Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 травня 2023 року № 520/6676/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (Акварельний провулок, буд. 1/3,с. Подвірки, Харківський район, Харківська область,62371, код ЄДРПОУ 38493680) до Волинської митниці, що діє як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі, Любомльський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 205140/2022/000205/2 від 05.10.2022 р.
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВП Волинська митниця (Любомльський р- н, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код СДРПОУ ВП: 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕНД" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, код ЄДРПОУ 38493680) судовий збір у сумі 2684.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Тренд» у жовтні 2022 р. ввезло на територію України запасні частини до автомобілів (надалі - товар) згідно контракту №11/ IIАВ від 19.07.2022 р., укладеного з UАВ «Grunntech» (Литва).
Митне оформлення товару здійснювалось Волинською митницею (надалі - Відповідач, митниця).
Декларантом було заявлено митну вартість товару за 1 методом (вартість товару за контрактом + витрати на транспортування товару до кордону України).
05.10.2022 р. декларантом від митниці отримане рішення про коригування митної вартості товарів № UА 205140/2022/000205/2.
Відповідачем безпідставно збільшено митну вартість товару.
Рішення про коригування митної вартості товарів № UА 205140/2022/000205/2 від 05.10.2022 р. Позивач вважає протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Між позивачем та UАВ «Grunntech» Литва (надалі - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний Контракт №11/ UАВ від 19.07.2022 р., (надалі - Контракт). Умовами Контракту передбачене наступне:
Постачальник зобов'язується поставляти в порядку та на умовах, визначених цим договором, автомобільні запчастини торгівельної марки Finwhale у кількості, асортименті та по цінам, узгодженим сторонами та вказаними у інвойсах, що є невід'ємною частиною цього договору, з метою подальшої реалізації товарів Покупцем, а Покупець зобов'язуєтеся приймати та оплачувати товари, в порядку та на умовах цього договору (п. 1.1 Контракту).
Перелік товару, що постачається, його комплектність, асортимент та ціни, вказані у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Контракту).
На кожну партію укладається інвойс та пакувальний лист (п. 1.3 Контракту).
Вантажовідправником товару по дорученню Продавця може бути UАВ «Siauliu Tiekimo Ваzе», Шауляй, Литва (п. 4.1 Контракту).
Відповідно до умов Контракту, постачальник надав Позивачу Інвойс № GR-U22/028 від 27.09.2022 р. на загальну суму 109998,45 доларів США та № GR-U22/029 від 27.09.2022 р. на загальну суму 10855,13 доларів США та упаковoчні листи до них.
Позивач ввіз на митну територію України товар на загальну суму 120 853,58 доларів США.
04.10.2022 р. для митного оформлення товару Позивач надав до Відповідача митну декларацію № UА205140/2022/069718.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ для митного оформлення товару 04.10.2022 р. декларант надав до митниці наступні документи:
Декларацію митної вартості.
Контракт №11/ UАВ від 19.07.2022 р.
Інвойс № GR-U22/028 від 27.09.2022 р.
Інвойс № GR-U22/029 від 27.09.2022 р.
Пакувальний лист до Інвойс № GR-U22/028 від 27.09.2022 р.
Пакувальний лист до Інвойс № GR-U22/029 від 27.09.2022 р.
Платіжне доручення в іноземній валюті № 55 від 26.08.2022 р.
Платіжне доручення в іноземній валюті № 54 від 25.08.2022 р.
Платіжне доручення в іноземній валюті № 56 від 12.09.2022 р.
Рахунок-фактуру № 401 від 27 вересня 2022 р.
Довідку про транспортні витрати № 401 Від 28.09.2022 р.
Експертну митну декларацію постачальника 22LTLС0 100ЕК226578.
Експертну митну декларацію постачальника 22LTLС0100ЕК233888.
Міжнародну товарно-транспортну накладну СМR А № 110541.
Перелік наданих до митної декларації документів вказаний в гр. 44 такої декларації.
04.10.2022 р. декларантом від митниці отримано повідомлення, в якому зазначалось, що надані декларантом документи містять розбіжності, тому у відповідності до вищезазначеного прошу надати на протязі 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно ст.53 МКУ:
виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару всередині країни за попередні періоди );
свідоцтво відповідності на товар;
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку, митна вартість яких визначається
Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця
Рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний з виконанням умов договору
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на європейському ринку
документи, що підтверджують вартість транспортування, експедиційних витрат
прас- лист для широкого кола осіб.».
Для підтвердження митної вартості декларантом листом № 1/05.10.22 від 05.10.22 р. до митниці були надіслані наявні додаткові документи та дано пояснення щодо зауважень митниці:
Прайс-лист Продавця (виробника) від 19.01,2022р.
Додаток 1 від 19.07.2022 до контракту №11/ UАВ від 19.07.2022 р.
Звіт про оцінку майна № 18/10/2021/07 від 18.10.2021р.
Уточнювальний рахунок на сплату транспортних витрат № 401 від 27.09.2022 та лист- пояснення до нього від перевізника.
Договір перевезення № 066 від 13,09.2022р.
Договір-заявка на перевезення № 401 від 14.09.2022р.
Експортна декларація № 22LTLС0100ЕК226578 від 27.09.2022р. завірена митним складом та внесена до єдиної бази митних декларацій ЕС MDAS.
Експортна декларація № 22LTКС0100ЕК233888 від 27.09.2022р. завірена митним складом та внесена до єдиної бази митних декларацій ЕС MDAS.
Лист Продавця щодо завірення та внесення експортних декларацій до єдиної бази митних декларацій ЕС MDAS.
Лист Продавця щодо крос-курсу євро-доллар США.
Лист Продавця № 55 від 02.06.2022р.
Рахунок-проформа № GR-U22/022 від 20.07.2022р. на суму 110 000,16 долл.США.
Лист ТОВ «Авто Тренд» № 04/10 від 04.10.2022р. щодо розбіжностей в передплаті. Попередньо оформлення митна декларація ТОВ «Авто Тренд» № UА807170/2021/076235.
Попередньо оформлені митні декларації інших імпортерів за тими ж цінами та інвойси до них: UА806020/2022/004750, UА806020/2022/005408, UА205140/2022/03 0902.
-Сертифікати відповідності: UА*46А(b)*0238*01, UА*46А(b)*0239*01, UА*46А(b)*0238*00, UА*46А(b)*0239*00.
Бухгалтерські документи з продажу оцінювальних товарів за попередні періоди: Видаткові накладні: №54510 від 24.11.2021, №В0000326/08 від 25 березня 2022 р, № 2068 від 09 лютого 2022 р, № 42142 від 09.07.2021, №46147 від 30.08.2021, №43436 від 26.07.2021, № 54087 від 17.11.2021, № 3807 від 13.04.2022, № 48586 від 22.09.2021, №3934 від 26.04.2022, № 1337 від 28.01.2022, № 2678 від 17.02.2022, № В0000504/05 від 30 квітня 2021 р, № 53672 від 12.11.2021, № 51594 від 21.10.2021, № 3849 від 15.04.2022р.
За результатами проведеного контролю митної вартості товару 05.10.2022р. Відповідачем видано рішення про коригування митної вартості товару № UА 205140/2022/000205/2 відповідно до якого митна вартість частини товару Позивача визначена митницею за 6 (резервним) методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС:
Вартість товару № 7 (за кодом УКТЗЕД 8421230090, обладнання для фільтрування масла у двигунах внутрішнього згорання автомобілі) визначена на рівні - 6,72 дол. США/кг за МД № UА 100430/2022/112649 від 15.07.2022р.
Відповідно митна вартість товару складає 4 471,29 дол. = 6,72 дол. х 665,37 кг.
Вартість товару № 17 (за кодом УКТЗЕД 8708803598, запасні частини для автомобілів не для промислового складання) визначена на рівні - 6,17 дол. США/кг за МД № UА 100120/2022/212639 від 14.07.2022р.
Відповідно митна вартість товару складає 30 692,23 дол. = 6,17 дол. х 4974,43кг.
Вартість товару № 18 (за кодом УКТЗЕД 8708809998, запасні частини для системи підвіски автомобілів) визначена на рівні - 7,15 дол. США/кг за МД № UА 110130/2022/12991 від 09.08.2022р.
Відповідно митна вартість товару складає 17594,79 дол. = 7,15 дол. х 2460,81 кг. Вказані вище суми коригування зазначені Відповідачем в графах 30 спірного рішення, щодо кожного з товарів.
05.10.2022 р., на підставі рішення про коригування митної вартості товару, Відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2022/020228.
Позивач не погодився із завищенням митної вартості і звернувся до Відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання згідно із ч.7 ст.55 МКУ.
Відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ Позивач надав Відповідачу нову митну декларацію № UА205140/2022/070483 від 06.10.2022 р. та здійснив доплату податку на додану вартість у розмірі 45 731,89 грн. (12360,07+20450,68+12921,14) та ввізного мита у розмірі 9157,45 грн.(1211,78+4869,21+3076,46) від скорегованої Відповідачем митної вартості товару (відповідно до гр. 47 нарахування платежів МД № UА205140/2022/070483 щодо кожного з товару, митну вартість по якому завищено). Загалом позивач доплатив 54 889,34 грн. (45 731,89+9 157,45).
Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 04.01.2023 р.» згідно із ч.7 ст.55 МКУ.
