03 травня 2023 року
м. Київ
справа №240/4844/18
адміністративне провадження №К/9901/13044/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправним і скасування рішення в частині та наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України або відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 або відповідач-2), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати пункт 2 рішення Міноборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж встановлено пунктом 2 Порядку №499 в сумі 22174,50 грн, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.07.2018 №70, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
зобов'язати Міноборони України виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в сумі 80999,40 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
визнати протиправним і скасувати наказ Військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.07.2018 №299 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненої з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж встановлено пунктом 2 Порядку №499, в сумі 22174,50 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в сумі 80999,40 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 14.01.2020 у задоволенні позову відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.04.2020, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.04.2020, скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 в частині відмови в задоволенні вимог до Міноборони України та у цій частині ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову:
визнав протиправним і скасував пункт 2 рішення Міноборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.07.2018 №70, в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності;
зобов'язав Міноборони України здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги по інвалідності, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) у розмірі встановленому Порядком та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, зі змінами в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 №815, виходячи з щомісячного розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на дату встановлення позивачу Житомирською обласною МСЕК №2 серія І0 ААА №732981 від 27.12.2011 2 групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, Міноборони України подало касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати судове рішення в оскаржуваній частині і залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За змістом пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Скаржником у справі заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.
Касаційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Верховним Судом створено учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, відзиві на касаційну скаргу не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене, у заявленому клопотанні про розгляд цієї справи у судовому засіданні слід відмовити.
Розгляд справи буде здійснюватися в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Міноборони України про розгляд справи за його участі.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 04 травня 2023 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С. М. Чиркін