результати іспиту, які стали підставою для прийняття рішення П'ятнадцятою кадровою комісією від 13 вересня 2021 року № 72 не можна вважати такими, що в дійсності відображають рівень здібностей, знань і навичок з використанням комп'ютерної техніки позивачки, оскільки через незадовільний стан здоров'я та у зв'язку із цим, ймовірність наявності некоректних відповідей у комп'ютерній системі, іспит належним чином не відбувся, що і було підтверджено рішенням Четвертої кадрової комісії, оформленого протоколом від 06 листопада 2020 року № 8, яке на даний час не скасовано та не втратило чинності.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказаним рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії порушено право позивачки на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом України № 113-ІХ та Порядком проходження прокурорами атестації.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс Генерального прокурора та Львівська обласна прокуратура звернулись з касаційними скаргами, в якій просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційні скарги подані на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Офіс Генерального прокурора та Львівська обласна прокуратура вказують, що при винесені рішення судом апеляційної інстанції не враховано висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 21 вересня у справах № 200/5038/20-а та № 160/6204/20, від 24 вересня 2021 року у справах № 140/3790/19, № 160/6596/20, № 280/4314/20, від 29 вересня 2021 року у справах № 640/1218/21 та № 440/2682/20.
Позиція інших учасників справи
У відзивах на касаційні скарги позивачка просила залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
У судовому засіданні представник позивача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суддів попередніх інстанцій без змін.
Представника відповідачів просив задовольнити касаційні скарги, скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року призначено справу до розгляду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 8 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок № 233) кадрова комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії.
Приписами пункту 12 Порядку № 233 передбачено, що рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою звернення з касаційною скаргою скаржниками зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідачі вказують на те, що при винесені рішення судом апеляційної інстанції не враховано висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 21 вересня у справі № 200/5038/20-а та № 160/6204/20, від 24 вересня 2021 року у справах № 140/3790/19, № 160/6596/20, № 280/4314/20, від 29 вересня 2021 року у справах № 640/1218/21 та № 440/2682/20.
У світлі аргументів касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що Верховним Судом вже неодноразово, зокрема, у вказаних постановах досліджувалося питання щодо правильного розуміння сутності нормативного врегулювання підстав звільнення прокурорів (слідчих органів прокуратури) з посади прокурора, що міститься в пункті 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
У вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що у пункті 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», як на підставу для звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що передбачають умови проведення атестації (а саме три етапи, визначені пунктом 6 розділу І Порядку № 221 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).
Крім того, у наведених справах Верховний Суд зазначив, що аналіз положень абзацу першого пункту 19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації; і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 440/2700/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 160/5745/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 420/9066/20, у яких Верховний Суд дійшов висновку про те, що фактологічною підставою для звільнення є одна з підстав, передбачених підпунктами 1 - 4 пункту 19 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», а нормативною підставою є пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, враховуючи правову позицію викладену Верховним Судом у вищенаведених постановах, колегія суддів констатує, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади.
У цій справі предметом спірних правовідносин є дії та рішення П'ятнадцятої кадрової комісії.
Як свідчать матеріали справи, П'ятнадцятою кадровою комісією прийнято спірне рішення про неуспішне проходження позивачем атестації від 13 вересня 2021 року № 72.
Питання правомірності прийняття П'ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за наявності протокольного рішення попередньої кадрової комісії, було предметом дослідження Верховним Судом у справах № 600/6322/21-а, № 500/8296/21, №560/16514/21, № 580/9908/21, №380/23308/21, № 140/12386/21 за подібних правовідносин.
Так, у справі № 600/6322/21-а Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів 16, 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IХ, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX.
Проаналізувавши положення законодавства у системному зв'язку Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що "після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки), то кадрова комісія (у цій справі такою була Перша кадрова комісія) має ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення (щодо позивача) не ухвалила. Натомість ця кадрова комісія ухвалила рішення за заявою прокурора, яке, на думку колегії суддів, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення)".
Поряд із цим Верховний Суд у вказаній справі також зазначив, що у цій справі (№ 600/6322/21-а) таких обставин не було, а тому дійшов висновку, що протокольне рішення кадрової комісії (щодо позивача) було безпідставне.
