03 травня 2023 р. № 400/7374/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороз А. О. у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати належного грошового забезпечення за період з 01.01.2019 по 22.05.2019 без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 01.01.2018, у зв'язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку належних сум грошового забезпечення з 01.01.2019 по 22.05.2019 з врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих в порядку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 01.01.2018, у зв'язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, із застосуванням у цей період розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 № 2629-VIII на 01.01.2019; стягнути на користь позивача 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати належного позивачу грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 22.05.2019 без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 01.01.2018, у зв'язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з визнанням протиправними та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103), та відповідно відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови №704, позивач має право на отримання грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019, на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, позивач наполягає, що до спірного періоду з 01.01.2019 по 22.05.2019 має застосовуватись п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 01.01.2018, хоча і постанова суду апеляційної інстанції у справі № 826/6453/18 набрала законної сили 29.01.2020, посилаючись на висновок Верховного Суду постанові від 10.03.2020 по справі № 160/1088/19.
Ухвалою від 14.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки при обрахунку грошового забезпечення позивача у 2019 році ним правомірно застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, оскільки таке відповідає приписам пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 в останній редакції.
23.06.2022 ухвалою суд зупинив провадження у справі.
17.04.2023 ухвалою суд поновив провадження у справі.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач у період з 07.10.2010 по 22.05.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У своєму позові позивач зазначає, що у зазначений вище період проходження військової служби за контрактом нарахування та виплата відповідачем грошового забезпечення здійснювалась не в повному обсязі. А саме, грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 01.01.2018, у зв'язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
29.01.2020 р. Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови № 103, який вносив зміни в п.4 Постанови №704.
Таким чином, з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція п.4 постанови №704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19, Великої Палати Верховного Суду постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18.
Крім того, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021» та Закон України №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 роки, відповідно, не містять.
Таким чином, суд дійшов висновку, що право на застосування під час нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 01.01.2018, у зв'язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” виникає лише з 29.01.2020 року.
Тому, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2019 по 22.05.2019 з обчисленням розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, є правомірними, а вимоги позивача безпідставними.
Суд відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 10.03.2020 по справі № 160/1088/19, оскільки висновки в ній стосуються правовідносини відмінних від розглянутих судом у даній справі.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Судові витрати у справі відсутні, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ,54025 09588762) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз