Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 травня 2023 р. № 520/1664/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44070166, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 27.10.2022р. № 7518808/2971825072 та від 25.11.2022р. № 7710016/2971825072;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання податкові накладні № 1 від 13.10.2022р. та № 1 від 01.11.2022р.
В обґрунтування позову зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1 ) на виконання приписів ст. 201 Податкового кодексу України через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Державної податкової служби податкові накладні. Оскаржуваними рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області у реєстрації податкових накладних відмовлено у зв'язку з ненаданням копій документів. Позивач вважає, що такі рішення суб'єкта владних повноважень є неправомірними та такими, що порушують права позивача, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів наголосив на правомірності своїх дій. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивача наголосив на тому, що відповідачу було надано повний пакет документів. Рішення відповідача є неправомірним. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є суб'єктом господарювання, платником єдиного податку 3-ї групи від 01.07.2016 (що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 02.04.2018р. № 1820273400140) та платником ПДВ з 01.04.2019р. (що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 12.03.2019р. № 1920274500005).
Основним видом діяльності позивача є "Допоміжна діяльність в рослинництві" (код згідно КВЕД 01.61).
В господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує приміщення, яке орендується на підставі Договору оренди прибудинкової території № 1/07/2022 від 01 липня 2022, що укладений з ФОП ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_1 на виконання приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні № 1 від 13.10.2022р. та № 1 від 01.11.2022р.
Однак реєстрація податкових накладних була зупинена.
Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
На виконання зазначеної вимоги, позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентами та відповідності постачання обсягам придбання надавались контролюючому органу відповідні документи. Однак, відповідач все одно податкові накладні не зареєстрував.
Так, посадовими особами контролюючого органу були прийняті рішення від 27.10.2022р. № 7518808/2971825072 та від 25.11.2022р. № 7710016/2971825072 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись із такими рішеннями суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.
По суті спірних вимог суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку: б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МРІЯ" (далі за текстом - СТОВ "МРІЯ") (орендар) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) № 84 від 31 серпня 2022 року.
Згідно п. 1.1. укладеного договору у порядку та на умовах визначених цим договором Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, перелік якої наведено в додатку № 1 до даного договору, з персоналом (екіпажем) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії - механізатори, якими здійснюється управління та технічна експлуатація техніки), а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку Орендодавця та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Перелік техніки, що передається в оренду за цим договором, її балансова вартість (з урахуванням індексації) на момент укладення договору, а також інформація про екіпаж (перелік персоналу Орендодавця, їх посади та інші ідентифікуючі дані) яким безпосередньо буде здійснюватися управління та технічна експлуатація Техніки, наведені в Додатку №1 до цього договору.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що техніка, яка є предметом даного договору, передається в оренду з персоналом (екіпажем) Орендодавця, який обслуговує таку Техніку. Управління та технічна експлуатація Техніки, яка передається в оренду за цим договором, проводяться виключно персоналом (екіпажем) Орендодавця, який перебуває у трудових та/або цивільно-правових відносинах з Орендодавцем. В період дії даного договору оренди персонал (екіпаж) Орендодавця не припиняє трудових та або цивільно-правових відносин з Орендодавцем. Всі витрати на утримання персоналу (екіпажу), а також всі обов'язки та відповідальність, що виникають між працівником та роботодавцем із трудових та/або цивільно-правових відносин, покладається на та зберігається за Орендодавцем.
Додатком № 1 до договору № 84 від 31 серпня 2022 року було визначено перелік техніки, що передається в оренду, а саме: комбайн JOHN DEERE 9680 WTS 17253 АХ та Жатка до комбайну JOHN DEERE 9680 WTS 17253 АХ 630R (9 м).
П. 1.2 договору було визначено інформація про екіпаж (персонал Орендодавця), яким безпосередньо буде здійснюватися управлінця та технічна експлуатація Технікою, а саме: Жмурко Руслан Анатолійович (механізатор. ІПП НОМЕР_2 ).
