про залишення позовної заяви без руху
03 травня 2023 р. справа № 400/4625/23
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомВійськової академії (м. Одеса), вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009,
доОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 115 068,37 грн
Військова академія (м. Одеса) (надалі - позивач) звернулась з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 115 068,37 грн.
Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом спору у справі є відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі.
У постанові від 23.09.2021 року у справі № 520/11540/19 Верховний Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів позову, відповідача відраховано з навчання наказом від 17.06.2020 року № 38-РС.
Наказом від 17.06.2020 року № 126 відповідача виключено з списків особового складу академії та знято з усіх видів забезпечення.
Цим же наказом відповідача зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Військовій академії.
Згідно довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , відповідач погодився з розрахунком 17.06.2020 року.
Суд не погоджується з доводами позивача, що ним не порушено строк звернення до адміністративного суду, оскільки відповідачу направлено вимогу-пропозицію 09.03.2023 року.
Як зазначав суд вище, відповідач ознайомлений із довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з його утриманням ще 17.06.2020 року, відтак, датою, з якою суд пов'язує початок перебігу строку на звернення до суду, є 18.06.2020 року.
Позивач направив позов до суду 27.04.2023 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір позивачем не сплачено, натомість у позові міститься клопотання позивача, в якому він просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Так, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
- військовослужбовці;
- батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
- одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
- члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
- особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати відсутні, адже позивач не підпадає під жодну з умов, що визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання юридичною особою або суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу слід подати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2684 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Залишити позовну заяву без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
1) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;
2) документ про сплату судового збору в розмірі 2684 грн.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
6. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. О. Мороз