Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
03 травня 2023 року Справа № 520/4510/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5. Держпром. З під'їзд. 2 поверх), які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» за вихідним №100/29152 від 22.07.2021. з 01.12.2019 без обмеження її граничним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію, у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/29152 від 22.07.2021. з 01.12.2019. здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.12.2019 без обмеження її граничним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправні дії, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» за вихідним №100/29152 від 22.07.2021. з 01.12.2019 без обмеження її граничним розміром.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ у розмірі 90% грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 по справі №520/9673/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2016 р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 р. однією сумою. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 02.05.2019 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі № 520/9673/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016р. без обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 1057 грн. 20 коп. витрати по сплаті судового збору.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019р. по справі № 520/9673/18 залишено без змін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання судових рішень проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року по справі №520/1386/22, яка набрала законної сили 22.09.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2019 р., з урахуванням раніше виплачених сум, на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року № 100/29152 від 22.07.2021р., яку виготовила Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, однією сумою.
Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року по справі №520/1386/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року розмір пенсії склав 70 % грошового забезпечення, а в грошовому вираженні - 17764,43 грн.
На письмовий запит позивача ГУ ПФУ надало листа від 15.02.2023 року згідно якого зазначило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/6821/19, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з урахуванням 90% грошового забезпечення. Розмір пенсії встановлений станом на 01.01.2016 року, було зафіксовано на дату проведення перерахунку рішенням суду. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 по справі №520/1386/22, головним управлінням з 01.12.2019 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Оскільки рішенням суду зобов'язань, щодо виплати пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення на головне управління не покладено, з 01.12.2019 встановлено норму пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, у розмірі 70% грошового забезпечення. Оскільки в рішенні суду зобов'язань щодо перерахунку пенсії без урахуванням максимального розміру немає, підсумок пенсії з 01.12.2019 мав бути встановлений відповідно до статті 43 Закону, у розмірі що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Підсумок пенсії з 01.12.2019 встановлено у межах раніше зафіксованого розміру.
Не погодившись із діями відповідача щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії позивача з 01.12.2019 року при здійсненні перерахунку пенсії та зменшення відсотку грошового забезпечення для визначення розміру пенсії з 90% до 70%, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відносно позовних вимог визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» за вихідним №100/29152 від 22.07.2021. з 01.12.2019 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/29152 від 22.07.2021. з 01.12.2019, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ) (в редакції на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри " 80" замінено цифрами " 70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону України №2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
За таких обставин, при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 по справі №520/9673/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2016 р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 р. однією сумою. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 02.05.2019 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі № 520/9673/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016р. без обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 1057 грн. 20 коп. витрати по сплаті судового збору. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019р. по справі № 520/9673/18 залишено без змін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання судових рішень проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року по справі №520/1386/22, яка набрала законної сили 22.09.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2019 р., з урахуванням раніше виплачених сум, на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року № 100/29152 від 22.07.2021р., яку виготовила Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, однією сумою.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року по справі №520/1386/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року розмір пенсії склав 70 % грошового забезпечення, а в грошовому вираженні - 17764,43 грн.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вчинено протиправні дії, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення з 01 грудня 2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на протиправність дій відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в даній частині шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення з 01 грудня 2019 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року в розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці №100/29152 про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 22.07.2021 за вих. № 33/41-2369.
Відносно позовних вимог в частині визнання противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування відносно ОСОБА_1 , обмеження нарахування та виплати пенсії її максимальним (граничним) розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року без застосування максимального (граничного) обмеження розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року розмір пенсії склав 17764,43 грн..
Так, пенсійний орган обмежив пенсію позивача граничним (максимальним) розміром.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 17.02.2022 року по справі №640/11168/20, від 02.08.2022 по справі № 240/1369/21, від 20 січня 2023 року по справі №640/24801/19 та від 09 лютого 2023 року по справі №620/4148/20.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вчинено протиправні дії щодо застосування відносно ОСОБА_1 , обмеження нарахування і виплати пенсії максимальним розміром з 01 грудня 2019 року.
З огляду на протиправність дій відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року без застосування обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення з 01 грудня 2019 року.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування відносно ОСОБА_1 обмеження нарахування та виплати пенсії її максимальним (граничним) розміром, з 01 грудня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року в розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці №100/29152 про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 22.07.2021 за вих. № 33/41-2369, без застосування максимального (граничного) обмеження розміру пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 03.05.2023.
Суддя Супрун Ю.О.