Справа № 420/7344/23
02 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про визнання протиправними дії щодо завдання збитків державі під час проходження військової служби та стягнення завданої шкоди,
встановила:
До суду з позовом звернулась Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить:
- визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі в особі військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по службам: ракетно-артилерійського озброєння; бронетанковій на загальну суму 3 168 783 (три мільйони сто шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 34 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 3 168 783 (три мільйони сто шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 34 коп. по службам: ракетно-артилерійського озброєння; бронетанковій, яка встановлена службовим розслідуванням за результатом якого видано накази командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2017 року №56 та від 08.11.2018 року № 2586.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст. 171 КАС України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).
Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Як зазначає позивач в адміністративному позові під час проходження військової служби ОСОБА_1 було завдано шкоди державі в особі військовї чатсини НОМЕР_1 на суму 3 168 783,34 гривні, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано накази командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2017 року № 56 та від 08.11.2018 року № 2586.
Відтак, на момент обізнаності позивача про завдання відповідачем майнової шкоди було чинним Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 року (надалі Положення № 243/95-ВР), яке втратило чинність 31.10.2019 року, з дня набрання чинності Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року №160-ІХ.
При цьому, суд зазначає, що Положення № 243/95-ВР не містить приписів, якими встановлювалися строки для звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної державі шкоди, а пункт 5 цього Положення містить лише граничні строки, які не можуть перевищувати строків позовної давності, та які стосуються притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, що не є тотожнім строку звернення до суду.
31.10.2019 року набрав чинності Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року № 160-ІХ ( далі - Закон № 160-ІХ), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Вказаний закон не містить положень щодо поширення його дії у часі на правовідносини які виникли до набрання цим законом чинності.
Проте, суд вказує, що відповідно до ст. 4 Закону № 160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Вказана норма, як і норма Положення №243/95-ВР передбачає можливість притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, яка є видом юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку винної особи покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з її вини.
Згідно ст. 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Тобто, зазначеними вище положеннями встановлено строк, протягом якого винна особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності, а не строк, протягом якого особа може звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, що є різними поняттями та регулюється різними нормами матеріального та процесуального права відповідно.
Враховуючи наведені приписи, як Положення №243/95-ВР, так і Закону №160-ІХ, до спірних правовідносин має бути застосований тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Аналогічні висновки щодо застосування 3-місячного строку звернення до суду у справах щодо стягнення майнової шкоди викладені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі №140/6315/20 та від 24 червня 2021 року у справі №420/4099/20.
Як зазначалось вище, предметом стягнення у даній справі є матеріальна шкода в розмірі 3 168 783 грн. 34 коп., яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано накази командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2017 р. № 56 та від 08.11.2018 р. № 2586.
Вказане свідчить про те, що про порушення свого права позивач був обізнаний у період з січня 2017 року по листопад 2018 року, а до суду звернувся з позовом лише у квітні 2023 року, тобто поза межами встановленого 3-місячного строку звернення до суду.
Крім того, суддя звертає увагу позивача, що ним пропущений 3-річний строк, протягом якого особа взагалі може бути притягнута до матеріальної відповідальності.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка вмотивована введенням на території України воєнного стану, внаслідок чого, особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, внаслідок чого з об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Крім того, позивач вказує на неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи.
Надаючи правову оцінку вказаним позивачем причинам пропуску строку звернення до суду, суддя вказує про наступне.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З огляду на вказане, суд зазначає, що неналежне виконанням попередніми начальниками юридичної служби військової частини своїх функціональних обов'язків не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що представники юридичної служби військової частини не перебували у пункті постійної дислокації частини, оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини позивач суду не надав.
При цьому, позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, не реалізував свого права майже протягом 5-ти років та не надав суду належних доказів на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки, у т.ч. до введення на території України воєнного стану ( 24.02.2022 року).
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини є неповажними, при цьому дана заява не містить інших поважних обставин для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що є підставою для висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
За положеннями частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу пропонується надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вказати інші обставини, які можуть бути визнані судом як поважні для поновлення такого строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України,
ухвалила:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 07.04.2023 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна