03 травня 2023 р. № 400/5859/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів в сумі 500 000 грн.,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулася до військової частини НОМЕР_1 з позовом (далі по тексту - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо припинення виплати їй, як члену сім'ї військовослужбовця, додаткової грошової винагороди за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року; стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період червень-жовтень 2022 року в розмірі 500 000 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Свої вимоги Позивачка обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_2 під час бойових дій 04.04.2022 року потрапив у полон, про що її, як дружину військовослужбовця, було повідомлено Сповіщенням № 3129 від 02.08.2022 року Баштанським РТЦК та СП. Позивачка звернулася до командира військові частини з відповідною заявою про надання виплат грошового забезпечення її чоловіка, який перебуває в полоні. Так, у період з серпня по вересень 2022 року їй було виплачено 311737,96 грн грошового забезпечення її чоловіка, нараховане за період служби з березня 2022 року по 18.06.2022 року. Але з 18 червня 2022 року по жовтень 2022 року Відповідач припинив виплату Позивачці додаткового грошового забезпечення її чоловіка в розмірі 100 000 грн щомісячно, незважаючи на те, що ОСОБА_2 по теперішній час перебуває в полоні. Позивачка просить суд визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та стягнути з В/Ч НОМЕР_1 недотриману частину додаткового грошового забезпечення ОСОБА_2 на її корить у сумі 500 000 грн.
27.12.2022 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін в судове засідання. Ухвалою суду у відповідача витребувано низку документів відповідно до поданого клопотання представника Позивача, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
20.01.2023 року від відповідача на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву, де зазначено, що Відповідач позов не визнає, обґрунтовуючи свою позицію тим, що 04.04.2022 року весь особовий склад вч НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання у м. Маріуполі потрапив у полон. Наказом № 39 від 19.05.2022 року командуванням військової частини було призначено проведення службового розслідування. До моменту закінчення службового розслідування (18.06.2022 року) за наказом Командира військової частини дружина військовослужбовця ОСОБА_1 отримала грошове забезпечення її чоловіка ОСОБА_2
19.06.2022 року Наказом командира № 67 «Про результати службового розслідування..» матеріали службового розслідування разом з повідомленням були направлені до Прокуратури та ДБР, так як у діях військовослужбовців вбачаються ознаки добровільної здачі в полон, що виключає можливість нараховувати військовослужбовцям та виплачувати членам сімей таких військовослужбовців грошове забезпечення. З дня внесення відомостей до єдиного держаного реєстру досудових розслідувань, військова служба для такого військовослужбовця припиняється (п.144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/200 від 10.12.2008 року). Саме з цих підстав і були припинені нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 , а як наслідок, виплата грошового забезпечення припинилася й дружині військовослужбовця - Позивачці по справі. Відповідач просить суду відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
06.01.2023 року від представника Позивача надійшла до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де він зазначив, що виплата грошового забезпечення членам сім'ї військовослужбовця повинна здійснюватися до з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі в полон та/або дезертирства військовослужбовця. У відповідача відсутні дані про результати розслідування направлених матеріалів службового розслідування до Прокуратури та ТУ ДБР, відсутні результати розгляду кримінальної справи судом відносно ОСОБА_2 , відсутній і обвинувальний вирок суду про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 407 та/або ст. 408 Кримінального кодексу України. А відтак, висновок відповідача про те, що ОСОБА_2 добровільно здався в полон є передчасним. Виходячи з принципу презумпції невинуватості, обставина «добровільної здачі старшиною 1-ї статті ОСОБА_2 в полон» не встановлена в законному порядку. А відтак, зупинення виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 , як дружині військовослужбовця, який перебуває в полоні, є протиправною бездіяльністю Відповідача.
З'ясувавши позицію сторін, дослідив докази, що є в наявності в матеріалах справи, судом встановлено:
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 70 від 11.03.2022 року старшину 1-ї статті ОСОБА_2 з 11.03.2022 року зараховано на всі види забезпечення вч НОМЕР_1 на посаду старшого стрільця відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти, ВРОС-100868М. Встановлено посадовий оклад відповідно до 6 тарифного розряду в розмірі 2910 грн на місяць. Встановлено розмір премії 185% (а. с. 97).
Відповідно до Свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 12.06.1993 року ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 (а. с. 25).
Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 № 39 від 19.05.2022 року було призначено службове розслідування за фактом з'ясування статусу військовослужбовців, які загинули, зникли безвісті за особливих обставин, потрапили в полон під час бойових дій 04.04.2022 року у м. Маріуполі та порядку нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди (а. с. 105-106).
За результатами службового розслідування комісією було складено Акт службового розслідування, у висновках якого комісія зазначила, що сержанта ОСОБА_3 було захоплено в полон, відносно інших військовослужбовців ( 276 осіб, серед яких ОСОБА_2 (№ 70 за списком)) матеріали направити до Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері та ТУ ДБР у м. Миколаєві для з'ясування причинного зв'язку між діями військовослужбовці та подією що сталася, з'ясування фактичних обставин справи, ступеня провини кожного, встановлення обставин, що пом'якшують таабо обтяжують відповідальність (а. с. 107-148).
