Справа № 540/739/22
02 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій позивач просить суд:
визнати дії Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономної республіці Крим та місті Севастополі, щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки із єдиного внеску за період з січня 2017 року по березень 2021 року, протиправними.
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономної республіці Крим та місті Севастополі відкоригувати облікові показники внеску інтегрованої картки IC «Податковий блок» платника єдиного внеску ОСОБА_1 виключивши із неї дані про наявність недоїмки із єдиного внеску за період з січня 2017 року по березень 2021 року у розмірі 37 788,74 гривні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.05.1995 року. У 2004 році були прийняті зміни до законодавства, щодо здійснення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, а саме з 01.07.2004р. набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV). Позивач після набрання чинності Закону №755-IV, державному реєстратору реєстраційної картки не подавалось, свідоцтво про державну реєстрацію не отримувалось, не здійснювалось волевиявлення щодо одержання правового статусу ФОП для підтвердження набутого у 2001р. статусу суб'єкта підприємницької діяльності після 01.07.2004р. Позивач у період з 2017-2021 рік не був учасником системи загальнообов'язкового державного соціального страхування з статусом фізичної особи - підприємця, відтак не мав обов'язку сплачувати єдиний внесок і йому не могла бути нарахована недоїмка
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена Одеському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року справа призначена до розгляду судді Глуханчука О.В.
Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №540/739/22.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 року справа призначена до розгляду судді Токмілової Л.М.
Ухвалою суду від 13.02.2023 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №540/739/та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця 10.05.1995 року.
У 2004 році були прийняті зміни до законодавства, щодо здійснення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, а саме з 01.07.2004р. набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV).
Позивач після набрання чинності Закону №755-IV, державному реєстратору реєстраційної картки не подавалось, свідоцтво про державну реєстрацію не отримувалось, не здійснювалось волевиявлення щодо одержання правового статусу ФОП для підтвердження набутого у 2001р. статусу суб'єкта підприємницької діяльності після 01.07.2004р.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 заборгованість по єдиному внеску становить 37 788,74 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з п. п. 1 та 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Таким чином, визначення наявності у особи статусу фізичної-особи підприємця має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов'язку сплати єдиного внеску.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 1, 4 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, в п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з п. п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 5 ст. 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених, у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Платники єдиного внеску, зазначені у п. п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у п. п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця 10.05.1995 року.
У 2004р. були прийняті зміни до законодавства, щодо здійснення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, а саме з 01.07.2004р. набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV).
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Статтею 17 Закону №755-IV, визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі - заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Згідно з п. 2 р. VIII "Прикінцеві положення" Закону №755-IV державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.
Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом №755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб'єкта підприємницької діяльності до 01.07.2004р.) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.07.2020р. у справі №260/81/19 зазначено, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, і відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004р. виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004р. ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Позивач після набрання чинності Закону №755-IV державному реєстратору реєстраційної картки не подавав, свідоцтво про державну реєстрацію не отримував.
Таким чином, ОСОБА_1 не здійснювалось волевиявлення щодо одержання правового статусу ФОП для підтвердження набутого у 1995 році статусу суб'єкта підприємницької діяльності після 01.07.2004 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020р. у справі №260/81/19 дійшла висновку, що відсутність офіційного підтвердження в особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом №755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, та за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з відповідним статусом.
Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 у період з 2017 - 2021 рік не був учасником системи загальнообов'язкового державного соціального страхування з статусом фізичної особи - підприємця, відтак не мав обов'язку сплачувати єдиний внесок.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015р. (справа №21-1465а15) констатував, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2018р. (справа №802/1634/15-а) зазначив: "Такий спосіб захисту порушених прав платника податків як внесення змін до його інтегрованої картки є ефективним, повністю відновлює порушені права та інтереси платника податків.
При цьому суд касаційної інстанції враховує, що з 10.06.2016р. набув чинності новий Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом, в якому визначено, що у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.".
Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018р. справа №816/2220/17.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 , шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного внеску станом за період з січня 2017 року по березень 2021 року у розмірі 37 788,74 грн.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73026, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономної республіці Крим та місті Севастополі щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки із єдиного внеску за період з січня 2017 року по березень 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономної республіці Крим та місті Севастополі внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 , шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного внеску станом за період з січня 2017 року по березень 2021 року у розмірі 37 788,74 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73026, просп. Ушакова, 75) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992(дев'ятсот дев'яносто дві) грн.40 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.