Справа № 941/82/23 Провадження № 2/395/106/2023
03 травня 2023 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Забуранному Р.А.,
при секретарі Таран С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21817,79 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2013 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на картковий рахунок.
В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9160,00 гривень.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22.11.2022 року має заборгованість - 21817,79 грн., яка складається з наступного: 15573,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6244,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19.08.2014 року у справі №400/467/14-ц суд визнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, проте не визначив день з якого ОСОБА_1 вважається недієздатним. Вказане рішення набрало законної сили 02.09.2014 року.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».
07 квітня 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в які останній не визнав позов у повному обсязі так як, ОСОБА_1 не є належним відповідачем, оскільки являється недієздатним, позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки розрахунок заборгованості проведено в порушення чинного законодавства. Крім того, просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
26 квітня 2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача відкинув аргументи викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позов повністю. Окрім цього, разом з відповіддю на відзив на позовну заяву до суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачу, оскільки такі витрати є необґрунтованими та неспівмірними з часом та об'ємом затраченим на підготовку позиції відповідача та відзиву.
Представник позивача подав клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача, відповідач та законний представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням АТ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення (рекомендоване) у відповідності до чинного законодавства України через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2023 року, від 19.04.2023 , у відзиві представник відповідача просив суд розглянути справу за відсутності сторони відповідача.
Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України відповідача та законний представник відповідача про час та місце розгляду у справі повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін.
Суд вважає можливим розглянути без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до заяви б/н від 31.12.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.19).
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (а.с.21-54).
Однак позичальником умови договору не виконувались, в зв'язку з чим станом на 22.11.2022 року утворилась заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 32817,79 грн., яка складається з наступного: 15573,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6244,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. (а.с. 7-10).
Згідно рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19.08.2014 року (справа №400/467/14-ц, провадження №2-о/400/17/14), ОСОБА_1 визнано недієздатним. ОСОБА_2 призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 02 вересня 2014 року (а.с. 59).
Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України
Стаття 40 цього Кодексу передбачає, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
За змістом ст.ст.41,60,61,63 цього Кодексу над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу).
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.
Статтею 65 ЦК України визначено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Як визначено у ст. 67 цього Кодексу опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Згідно ст. 68 цього Кодексу опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.
За змістом статей 71,72 цього Кодексу опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 4) укладати договори щодо іншого цінного майна. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.
Відповідно до ст. 79 цього Кодексу дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.
Статтею 1184ЦК України визначено, що шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.
Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлені строки (терміни) виконання зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст.546та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
З призначенням над відповідачем ОСОБА_1 опікуна ОСОБА_2 , обов'язок по вчиненню дій, направлених на виконання кредитного договору, перейшло до опікуна.
З моменту визнання відповідача ОСОБА_1 недієздатним, він не несе відповідальності за неналежне виконання умов кредитного договору, оскільки є недієздатним суб'єктом цивільної процесуальної дієздатності, а усі правочини, що необхідно вчиняти на погашення суми кредитного зобов'язання, законом покладено на опікуна, який не є стороною кредитного договору і у такому випадку несе особисту відповідальність за завдану шкоду, якщо не доведе, що ця шкода завдана не з його вини.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що опікун ОСОБА_2 була повідомлена про існування кредитного договору та порушення строків погашення отриманого кредиту. З відзиву на позовну заяву вбачається, що про наявність договірних відносин між позивачем та ОСОБА_1 законний представник позичальника дізналася лише після пред'явлення позову, та позивачем вказана обставина належними та допустимими доказами не спростована.
Відповідно до ч.4 ст.41 ЦК України опікун несе відповідальність за протиправні діяння свого підопічного лише з моменту набуття ним повноважень, тобто вступу у законну силу рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.
Оскільки на момент укладення 31 грудня 2013 року кредитного договору між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 ОСОБА_2 не була опікуном останнього, вона як законний представник не може нести відповідальність за дії ОСОБА_1 .
За таких обставин , суд не вбачає підстав для задоволення вказаного позову.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У зв'язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується наступним.
27 березня 2023 року між законним представником відповідача, ОСОБА_2 та адвокатом Вацюком М. В. було укладено договір про надання правничої допомоги №30.
Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат надає Клієнту правничу допомогу, в обсязі та по змісту зазначеному у підпункті 1.1.1 даного договору.(а.с. 113зв-114)
Згідно Детального опису робіт по наданню правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №30 від 27.03.2023 року супроводження судової справи у суді першої інстанції складається з: усної консультації з правових питань щодо застосування законодавства про кредитні правовідносини, стягнення заборгованості за кредитом, про права та обов'язки недієздатної особи та її законного представника. Укладення договору про надання правничої допомоги; проведення правового аналізу наданих клієнтом документів (позовної заяви з додатками); складання клопотання про відкладення судового засідання, підписання його та додавання доказів за допомогою КЕП. Сканування та направлення на електронну пошту Новомиргородського райсуду; підготовка відзиву на позовну заяву, підписання його та доданих доказів за допомогою КЕП. Сканування та направлення на електронну пошту позивача та Новомиргородського райсуду. Загальна кількість витраченого часу - 31 година. Загальна вартість правової допомоги (послуг) - 5000,00 гривень.(а.с.115)
У відповідності до квитанції до прибуткового касового ордеру №36 від 27.03.2023 року адвокатом Вацюком Миколою Володимировичем прийнято від ОСОБА_2 5000,00 гривень за договором про надання правничої допомоги від 27.03.2023 року №30. (а.с. 114 зв)
Копією Акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 06.04.2023 року адвокатом надано професійну допомогу по супроводженню адвокатом та представництва інтересів Клієнта по справі №941/82/23 у першій судовій інстанції згідно до договору про надання правничої допомоги №30 від 27.03.2023 року на загальну суму 5000 грн.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі і під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обгрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010, № 33210/07 і 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, № 37246/04).
Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого представником відповідача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з позивача на користь законного представника відповідача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., а тому клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України,суд,-
У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2023 року.