Далі, керуючись ч.8 ст.55 МКУ, Позивач звернувся до Відповідача з Заявою № 24/11 від 24.11.2022р. з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару. В обґрунтування заявленої митної вартості Позивач додатково надав Відповідачу роз'яснення щодо складової митної вартості та документи, які підтверджують митну вартість:
Акт виконаних робіт, укладений між ТОВ «Авто Тренд » та ФОП ОСОБА_1 №401 від 21.09.2022 р..
Заявка на перевезення від 14.09.2022р.
Лист ФО-П ОСОБА_1 від 16.11.2022 р.
Прайс лист станом на 19.07.2022р.
У відповідь на звернення Позивача щодо перегляду рішення про коригування митної вартості Відповідачем надіслано лист вих. № 7.3-15/13414 від 12.12.2022 р. - відмова в скасуванні рішень про коригування митної вартості.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом ТОВ «Авто Тренд» подано МД №22UA205140069718U6 від 04.10.2022 року на товар: «Запасні частини до автомобілів: зчеплення у складенні, паси привідні з вулканізованої гуми, насоси та інші запчастини, які заявлені в декларації» та перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме:
Пакувальний лист №GR - U22/028 від 27.09.2022р;
Пакувальний лист № GR - U22/029 від 27.09.2022р;
Рахунок- фактура (інвойс) № GR - U22/028 від 27.09.2022р;
Рахунок- фактура (інвойс) № GR - U22/029 від 27.09.2022р;
Автотранспортна накладна А №110541від 27.09.2022р.;
Декларація про походження товару № GR - U22/028 від 27.09.2022р;
Декларація про походження товару № GR - U22/029 від 27.09.2022р;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №54 від 25.08.2022р.;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №55 від 26.08.2022р.;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №56 від 12.09.2022р.;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №401 від 27.09.2022р.;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка транспортні витрати №401 від 28.09.2022р.;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №11/UАВ від 19.07.2022р.;
Інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) №9050749 від 01.10.2022р.;
Копія митної декларації країни відправлення №22LTKС0100ЕК233888 від 27.09.2022р.;
Копія митної декларації країни відправлення №22LТСС0100ЕК226578 від 27.09.2022р.
Встановлено, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.
Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011.
Таким чином, за зазначеною МД відбулось спрацювання декількох профілів ризику: 101-1, 103-1, 105-2, 106-2.
При цьому одними з основних профілів ризику були:
105-2- «Контроль правильності визначення митної вартості»,
106-2- «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»:
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (7, 17 ,18).
Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням наказу Державної митної служби України від 01.072021 р. №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: «...відповідач має право витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеоцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення.» «...при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність в ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.»
Аналогічні висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 по справа №805/2942/16-а, де суд зазначив наступне: «...сумніви у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані такими чинниками: 1) спрацювання профілю ризику в системі АСАУР «Контроль правильності визначення митної вартості» з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та завданням здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Дана митна Формальність є обов'язковою для виконання посадовою особою митниці: 2) встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості».
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що аналіз вищенаведених висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2019 (справа №826/19400/15) дає підстави стверджувати, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребовування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.
Так, під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:
вартість товару, зазначена в експортній декларації М22LТКС0100ЕК233888 від 27.09.2022 120552,44 євро, в експортній декларації №22LTLС0100ЕК226578 від 27.09.2022 -1104,09 євро не відповідає ціні товару, зазначених в інвойсах від 27.09.2022 N9 GR-U22/028- 109998,45 дол.США, N° GR-U22/029-10855,13 дол.США.;
в рахунку про надання транспортних послуг N°401 від 27.09.2022 зазначені експедиційні послуги, однак вони не включені до складових митної вартості.
Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Крім того, вище зазначені факти не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості (числове значення витрат на транспортування).
Відповідно до СМR від 27.09.2022 А N°110541 відправником товару є UАВ "Grunntech", однак відправником згідно МД є третя сторона Сust. Warehouse UAВ "Siauliu Tiekimo Baze", інформація про якого продавцем не зазначено в інвойсі. Відповідно до п.4,9 Контракту продавець забезпечує кожну партію товару необхідними товаро -супровідними документами, в т.ч. свідоцтвом відповідності, якого не подано до митного оформлення.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Суд вказує, що згідно п.1 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України до документі, які підтверджують митну вартість товарів, належать:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів,-
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно митного законодавства якщо документи які зазначені в ч.2-4 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган має право вимагати інші додаткові документі, які підтверджували б розбіжності чи неточності в вище зазначених документах.
Суд вказує, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладену в Постанові Пленуму «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року» від 13.03.2017 року №2. Так, в Постанові Пленуму вказано, що варто підходити до розуміння частини третьої статті 53 МКУ, відповідно до якої передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта:
наявність розбіжностей у документах;
наявність ознак підробки документів;
відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
При цьому, судді Пленуму роблять висновок, що виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.З ст. 53 МК України, вже є підставою для витребування додаткових документів.
