Справа № 522/2559/22
Провадження № 2-ві/522/8/23
03 травня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Косіциної В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петрова Євгена Володимировича про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Свяченої Ю.Б.,
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Свяченої Ю.Б. перебуває цивільна справа № 522/2559/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
28.04.2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петрова Євгена Володимировича, надійшла заява про відвід головуючому у справі судді Свяченій Ю.Б.
Мотивує вимоги тим, що 24.04.2023 року представник відповідача подав до канцелярії суду заяву про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження, у зв'язку з необхідністю здійснення процесуальної дії, а саме витребування оригіналів письмових доказів від позивача, а також заявити клопотання про витребування доказів, виклик свідків та у залежності від наданих документів заявити клопотання про призначення по справі судової експертизи, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Проте, суддя без з'ясування, яка саме заява була подана до канцелярії, відмовила в розгляді заяви представника відповідача, оскільки після закінчення підготовчого провадження не розглядає жодні заяви та клопотання.
Таким чином, дані обставини є достатніми, щоб поставити під сумнів об'єктивність та неупередженість судді, а тому суддя підлягає відводу від розгляду даної справи.
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Свяченої Ю.Б. від 01 травня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петрова Євгена Володимировича про відвід судді Свяченої Ю.Б. (Справа № 522/2559/22) передано на вирішення іншому судді, в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді.
Заяву передано для визначення судді, в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді Косіциній В.В. та отримано вказану заяву 03 травня 2023 року.
03 травня 2023 року ухвалою судді Косіциної В.В. заява прийнята до свого провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав:
У відповідності до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Як вбачається із матеріалів заяви, в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків, а саме: надати до суду підтвердження доплати судового збору, у розмірі 7 405,00 грн.
Ухвалою суду від 17.05.2022 року провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
22 листопада 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики до судового розгляду по суті 25 січня 2023 року.
03 квітня 2023 року ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 03.04-23 з адвокатом Петровим Є.В. на представлення інтересів.
В заяві про відвід зазначено, що 24 квітня 2023 року перед судовим засіданням представник ОСОБА_1 адвокат Петровим Є.В. подав до канцелярії заяву про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження, про що заявив в судовому засіданні.
Головуючим по справі було відмовлено в прийнятті такої заяву, у зв'язку з закриттям підготовчого провадження та переходом розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
28 квітня 2023 року адвокатом Петровим Є.В. подано заяву про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б.
Отже, заявник у своїй заяві висловлюючи підставу для відводу судді лише ті обставини, що в нього є сумніви в неупередженості та об'єктивному розгляді справи, оскільки не погоджується з процесуальними діями судді та відмовою в прийнятті заяви представника.
Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини не знайшли підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника не зазначено та не надано. Також, заявником не надані допустимі, належні, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді у зв'язку з неупередженістю.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого по справі при вирішенні даної цивільної справи.
Отже, передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа (подання) підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40, 260 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петрова Євгена Володимировича про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Свяченої Ю.Б. - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Косіцина В.В.