Також сторонами договору було укладено Меморандум про співпрацю, основним предметом якої є належне виконання умов договору оренди сільськогосподарської техніки.
Саме на підставі договору оренди № 84 від 31 серпня 2022 СТОВ "МРІЯ" відбулися господарські операції, за наслідками яких було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні та прийняті оскаржувані рішення.
Так, податкова накладна № 1 від 13.10.2022 р була складена за наслідками операції з постачання послуги "Оренда сільськогосподарської техніки (з екіпажем)" між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та СТОВ "МРІЯ" (отримувач) на загальну суму 178 740,00 грн (з них сума ПДВ - 29 790,00 грн).
Вказана господарська операція відбулася на підставі договору оренди № 84 від 31 серпня 2022 року.
Оплата здійснена згідно рахунку № 01/10 від 11.10.2022 р, що підтверджується банківською випискою від 13.10.2022р.
Факт надання послуг підтверджується також актом надання послуг № 01/11 від 21 листопада 2022 р.
Податкова накладна № 1 від 01.11.2022 р була складена за наслідками операції з постачання послуги "Оренда сільськогосподарської техніки (з екіпажем)" між ФОП ОСОБА_1 (постачальником) та СТОВ "Мрія" (Отримувач) на загальну суму 300 000,00 грн (з них сума ПДВ - 50 000,00 грн).
Вказана господарська операція відбулася на підставі договору оренди № 84 від 31 серпня 2022 року.
Оплата здійснена згідно рахунку № 02/10 від 24.10.2022р підтверджується банківською випискою від 01.11.2022р.
Факт надання послуг підтверджується також актом надання послуг № 01/11 від 21 листопада 2022р.
Для здійснення вищезазначеної господарської операції позивачем було закуплено у постачальників відповідні матеріали, зокрема запасні частини та устаткування на підставі укладених договорів з постачальниками.
Так, ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки запасних частин на умовах розстрочення платежу № ГД-8637 з/ч від 01 липня 2019 року з ТОВ "АГРІСТАР", відповідно до якого Постачальник (ТОВ "АГРІСТАР") зобов'язується передати у власність Покупця (ФОП ОСОБА_1 ) запасні частини до сільськогосподарської техніки (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму.
Регулярність та реальність закупівель у ТОВ "АГРІСТАР" підтверджують первинні документи, зокрема: видаткова накладна № 9596 від 11.07.2022р.; видаткова накладна № 10177 від 20.07.2022р.; видаткова накладна № 11695 від 13.08.2022р.: видаткова накладна № 12492 від 25.08.2022р.; видаткова накладна № 12493 від 25.08.2022р.; видаткова накладна № 14790 від 04.10.2022р.; видаткова накладна № 14864 від 05.10.2022р.; видаткова накладна № 15370 від 13.10.2022р.; видаткова накладна № 15389 від 14.10.2022р.; видаткова накладна № 15719 від 18.10.2022р.; видаткова накладна № 15963 від 20.10.2022р.
Оплата товару та вищевказаними накладними підтверджується квитанціями банку № 0.0.2639134017.1 від 2022-08-13, № 0.0.2653794998.1 від 2022-08-25, № 0.0.2653800420.1 від 2022-08-25 та банківськими виписками від 11.07.2022, 25.07.2022, 23.09.2022, 03.10.2022, 13.10.2022, 02.11.2022.
Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "АГРІСТАР" підтверджується також актом звірки за період 01.01.2022 - 02.12.2022.
Окрім цього ФОП ОСОБА_1 укладено Договір купівлі продажу № 10/28/03 від 28 березня 2022р. з Приватним підприємством "ВАМ И К", згідно якого позивач закуповує оливи, мастило, запчастини до автомобілів та сільськогосподарської техніки, резино-технічні вироби, АКБ, інші товари.