Наказом № 67 від 19.06.2022 року командира вч НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» службове розслідування завершено, матеріали службового розслідування направлені до Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері та Територіального Управління ДБР у м. Миколаєві для проведення досудового розслідування та встановлення обставин (п.3, п.4). Пунктом 8 цього наказу призупинено виплати військовослужбовцям, стосовно яких були направлені матеріали службового розслідування до правоохоронних органів до прийняття окремого рішення (276 осіб, серед яких ОСОБА_2 (№70 за списком)) (а. с. 149-152).
Баштанським РТЦК та СП на адресу позивачки направлено Сповіщення № 3129 від 02.08.2022 року, де зазначено, що її чоловік - старший стрілець морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 старшина першої статті ОСОБА_2 потрапив у полон 04 квітня 2022 року в місті Маріуполь Донецькій області (а. с. 23).
Наказами командира вч НОМЕР_1 № 114 від 10.08.2022 року та № 205 від 29.09.2022 року призначено здійснити виплату грошового забезпечення, у тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення до 18.06.2022 року, сім'ям військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , по яким не визначено статусу здійснювати виплати членам сімей за їх заявою згідно Додатку 1, серед яких і старшина першої статті ОСОБА_2 , виплати здійснювати його дружині ОСОБА_1 (а. с. 93; 94).
В матеріалах наявні довідки, видані ВЧ НОМЕР_1 , про нарахування грошового забезпечення, у тому числі й додаткових видів грошового забезпечення, старшині першої статті ОСОБА_2 за період проходження служби з 11 березня 2022 року по 18 червня 2022 року (а. с. 96) та довідка, яка підтверджує виплату нарахованого грошового забезпеченням ОСОБА_2 з 11 березня 2022 року по 18 червня 2022 року його дружині ОСОБА_1 у серпні-жовтні 2022 року, всього на суму 311737,96 грн (а. с. 95).
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 Закону України № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
При цьому, пунктом 6 ст. 9 Закону № 2011 визначено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців, зокрема дружині (чоловіку).
Також, відповідно до п. 6-1 ст. 18 Закону № 2011, членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у статті 9 цього Закону.
Порядок виплати грошового забезпечення зазначеним у цьому пункті членам сімей військовослужбовців визначається Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також військовими формуваннями, правоохоронними і розвідувальними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.
Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Наказ № 260), відповідно до п. п. 3 розділу ХХХ якого зазначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок № 884), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Відповідно до пунктів 4-7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачка звернулася до командира військової частини з відповідною заявою про виплату їй нарахованого грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 , який перебуває в полоні. Та Наказами командира вч НОМЕР_1 № 114 від 10.08.2022 року та № 205 від 29.09.2022 року призначено здійснити їй виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 , у тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення до 18.06.2022 року.
Більше заяви про бажання отримувати виплату грошового забезпечення свого чоловіка, що перебуває в полоні, Позивачкою командиру військової частини не подавалися.
Суд звертає увагу, що командиром військової частини Рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 через з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця ОСОБА_2 в полон не приймалося.
У пунктах 4-7 Порядку № 884 передбачено, що виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 8 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.
З дня внесення відомостей до єдиного держаного реєстру досудових розслідувань, військова служба для такого військовослужбовця припиняється (п.144-1 Положення про розходження служби громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/200 від 10.12.2008 року).
З огляду на вищезазначені норми, з дня потрапляння у полон військовослужбовця (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) членам сім'ї військовослужбовця (визначеним у Законі № 2011 та Порядку № 884) за їх заявою виплачується грошове забезпечення до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими, або внесення відомостей до єдиного держаного реєстру досудових розслідувань (військова служба для такого військовослужбовця припиняється) тобто до того моменту, виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Так, з матеріалів справи вбачається, що старшина першої статті ОСОБА_2 по теперішній час перебуває в полоні, в який потрапив під час виконання бойового завдання у м. Маріуполі 04.04.2022 року, та не виключений зі списків особового складу військової частини.
Відносно старшини першої статті ОСОБА_2 відсутні дані про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння ним злочину, передбаченого ст. 407 та/або ст. 408 Кримінального кодексу України, відсутній і обвинувальний вирок відносно ОСОБА_2 за скоєння злочинів, передбачених ст. 407 та/або ст. 408 Кримінального кодексу України.
Суд доходить висновку, що у Відповідача на день прийняття судом рішення відсутні будь-які фактичні дані, встановлені законним порядком, про добровільну здачу в полон старшини першої статті ОСОБА_2 04.04.2022 року. А як наслідок, Відповідач зобов'язаний продовжувати нарахування грошового забезпечення старшині першої статті ОСОБА_2 до настання вище перелічених обставин: - повернення з полону; - повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон (обвинувальний вирок, ухвала суду про визнання винуватості, внесення відомостей в ЄРДР з виключенням цього військовослужбовця зі списків особового складу військової частини); - визнання безвісно відсутнім чи померлим за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Суд критично оцінює позицію Відповідача, яка зволиться до висновків викладених в Акті службового розслідування про наявність сумнівів комісії щодо захоплення у полон ОСОБА_2 як законно установлений факт добровільної здачі у полон.
Суд наголошує, що в Україні діє презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Так, відповідно до ч.2 ст.2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічні положення закріплені у статті 17 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, питання щодо встановлення фактів та вини особи за фактом добровільної здачі в полон віднесено до компетенції органів досудового розслідування та відповідного суду, який розглядає обвинувальний акт. При цьому, до повноважень відповідача, зокрема, не входить кваліфікація злочину та проведення досудового розслідування, про що було самостійно вказано комісією в Акті службового розслідування, припущення та висловлені сумніви щодо добровільної здачі в полон 276 військовослужбовців, оскільки комісії не вдалося знайти докази, що підтверджували б насильне захоплення в полон 276 військовослужбовців, у тому числі й ОСОБА_2 .
Так, як зазначалось судом вище, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З урахуванням, вищевикладеного та положень Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 починаючи з 19.06.2022 року має право на отримання грошового забезпечення (щомісячні види грошового забезпечення та одноразові види грошового забезпечення) старшини першої статті ОСОБА_2 , як член сім'ї (дружина) військовослужбовця, який перебуває в полоні.
Відповідно до положень ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 3 цієї статті передбачає, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Так, позовна заява подана від імені Позивача адвокатом Шиловим В.Ю., який шляхом захисту порушеного права Позивача обрав наступний:
- визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо невиплати за червень-жовтень ОСОБА_1 додаткового виду грошової винагороди в розмірі 500 000 грн (100 000 грн щомісячно);
- стягнення з військової частини НОМЕР_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 500 000 грн.
Суд вважає, що адвокатом Позивача обраний невірний шлях захисту порушеного права Позивача. Так, судом встановлено, що право позивачки на отримання всіх видів грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 19.06.2022 року, обмежене (призупинено) п. 8 Наказу № 67 від 19.06.2022 року, що не є тотожним поняттям «бездіяльності суб'єкта владних повноважень», а відтак, у цій частині позовних вимог позивачеві слід відмовити, оскільки ненарахування та невиплата Позивачці грошового забезпечення її чоловіка, що перебуває в полоні, є наслідок виконання прийнятого командиром вч розпорядчого Наказу 67.
Але п. 8 Наказу № 67 від 19.06.2022 року Командира військової частини НОМЕР_1 про призупинення виплат військовослужбовцям, стосовно яких були направлені матеріали службового розслідування до правоохоронних органів до прийняття окремого рішення, в межах даної справи позивачем не оскаржується (а. с. 151).
Щодо позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 додаткової грошової винагороди за червень-жовтень 2022 року в сумі 500 000 грн, суд вважає, що такі позовні вимоги не належать задоволенню, оскільки через наявність п. 8 наказу № 67 Наказу (який є чинним) нарахування всіх видів грошового забезпечення (а не тільки додаткового грошового забезпечення) ОСОБА_2 призупинено, а як наслідок, відсутні нарахування грошового забезпечення. Заборгованість по грошовому забезпеченню військової частини НОМЕР_1 перед ОСОБА_2 з 19.06.2022 року відсутня, а відтак, питання стягнення сум на корить ОСОБА_1 , які не нараховані її чоловіку ОСОБА_2 , є передчасним.
Водночас, відповідно до положень ч. 2ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порушене право позивача на отримання грошового забезпечення її чоловіка - ОСОБА_2 , який перебуває в полоні, в межах даної справи можливо захистити шляхом визнання за ОСОБА_1 права на отримання всіх видів грошового забезпеченням (щомісячного та додаткового грошового забезпечення відповідно до положень Постанови КМУ № 168), починаючи з 19.06.2022 року.
Щодо стягнення витрат на правничу правову допомогу в сумі 5000 грн, суд вважає, що така вимога не належить задоволенню, оскільки повні вимоги, з якими представник позивача звернувся до суду, судом не задоволені та ніяким чином не захистили порушене право Позивачки.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 5000,00 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 2500,00 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною щодо припинення виплати їй, як члену сім'ї військовослужбовця, додаткової грошової винагороди за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року; стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період червень-жовтень 2022 року в розмірі 500 000 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн - задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) право на отримання всіх видів грошового забезпечення (у тому числі, що передбачені постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року) її чоловіка, який перебуває в полоні, - старшини І статті старшого стрільця 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), починаючи з 19.06.2022 року.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати їй, як члену сім'ї військовослужбовця, додаткової грошової винагороди за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, старшого стрільця 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти військової частини НОМЕР_1 старшини І статті ОСОБА_2 та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період червень-жовтень 2022 року в розмірі 500 000 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот грн 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.05.2023 р.
Суддя Н.В. Лісовська