13 квітня 2023 р. № 400/1805/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Бублика Є.М., представника відповідача Левченко Я.В. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт", вул. Московська, 44, кв.15, м. Миколаїв, 54017,
до відповідача:Миколаївської митниці, вул. Маріупольська, 57-А, м. Миколаїв, 54017,
про:визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2022 № UA 504170/2022/000001/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 04.01.2022 № UA 504170/2022/000001,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Лаіт» (далі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA504170/2022/000001/2 від 04.01.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA504170/2022/000001 від 04.01.2022.
На обґрунтування позову Товариство, зокрема, вказало, що Миколаївська митниця (далі - Митниця або відповідач) безпідставно відхилила задекларовану позивачем митну вартість товарів, що була визначена за основним методом. Позивач зазначив, що відповідач проігнорував вимоги, що містяться у статті 53 Митного кодексу України, у Законі України від 05.10.2006 № 227-V «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком 1 до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур». Також, на думку Товариства, при коригуванні митної вартості відповідач порушив статтю 58 Митного кодексу України, а рішення про коригування митної вартості не відповідає вимогам затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів» (далі - Правила).
Митниця позов не визнала, у відзиві (арк. 49-59) зазначила, що надані позивачем документи містили розбіжності та неточності, тому, на думку відповідача, заявлена Товариством митна вартість товарів не відповідала «дійсній ціні» імпортованого товару, з якої обчислюються митні платежі. Відповідач у відзиві пояснив, на яких підставах при самостійному визначенні митної вартості товарів ним був застосований саме резервний метод.
Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.
Представник позивача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вимоги адміністративного позову підтримав, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що 04.01.2022 Товариство подало до Митниці електронну митну декларацію № UA504170/2022/000018 (далі - Декларація, арк. 17-18), до якої, як зазначено у графі 44, додало, в тому числі:
інвойс від 10.10.2021 № 21SG05А на суму 40 847,31 дол. США (арк. 23);
платіжний документ від 03.12.2021 № 001780750 на суму 40 847,31 дол. США (арк. 34);
прайс-лист від 15.08.2021 (арк. 25);
експертний висновок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 04.01.2022 № 120-1456 щодо визначення цінових характеристик ввезеного товару (арк. 31-32);
калькуляцію продавця від 10.10.2021 (арк. 24);
контракт від 01.09.2021 № 01-12-PL, що був укладений Товариством (покупець) і GUANGDONG WELL NEW MATERIAL (продавець), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець - прийняти та сплатити вартість товару - клейонки ПВХ (далі - Контракт, арк. 13-16);
оборотно-сальдову відомість по рахунку 3120 та оборотно-сальдову відомість по рахунку 3712;
митну декларацію країни відправлення від 10.10.2021 № 516620210661393221 (арк. 26-28).
У позові Товариство вказало, що разом з Декларацією були подані також CMR (арк. 30) та коносамент (арк. 29).
Суд зауважив, що у графі 44 Декларації ці документи не зазначені, але факт подання CMR Митниця визнала.
Відповідно до пункту 2.1 Контракту, ціна та умови поставки (згідно з INCOTERMS у редакції 2010 року) товару зафіксовані в комерційному інвойсі на кожну поставку, які є невід'ємною частиною Контракту.
Ціна товару, що вказана у графі 42 Декларації, збігається з ціною, що вказана в інвойсі та у митній декларації країни відправлення, а також ґрунтується на калькуляції.
Після отримання Декларації Митниця надіслала позивачу повідомлення такого змісту: «У зв'язку з тим, що документи, які підтверджують митну вартість товарів надані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (страхові витрат транспортні витрати з розшифровкою маршруту, страхування), в поданих документах відсутня інформація щодо страхування товарів отримувачем, перевізником та відправником. У CMR №15 зазначено місце розвантаження «Одеса», згідно інвойсу №21SG05А умови поставки “CPT Nikolaev”. У зв'язку з цим, на підставі ст.53 ч.3 МКУ для підтвердження митної вартості та її складових частин Вам необхідно надати: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов'язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку «Розрахунок з іноземними постачальниками», оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку «Товари», оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку «Розрахунок з іншими кредиторами», оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку «Поточні рахунки в іноземній валюті»); 3) каталоги, специфікації на товар; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та за власним бажанням можливо подання додаткових наявних у вас документів для підтвердження заявленої митної вартості товару» (далі - Повідомлення, арк. 21).
Суд зауважив, що у графі 44 Декларації, як вказано вище, наявна інформація про подання позивачем митної декларації країни відправлення та експертного висновку.
04.01.2022 Товариство надіслало відповідачу лист такого змісту:
«… - Щодо страхування вантажу: нашим підприємством страхування вантажу не здійснювалось, Відправником також (лист додаємо).
- Щодо рахунків від третіх осіб та платежів на користь продавця: товар поставляється від Виробника товару, тобто посередників (а саме третіх осіб) у цієї поставки не маємо.
- Щодо виписки з бухгалтерської документації : товар поставляється в перше нашим підприємством, розрахунки згідно умов контракту передоплата, додаємо оборотно-сальдову відомість по рахунку 312, 3712. Щодо 632,28,685 рахункам у ТОВ «ГРІН ЛАІТ» руху не було.
- Каталог продукції є тільки в інтернет ресурсі Торгового представника …
- Прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення №516620210661393221, експертний висновок № 120-1458, калькуляцію ціни.
Більше надати документів не маємо можливості …» (арк. 22).
До позову Товариство додало згаданий вище лист продавця, в якому зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося, і продавець не давав перевізнику вказівки щодо страхування вантажу (арк. 33).
04.01.2022 Митниця прийняла «Рішення про коригування митної вартості товарів № UA504170/2022/000001/2» (далі - Рішення, арк. 9-10). Відповідно до Рішення, вартість 26 875,8 кг клейонки ПВХ становить 125 509,99 дол. США (проти 40 847,31 дол. США, задекларованих Товариством).
У Рішенні Митниця, зокрема, вказала: «… метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Подані документи, що підтверджують складові митної вартості, містять розбіжності:
У CMR №15 зазначено місце розвантаження «Одеса», згідно інвойсу №21SG05А умови поставки “CPT Nikolaev”;
поставка товару на умовах СРТ означає, що продавець несе витрати з перевезення товару до пункту призначення, в тому числі фрахт. При цьому покупець здійснює страхування вантажу, але митниці документи що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме страховий поліс не надано.
У зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв'язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 МКУ, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 МКУ, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні: товар № 5 - 4,67 Дол.США/кг митна декларація від 23.12.2021 № UA807170/2021/85729 … листом від 04.01.2022 № 04/02 декларант повідомив, що не має можливості надати додаткові документи передбачені ч.3 ст.53 для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідності зі ст.57 МКУ проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. 64 МКУ …».
04.01.2022 Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, відповідне рішення було оформлено «Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504170/2022/000001» (далі - Картка, арк. 11-12).
Підставою для відмови у Картці вказано: «… Керуючись вимогами ст.55 Митного кодексу України здійснено коригування митної вартості товару згідно з рішенням про визначення митної вартості № UA504170/2022/000001/2 від 04.01.2022, та відмовлено на підставі п.6 ст.54 МКУ, а саме відомості про заявлену митну вартість не підтверджені документально, додаткові документи (згідно ст.53 МКУ) для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом не подані …».
У Картці зазначені всі подані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, як вказано у частині другій статті 57 Митного кодексу України, є перший (основний) метод - за ціною договору (вартість операції).
У частині четвертій статті 58 Митного кодексу України вказано, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктами 5, 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються (як складові митної вартості) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 Митного кодексу України).
У пунктах 1, 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України вказано, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частин першої - третьої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У частині шостій статті 54 Митного кодексу України (до якої відсилає частина перша статті 55) вказано, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповну та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Правовою підставою як для Рішення, так і для відмови у митному оформленні (випуску) товарів вказаний пункт 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, заперечуючи проти позову, Митниця мала довести: неподання позивачем документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій - четвертій цього Кодексу (далі - неподання документів), або відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (недостатність/недостовірність відомостей).
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспорті (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товарів;
7) ліцензія на імпорт, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Товариство (за наведеним переліком) подало Митниці: Контракт (пункт 2), рахунок-фактуру (інвойс) від 01.12.2021 № 21SG05А - зазначено у Картці (пункт 3), платіжний документ від 03.12.2021 № 001780750, що підтверджує вартість товару, - зазначено у Картці (пункт 4).
Ці документи підтверджують, що вказана у Декларації митна вартість базується на ціні, що підлягала сплаті за товари і була фактично сплачена, а також те, що визначена позивачем вартість операції базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Крім того, у Декларації та у Картці вказано про подання позивачем інших документів (пункт 5 переліку): прайс-листа, експертного висновку, калькуляції продавця, акта зважування, листа продавця, оборотно-сальдових відомостей, митної декларації країни відправлення, рахунку-проформи, коносаменту, автотранспортної накладної, декларації про походження товарів.
Подання декларації митної вартості (пункт 1 переліку) та ліцензії на імпорт (пункт 7 переліку) не вимагалося.
Згідно з Контрактом, Декларацією та інвойсом, ціна та умови поставки (INCOTERMS 2010 edition) - СРТ UA NIKOLAEV.
Термін СРТ - Carriage Paid То (фрахт/перевезення сплачено до). Умови СРТ мають на увазі, що продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні походження.
Ціна СРТ означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.
Згідно з пунктом 6 переліку частина друга статті 53 Митного кодексу Укрїни), обов'язковість подання (на підтвердження митної вартості товарів) транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, встановлена виключно для тих випадків, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. В даному випадку витрати на транспортування були включені у вартість товару.
Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, декларант зобов'язаний подати у тому випадку, якщо страхування здійснювалося.
У Контракті відсутні положення щодо страхування; до Декларації Товариство додало лист продавця з інформацією про те, що він страхування вантажу не здійснював; обов'язковість страхування придбаного позивачем товару законодавством не встановлена.
З урахуванням викладеного суд встановив, що Товариство при поданні Декларації надало документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, та належним чином підтвердило заявлену митну вартість.
Абзацом першим частини третьої статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Виходячи з тексту Повідомлення, посадова особа Митниці встановила:
1. В інвойсі вказано місце призначення - «Миколаїв», у CMR (товарно-транспортній накладній) вказано місце розвантаження - «Одеса».
2. У поданих позивачем документах відсутні відомості про такі складові митної вартості, як витрати на транспортування та витрати на страхування.
Щодо першої обставини (причини) суд зазначив, що, виходячи з умов поставки та вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України, позивач взагалі не мав обов'язку подавати будь-які транспортні документи (зокрема, CMR), відповідно, у Митниці не було підстав вважати, що СMR є документом, що підтверджує митну вартість товарів. Ціна СРТ була визначена з урахуванням того, що місцем призначення є м. Миколаїв, і митне оформлення та митний контроль (включаючи огляд товарів, про що вказано у Картці) здійснювала саме Миколаївська митниця. У Повідомленні не зазначено, яким чином «розбіжність» щодо місця призначення (розвантаження) у CMR та у інвойсі впливає на правильність визначення митної вартості.
Висновки суду щодо другої обставини (причини) викладені вище.
За такого, на переконання суду, у відповідача не було законних підстав вимагати від позивача надання додаткових (перелічених у частині третій статті 53 Митного кодексу України) документів та, відповідно не було законних підстав для незастосування визначеної Товариством митної вартості.
Крім того, суд зауважив, що, згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний надати (за наявності) додаткові документи на письмову вимогу митного органу.
Як вказано вище, Декларацію позивач подав 04.01.2022, дати Рішення і Картки - 04.01.2022, дата листа позивача (реакція на Повідомлення) - 04.01.2022, при цьому дата Повідомлення - 05.01.2022. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, лист до відповідача він направив 04.01.2022, оскільки на той час мав усну інформацію про те, що у Митниці є сумніви щодо правильності визначення митної вартості.
Представник Митниці в судовому засіданні цю обставину не прокоментувала.
Частина четверта статті 54 Митного кодексу України в даному випадку не підлягала застосуванню.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів факт неподання позивачем документів (перша з можливих підстав для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні (випуску) товарів).
Недостатність/недостовірність відомостей, необхідних для визначення митної вартості, також не доведені.
У частині сьомій статті 54 Митного кодексу України вказано, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Недоведеність митним органом того, що позивач заявив неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів (зміст Повідомлення), відсутність Повідомлення у письмовій формі до прийняття Рішення свідчать про те, що відповідач мав автоматично визнати митну вартість, заявлену позивачем.
У відзиві Митниця «розширила» перелік розбіжностей та неточностей, що містили подані Товариством документи, але суд цій інформації оцінку не дав, оскільки вона відсутня у Рішенні
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України, другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України (до яких віднесено і застосований відповідачем резервний метод) застосовуються у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)).
Неможливість визначення митної вартості за основним методом Митниця не довела.
На підставі викладеного суд встановив, що у відповідача не було законних підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості.
Щодо зазначеної у Рішенні митної вартості - 4,67 дол. США/кг суд зазначив таке.
Відповідно до частин першої - другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У пункті 2.1 Правил наведені вимоги щодо форми та змісту графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості». Так, у графі 33 зазначаються, зокрема, послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
У постанові від 26.02.2019 у справі № 808/454/18 Верховний Суд, зокрема, зазначив: «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначені митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів … використана відповідачем інформація по ввезеним на митну територію України товарам, оформленим за митними деклараціями № … не може вважатись спорідненою та найбільш еквівалентною за своєю митною вартістю ціні імпортованого Товариством товару. Оскільки імпортовані позивачем товари та товари, оформлені за вказаними митними деклараціям, не співпадають за номенклатурою, технічними властивостями товару та умовами поставки, тому не є подібними (аналогічними) товарами …».
У Рішенні не вказано, який саме із способів (що не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT)) використала Митниця; відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
На вимогу суду про подання документів, на підставі яких митним органом було визначено митну вартість, відповідач надав «знеособлену» копію зазначеної у Рішенні митної декларації № UA807170/2021/85729 від 23.12.2021 (далі - декларація від 23.12.2021, арк. 126-129, 132).
Жодних пояснень щодо того, яка саме інформація з декларації від 23.12.2021 була використана та яка частина цієї декларації підтверджує визначену митним органом митну вартість за одиницю - 4,67 дол. США/кг, відповідач не надав.
Суд зауважив, що у Декларації (графа 31) позивач вказав товар: «Клейонка ПВХ на нетканій основі, складається двох шарів: 1) лицьовий шар ПВХ з малюнком в асортименті; 2) нетканий матеріал з волокон синтетичного полімерного матеріалу поліетилентерефталату (поліестеру) (не повністю втоплений в полімерний матеріал), поверхневою цільністю 200г/м2 +-2%, 1961 рулон розміром 1,35х25м - 49025 метрів погонних, 196 рулон розміром завширшки 1,35 метрів завдовжки від 200 до 410 метрів - 49640 метрів погонних».
Товари з таким маркуванням у декларації від 23.12.2021 відсутні.
Єдиний товар, що зазначений у декларації від 23.12.2021 з кодом УКТЗЕД 56031410 (як у Декларації), - це «Матеріали неткані з синтетичних волокон (первичний матеріал 100% поліефірне волокно), з покриттям ЕВА з одного боку, що сприймається неозброєним оком у листах з поверхневою щільністю понад 150 г/м2: ЛИСТИ З ТЕРМОПЛАСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ SNTS#». Вага нетто - 3367,5, ціна - 8300 дол. США. Відповідно, вартість за одиницю - 2,4647 дол. США/кг. Умови поставки - FOB.
Будь-яких доводів щодо ідентичності/аналогічності цього товару (за номенклатурою, технічними властивостями та умовами поставки) тому товару, що заявив позивач, Митниця не навела, розрахунків на підтвердження вартості за одиницю 4,67 дол.США/кг (Рішення) не подала, в зв'язку з чим суд визнав безпідставним вказану у Рішенні за результатами коригування загальну суму - 125 509,99 дол. США.
Суд встановив, що Митниця не довела правомірність Рішення та наявність законних підстав для відмови у митному оформленні (випуску) товарів, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт" (вул. Московська, 44, кв.15, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 40541848) до Миколаївської митниці (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 44017652) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2022 № UA504170/2022/000001/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації від 04.01.2022 № UA504170/2022/000001.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 44017652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт" (вул. Московська, 44, кв.15, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 40541848) судовий збір у сумі 11 196,85 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Дата складення повного судового рішення- 03 травня 2023 року.
Суддя В.В. Птичкіна