Пунктом 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IХ та пункт 7 розділу І Порядку № 221 заборонено повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів. Водночас пунктом 7 розділу І Порядку № 221 конкретизовано випадки призначення нової часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди у разі, коли складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Зі змісту вказаної правової норми слідує, що призначення повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів можливе виключно у разі переривання відповідного іспиту або у випадку, якщо він не відбувся. Тобто у цьому випадку буде відсутній кінцевий результат складання іспиту відповідним прокурором, оскільки тестування ним не завершене.
Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зауважити, що протокольним рішенням Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур від 06 листопада 2020 року № 8, комісією на підставі пункту 7 розділу І Порядку № 221 вирішено призначити інший час для складання цього іспиту, однак без визначення конкретної дати.
Судами у цій справі установлено, що позивачка з'явилася для складення іспиту, пройшла другий етап атестації, набравши меншу кількість балів від прохідного балу для успішного складання іспиту.
При цьому, під час тестування позивачка звертала увагу на проблеми, що виникали під час складання тесту та в подальшому нею подано письмову заяву голові Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора через технічні збої комп'ютерної техніки та погіршенням самопочуття у зв'язку із перебуванням у стані вагітності (24 тиждень), а 04 листопада 2020 року подано заяву аналогічного змісту із долученням копій документів щодо стану здоров'я, а саме протоколу експертного ультразвукового обстеження та виписки з медичної карти № 375.
За результатами розгляду заяви позивачки від 03 листопада 2020 року, Четвертою кадровою комісією встановлено поважність причин, які істотно вплинули на перебіг і результат складення іспиту, що підтверджується протоколом № 8 від 06 листопада 2020 року та відповідно до пункту 7 розділу І № 221 прийнято рішення про призначення позивачки нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички та внесення змін до графіку складання іспиту та письмово повідомлено про це листом, надісланого на електронну адресу позивачки.
В подальшому Четверта кадрова комісія не призначила нову дату та час для складання відповідного іспиту позивачкою.
Відтак, у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли можливим підставам для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для позивачки правової оцінки не надано і стосовно неї не прийнято рішення, яке передбачене пунктами 7, 8 розділу I Порядку № 221.
Далі, наказом Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 236, Четверту кадрову комісію ліквідовано.
З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка за своїми функціональним повноваженнями є правонаступником ліквідованих кадрових комісій.
П'ятнадцята кадрова комісія розглянувши заяви прокурорів, в тому числі і позивачки, з приводу включення їх до графіку складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, які надійшли до цієї комісії та дослідивши передані матеріали попередньої атестації прокурорів встановила, що правові підстави для включення до цього графіку, зокрема, позивачки відсутні.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, сформованій у подібній категорії спорів, набрання прокурором за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час другого етапу атестації меншої кількості балів від прохідного балу для успішного складання іспиту, є підставою згідно із пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX і пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221 для його недопуску до наступних етапів атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, а тому при ухваленні відповідного рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, П'ятнадцята кадрова комісія, діяла відповідно до наведених приписів Закону № 113-ІХ і Порядку № 221.
Водночас особливістю цієї справи є наявність виняткових обставин, які були встановлені Четвертою кадровою комісією та мали наслідком визнання поважності цих причин, які істотно вплинули на перебіг і результат складення іспиту позивачкою, та прийняття рішення про призначення стосовно неї нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
Так, у заяві, поданій Четвертій кадровій комісії, позивачка зазначала, що під час тестування звертала увагу на технічні проблеми, що виникали під час складання тесту та погіршенням її самопочуття у зв'язку із перебуванням у стані вагітності (24 тиждень).
На підтвердження обставин, зазначених у вказаній заяві 04 листопада 2020 року позивачкою подано заяву аналогічного змісту разом із долученням копій документів щодо стану її здоров'я, а саме протоколу експертного ультразвукового обстеження та виписки з медичної карти № 375.
У цьому аспекті необхідно зауважити, що перебіг вагітності супроводжується неконтрольованим станом самопочуття, погіршення якого не можливо визначити чи спрогнозувати заздалегідь аби повідомити про це завчасно, зокрема, у цих обставинах, комісію про незадовільний стан самопочуття та подати документи на підтвердження його погіршення до початку перебігу тестування.
При цьому, вказані обставини були незмінними як під час проходження позивачкою тестування так і на час подання нею відповідних заяв до Четвертої кадрової комісії, що вказує на відсутність з боку ОСОБА_1 намагання спростувати отриманий негативний результат чи наведення нею обставин, дійсність яких, за відсутності підтверджуючих на те документів, викликало б об'єктивні сумніви у комісії стосовно їх наявності під час проходження позивачкою іспиту.
Своєю чергою позивачка повідомляла Четверту кадрову комісію, що вона перебуваючи напередодні складення іспитів (І та ІІ етапів) у лікарні у зв'язку із її станом вагітності прибула для проходження відповідних етапів атестації та на підтвердження вказаних обставин надала в подальшому виписку з медичної картки, що у випадку цієї справи, свідчить про наявність поважних причин, які об'єктивно вплинули на перебіг і результат складення іспиту.
За поясненнями позивачки, проходження нею в один день поспіль двох етапів атестації супроводжувалося психоемоційним напруженням і ця ситуація вплинула на стан самопочуття вагітної жінки та призвела до його погіршення саме під час проходження нею цього етапу атестації, що не можливо було спрогнозувати завчасно та повідомити про це комісію перед початком складення іспиту, як того вимагав Порядок № 221, положення якого не передбачали жодних умов пристосування складення цього іспиту для вагітних жінок, що ставило їх у нерівне становище поряд із іншими прокурорами.
При цьому, як слідує із змісту протоколу № 11 від 13 вересня 2021 року П'ятнадцята кадрова комісія при вирішенні питання наявності підстав призначеннянепризначення нової дати для повторного проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки прокурорами, врахувала доводи окремих прокурорів щодо поганого самопочуття під час складення вказаного іспиту, який не міг бути підтверджений саме на час проходження ними цього етапу атестації відповідними доказами, проте в подальшому ці обставини були підтверджені відповідними медичними документами та свідчили про неконтрольованість стану їх самопочуття на момент складення іспиту, визнала ці причини поважними та вирішила призначити нову дату для його складання щодо цих прокурорів.
Зокрема, комісія керувалася тим, що під час тестування прокурор перебував у хворобливому стані, що в подальшому підтверджено документами про захворювання на COVID-19. Зазначене, на думку комісії, є поважною причиною, яка істотно вплинула на перебіг і результати тестування прокурора, при цьому, комісією було взято до уваги, що заявник до початку складення іспиту не міг з об'єктивних причин надати кадровій комісії докази поважності причин перенесення дати складення іспиту.
У випадку ж позивачки, П'ятнадцятою кадровою комісією жодної оцінки особливих обставин, які існували як до так і на момент проходження нею другого етапу атестації, поважність яких також була встановлена Четвертою кадровою комісією у протоколі № 8 від 06 листопада 2020 року, не надано та при вирішенні питання призначення нової дати для повторного проходження іспиту не враховано.
Так, у протоколі № 11 від 13 вересня 2021 року, складеного за результатами засідання П'ятнадцятої кадрової комісії, де вирішувалося питання наявності підстав призначеннянепризначення нової дати для повторного проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки прокурорами, в тому числі і щодо позивачки, відсутні мотиви відхилення доводів ОСОБА_1 щодо наявності поважних причин, які вплинули на стан її самопочуття у зв'язку із вагітністю під час складення цього іспиту.
Враховуючи вищезазначені виняткові обставини цієї справи, практику П'ятнадцятої кадрової комісії у подібних ситуаціях, варто погодитися із висновком судів попередніх інстанцій, що результати іспиту, які стали підставою для прийняття рішення П'ятнадцятою кадровою комісією від 13 вересня 2021 року № 72, не можна вважати такими, що в дійсності відображають рівень здібностей, знань і навичок з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 , оскільки особливості стану здоров'я позивачки об'єктивно мали вплив на проходження нею другого етапу атестації.
При цьому, у судовому засіданні позивачка повідомила, що на сьогодні вона успішно склала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та за його результатами має рішення кадрової комісії про успішне проходження цього етапу атестації.
Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій, висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 21 вересня у справі № 200/5038/20-а, від 21 вересня 2021 у справі № 160/6204/20, від 24 вересня 2021 року у справах № 140/3790/19, № 160/6596/20, № 280/4314/20, від 29 вересня 2021 року у справі № 640/1218/21 та № 440/2682/20, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду судових рішень, позаяк у наведених скаржником справах, на відміну від цієї справи, не існувало виняткових обставин, які формують зміст цих правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права.
Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо, результат вирішення у яких зумовлений наявністю конкретних обставин та оцінкою доказів.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов