02 травня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/1402-б/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши матеріали справи
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Іспас Вижницького району Чернівецької області
про неплатоспроможність
представники сторін:
боржник - не з'явився
від боржника - Марусич М.С., адвокат, ордер від 03.04.2023
29.03.2023 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити прострочену заборгованість у розмірі 684647,95 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.
Ухвалою від 30.03.2023 заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 10.04.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 20.04.2023. Явку боржника визнано обов'язковою.
14.04.2023 до суду від представника боржника надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 14.04.2023 задоволено заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 20.04.2023 відкладено підготовче засідання на 02.05.2023. Суд повторно визнав явку боржника обов'язковою.
14.04.2023 до суду від боржника надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без особистої участі боржника, за участю її представника адвоката Марусича М.С. Клопотання мотивоване тим, що боржник особисто взяти участь у судовому засіданні не має можливості, у зв'язку з чим боржником укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Марусичем М.С. в тому числі й для участі в судових засіданнях від імені боржника. Наслідки відкриття справи про неплатоспроможність повністю зрозумілі і боржник не заперечує проти застосування передбачених законодавством обмежень у процедурі банкрутства фізичної особи.
У судове засідання 02.05.2023 ОСОБА_1 не з'явилася. Представник боржника зазначив, що він ознайомлений з наявною заборгованістю заявниці, враховуючи, що заявниця не володіє юридичними нормами права, вона уклала договір з представником на представництво інтересів у господарському суді. Крім того, з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, заявниця виїхала з дітьми за межі держаного кордону України до Польщі і повертатися не планує.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, суд встановив наступне.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справіAlimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
В своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначила лише що не має можливості взяти участь у судовому засіданні, у зв'язку з чим боржником укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Марусичем М.С. в тому числі й для участі в судових засіданнях від імені боржника. Однак, доказів такої не можливості, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, не надала. Крім того, адвокат боржника в судовому засіданні зазначив, що боржниця виїхала за кордон до Польщі.
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, ОСОБА_1 повинна виконувати покладений на неї обов'язок неухильно, дотримуватись вимог суду та чинного законодавства в частині обов'язкової явки в судове засідання.
Відповідно до приписів ч.ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останій дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Неявка заявника, перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявниці, встановити її особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, без з'ясування особистості боржниці суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому, встановлення особи боржниці та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації боргів є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі, допуск арбітражного керуючого до майна заявниці з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
З наведеного слідує, що хоча представник і наділений відповідними правами щодо представництва ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, проте, не може безумовно замінювати собою заявницю, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність відкривається (у разі наявності підстав) не щодо представника, а щодо самої фізичної особи.
Враховуючи зазначене, попри те, що у ОСОБА_1 наявний представник, заявниця не звільняється від покладеного на неї обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Суд приходить до висновку, що повторна неявка заявниці в засідання без повідомлення причин свідчить про її недобросовісне або, щонайменше, байдуже ставлення до вирішення справи про її неплатоспроможність, неповагу до суду та зловживанням процесуальними правами (ст. 43 ГПК України).
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 24.03.2023 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 03.05.2023.
Суддя В.В.Дутка