Згідно ч.З ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Судом встановлено, що зважаючи на вказане та згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:
-виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку,що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди);
свідоцтво відповідності на товар;
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку;
-документи, що підтверджують вартість транспортування, експедиційних витрат; -прайс-лист для широкого кола осіб;
Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано:
-прайс-лист №б/н від 19.01.2022;
-рахунок-проформа GR-U22/022 від 20.07.2022;
договір про перевезення №066 від 13.09.2022, N° 401 від 14.09.2022;
сертифікати відповідності;
уточнювальний рахунок і лист;
-лист щодо внесення експортних декларацій у Єдину базу ЕС МDАS 22/425;
-лист Продавця 55;
-лист щодо крос-курсів євро-долар;
-звіт про оцінку майна 18/10/2021/07 від 18,10,2021;
-попередньо оформлені МД на товари та інвойси до них;
вида ткові накладні від 24.11.2021;
додаткову угоду до контракту №1 від 19.07.2022;
-супроводжувальний лист 1/05.10.22.
Встановлено, що додатково надісланий прайс-лист №б/н виданий 19.01.2022, в якому відсутній термін дії цінової пропозиції.
Також, видаткові накладні не стосуються контракту 11/UАВ від 19.07.2022;
Свідоцтво відповідності на товар не стосується п.4.9 Контракту;
Звіт про оцінку майна 18/10/2021/07 виданий 18.10.2021 також не стосується даної поставки і не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості. Попередньо оформлені МД на товари та інвойси до них не стосуються даного контракту N° 11/UАВ від 19.07.2022
Декларант не надав аргументованого роз'яснення щодо розбіжностей в рахунку про надання транспортних послуг №401 від 27.09.2022, в якому зазначені експедиційні послуги, однак вони не включені до складових митної вартості.
Також, відповідно до Європейського сайту експортних декларації ес.europа.еu наявна інформація щодо завершення процедури вивозу за деклараціями країни відправлення, проте документ Комунікат не подано до митного оформлення
Судом встановлено, що Декларант не надав всіх документів, що підтверджують заявлену митну вартість, про що повідомив митницю листом 1/05.10.22 від 05.10.2022.
При перевірці заявленої митної вартості товару посадовою особою митниці відповідно до п.п.2.2.13, 2.2.14 п.2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, а також з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Суд вказує, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено неточності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч. 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вар тості;
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Так як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Відповідно до ч.З ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснювати обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В ч.5 ст.55 МК України також визначено, що декларант може провести з митним органом консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Про факт її проведення свідчить відсутність будь яких зауважень з боку декларанта, надісланих як в паперовій так і в електронній формі.
При цьому, чинним митним законодавством не визначено алгоритму їх проведення та документального підтвердження.
Згідно ч.І ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
фізичні характеристики;
якість та репутація на ринку,-
країна виробництва;
виробник.
Незначні зовнішні відмінності, згідно ч.З вищевказаної статті не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
При цьому, згідно ч.4 ст.59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2а з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч.2 ст.59 МК України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Згідно ч.1-ч.4 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Суд вказує, що вказаний метод не міг бути застосований, оскільки встановлено, що вказаний товар ввезено на інших комерційних умовах, ніж заявлений до митного оформлення товар.
Згідно ч.2 ст.62 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
Умови застосування цього методу визначено ч.2-7 вищевказаної статті Митного кодексу України
Стаття 63 МК України, визначає, що для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
- вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну,
- загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Суд вказує, що посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.
Метод 2в та 2г не могли бути застосовані митним органом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в декларанта та в митного органу.
Метод 2г (ст.63 МКУ) не може бути застосований у зв'язку з тим, що за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, проте, декларант та митний орган такою інформацією не володіли.
Згідно ст.68 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів «а» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Отже, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 26 з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС.
товар №7 - 6,72 дол.США/кг за МД №UА100430/2022/112649 від 15.07.2022,
товар №17 - 6,17 дол.США/кг за МД №UА100120/2022/212639 від 14.07.2022,
товар №18 - 7,15 дол.США/кг за МД №UА110130/2022/12991 від 09.08.2022.
З огляду на наведене вище, суд. Робить висновок, що рішення про коригування митної вартості №ІІА205140/2022/000205/2 від 05.10.2022 року є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
Згідно ч.І ст.255 МК України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформлення (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Таким чином, декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №22UА205140070483U0 від 06.10.2022 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Проте, як встановлено судом, ТОВ «Авто Тренд» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що рішення винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (Акварельний провулок, буд. 1/3,с. Подвірки, Харківський район, Харківська область, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) до Волинської митниці, що діє як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі, Любомльський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.