Закупівлю товарів у цього постачальника підтверджують: видаткова накладна № РН-0000527 від 11.05.2022р.; видаткова накладна № РН-0000713 від 21.06.2022р.; видаткова накладна № РН-0000821 від 06.07.2022р.; видаткова накладна № РН-0000827 від 13.07.2022р.; видаткова накладна № РН-0000828 від 13.07.2022р.; видаткова накладна № РН-0001373 від 02.11.2022р.; видаткова накладна № РН-0001380 від 10.11.2022р.; видаткова накладна № РН-0001401 від 15.11.2022р.; видаткова накладна № РН-0001428 від 18.11.2022р.
Оплата за товари, закуплені у Приватного підприємства "ВАМ И К" підтверджує: квитанція банку № 0.0.2540547422.1 від 2022-05-11 та банківські виписки від 21.06.2022, від 06.07.2022-07.07.2022, від 13.07.2022, від 02.11.2022, від 10.11.2022, від 15.11.2022 та від 18.11.2022.
Реальність господарських операцій з цим контрагентом підтверджує також акт звірки між ФОП ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ВАМ И К" за період 01.01.2022-01.12.2022р.
Також, для забезпечення господарських потреб у запчастинах, ФОП ОСОБА_1 уклав Договір поставки № ВРВ11-10/19 від 11 жовтня 2019 року з Постачальником ТОВ "СПЕЦ-МОТОР", згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця запасні частини до сільськогосподарської техніки га інших транспортних засобів, шини, інструмент, мастильні матеріали, тощо.
Операції з контрагентом ТОВ "СПЕЦ-МОТОР" також носять регулярний характер, що підтверджують: видаткова накладна № 2 від 06.01.2022р.; видаткова накладна № 24 від 24.01.2022р.; видаткова накладна № 30 від 26.01.2022р.; видаткова накладна № 38 від 04.02.2022р.; видаткова накладна № 54 від 14.02.2022р.; видаткова накладна № 211 від 07.06.2022р.: видаткова накладна № 313 від 20.07.2022р.; видаткова накладна № 323 від 26.07.2022р.; видаткова накладна № 377 від 26.08.2022р.; видаткова накладна № 414 від 14.09.2022р.; видаткова накладна № 426 від 23.09.2022р.; видаткова накладна № 439 від 04.10.2022р.
Оплата товару підтверджується такими документами як: квитанція банку № 0.0.2442697529.1 від 2022-02-02, № 0.0.2451900552.1 від 2022-02-10, № 0.0.2438261262.1 від 2022-01-29, № Р24А687178150301606 від 20.07.2022, № 0.0.2434299524.1 від 2022-01-25, № 0.0.2435299729.1 від 2022-01-26 та виписками банку від 11.07.2022, від 23.09.2022, від 14.10.2022, від 17.10.2022, від 02.11.2022.
Отже, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку.
Реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1 ) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування: 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку: 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Так, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пунктів Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги. що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відтак, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги. зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги. зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляд питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них:
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є; ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до вимог пунктів 201.1. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Таким чином позивачем на підтвердження виникнення податкових зобов'язань, були надані документальні підтвердження.
Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Враховуючи вищенаведене, спірні рішення є такими, що не ґрунтуються на приписах закону, а тому підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Позивач у позовній заяві просив суд, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, пов'язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у розмірі 15 000,00 грн.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що згідно договору про надання правничої допомоги, укладеного з Адвокатським об'єднанням "БАЄРС" №10/01-23 від 10.01.2023 р, розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 15 000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 258, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із незначною складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., підлягає частковому задоволенню у розмірі 7000,00 грн.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44070166, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 27.10.2022р. № 7518808/2971825072 та від 25.11.2022р. № 7710016/2971825072.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання податкові накладні № 1 від 13.10.2022р. та № 1 від 01.11.2022р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44070166, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 травня 2023 року.
Суддя Н.А. Полях