02 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/41/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.10.2022 №163950019252 про відмову у призначенні пенсії за віком з дати звернення 20.10.2022;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу періоди роботи з 11 травня 1985 року по 25 квітня 1995 року згідно записів №1 та №2 трудової книжки НОМЕР_1 від 25.06.1985;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком з 20 жовтня 2022 року - з дати звернення на підставі частини першої ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить відмовити у позові, в обґрунтування зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.10.2022 №163950019252 відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказує, що до страхового стажу не зараховано період роботи позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.06.1985, оскільки на титульній сторінці зазначена неповна дата народження чим порушено порядок заповнення трудової книжки.
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначає, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії та пакетом необхідних документів, після реєстрації якої були скановані копії документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, який призначає пенсію. За принципом екстериторіальності вказану заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України і Дніпропетровській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. З огляду на це, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не є належним відповідачем по даній справі.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
20.10.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні та копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 20.10.2022 та поданий пакет документів в електронному вигляді передано на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
26.10.2022 за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №163950019252, яким вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 25.06.1985, оскільки зазначена неповна дата народження, що суперечить Інструкції №162 від 20.06.1974 "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях".
Позивач не погодилася з рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.10.2022 № 203040012080 про відмову у призначенні пенсії за віком та звернулася до суду даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26.10.2022 №163950019252, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Таким чином, для призначення пенсії за віком позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком мав досягти 60 років та мати страховий стаж не менше 29 років.
На час звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 20.10.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла 60 років. Про це спору між сторонами немає.
Підставою для відмови у призначенні пенсії за віком, оформленої рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26.10.2022 №163950019252 стало відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 11 травня 1985 року по 25 квітня 1995 року, оскільки у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 25.06.1985 на титульній сторінці зазначена неповна дата народження ОСОБА_1 , а саме зазначено лише рік народження - 1962.
Судом встановлено, що на першому аркуші трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 25.06.1985 зазначено дату народження - "1962".
Таким чином під час заповнення трудової книжки позивача уповноваженою особою підприємства не зазначено дату і місяць народження позивача, водночас вказаний рік народження відповідає паспортним даним позивача. Факт належності трудової книжки позивачеві відповідачем не заперечується.
Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Крім того, ані Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, ані Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, у випадку порушення порядку ведення трудової книжки, не передбачає настання негативних наслідків чи відповідальності для особи, щодо якої вона складена.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Отже, законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачеві у врахуванні стажу та призначенні пенсії у зв'язку із зазначенням неповної дати народження позивача є безпідставною та необґрунтованою.
За обставин цього спору суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 27.02.2019 у справі №423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
За таких обставин суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.10.2022 №163950019252, щодо відмови в призначенні пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від про призначення пенсії від 20.10.2022, з урахуванням висновків суду.
Суд враховує, що статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Отже, повноваження щодо призначення пенсії належить до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що відповідачем неправильно обраховано страховий стаж позивача, тобто не виконано усі умови, визначені законом для прийняття рішення про призначення пенсії, позовні вимоги щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ч. І ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.10.2022 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 11 травня 1985 по 25 квітня 1995 року, згідно записів №1 та №2 трудової книжки НОМЕР_1 від 25.06.1985, задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( вул. Набережна Перемоги, буд26, м. Дніпро, 49094, код ЄРДПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в від 26.10.2022 №163950019252 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.10.2022, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко