Справа № 522/10507/22
Провадження № 2-др/522/58/23
21 квітня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
за участю - секретаря судового засідання Левченко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці ОСОБА_1 адвоката Кліменко Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення, -
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 4 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбного договору недійсним залишено без задоволення.
10 квітня 2023 року представником відповідача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Представник вказав, що у відзиві просили стягнути з позивача витрати понесені з розглядом справи. Посилаючись на підстави викладені в заяві представник просила стягнути з позивача судові витрати у розмірі 22000 гривень та зауважила, що зменшення понесених ОСОБА_1 витрат призведе до покладення на неї тягара витрат за ініційованим позовом ОСОБА_2 , безпідставність якого підтверджена судом та порушення її прав та отримання компенсації.
В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, наполягаючи на її задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та вважав понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу неспівмірними зі складністю даної судової справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2) суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягає передачі,або дії,що требавиконати; 3) судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов'язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов'язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
В свою чергу, згідно положень ч.ч. 1,2,3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати,пов'язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина перша та друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.
15 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання шлюбного договору недійсним.
Ухвалою суду від 6 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбного договору недійсним було принйто до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд витребувати від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірені копії реєстраційної справи № 1319196351101 щодо нерухомого майна (квартири), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було задоволено ухвалою суду від 6 вересня 2022 року.
05 жовтня 2022 року на електронну адресу суду представником ОСОБА_1 адвокатом Кліменко Ю.І. подано відзив на позовну заяву.
31 жовтня 2022 року до суду надійшла заявапредставника ОСОБА_1 адвоката Кліменко Юлії Ігорівни про вступ у справу як представника.
25 січня 2023 року від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката посилаючись на те, що заявлений розмір є неспівмірним, таким, що не відповідають складності справи, обсягу часу та виконаних робіт, а тому просить суд зменшити розмір витрат до 2000 гривень. Водночас, заявлені витрати є надмірним тягарем для позивача, фінансовий стан якого не дозволяє нести витрати у заявленому розмірі та вони є надмірними, необґрунтованими, непропорційними до предмету позову, не відповідають складності справи, не відповідають реальним та необхідним обсягам виконаної роботи та витраченого часу.
4 квітня 2023 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбного договору недійсним залишено без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в суді здійснювала адвокат Кліменко Юлія Ігорівна на підставі Договору про надання правової допомоги № 23-09/22 від 23.09.2022, Додатку № 1 від 23.09.2022, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000215 від 14.03.2019 та посвідчення адвоката Кліменко Юлії Ігорівни.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 3 Додатку № 1 до Договору визначено складові гонорару Адвокатського об'єднання (який складає 11250,00 гривень) за надання визначеного у п. 1 такого Додатку обсягу правової допомоги та порядок його оплати.
Окрім того, у зв'язку з виникненням необхідності у наданні додаткового, не передбаченого Додатком №1 від 23.09.2022 року до Договору, обсягу правової (правничої) допомоги, пов'язаної із розглядом Приморським районним судом м. Одеси справи №522/10507/22, 04.04.2023 року між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням «ВАНХОРН ГРУПП» підписано Додаток №2 до Договору.
Відповідно до п.п. 1, 2 Додатку №2 від 04.04.2023 року до Договору, Сторони визначили, що Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу Клієнту, яка полягає у складанні та подачі до Приморського районного суду м. Одеси заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування понесених Клієнтом судових витрат, пов'язаних із розглядом судом першої інстанції справи №522/10507/22, із запереченнями на подану позивачем заяву про зменшення розміру таких витрат, розмір гонорару за яку становить 4 000,00 (чотири тисячі) гривень.
В пункті 3 Додатку №2 від 04.04.2023 року до Договору, Сторонами визначено порядок сплати Клієнтом визначеного в п. 2 гонорару: - 50% розміру гонорару, що складає 2 000,00 (дві тисячі) гривень, сплачується Клієнтом протягом 5 (п'яти днів) з дня підписання цієї Додаткової угоди; - 50% розміру гонорару, що складає 2 000,00 (дві тисячі) гривень, сплачується Клієнтом протягом 15 (п'ятнадцяти) днів після вирішення судом першої інстанції питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення у справі №522/10507/22 з цього приводу.
На виконання положень п. 4 Додатку №1 від 23.09.2022 року та п. 4 Додатку №2 від 04.04.2023 року до Договору, 07.04.2023 року Сторонами підписано Акт про надання правової допомоги №07042023 до Договору про надання правової допомоги №23-09/22 від 23.09.2022 року.
За вказаним актом, ОСОБА_1 надано правову допомогу, яка полягала у:
ознайомленні з матеріалами справи №522/10507/22, вивченні позовної заяви та доданих до неї документів;
правовому аналізі предмета та підстав заявленого позову, розгляд якого здійснюється в межах справи №522/10507/22, дослідженні доказів, з урахуванням положень законодавства України та правових позицій Верховного Суду;
зборі доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог;
складанні та подачі до Приморського районного суду м. Одеси відзиву на позовну заяву у справі №522/10507/22;
складанні та подачі до Приморського районного суду м. Одеси заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №522/10507/22 щодо стягнення на користь Клієнта понесених ним витрат на професійну правничу допомогу із запереченнями на подану позивачем заяву про зменшення таких витрат;
представництві інтересів клієнта в Приморському районному суді м. Одеси під час розгляду справи №522/10507/22 - участь в судових засіданнях по справі 06.10.2022 року та 04.04.2023 року.
Отже, згідно розрахунків представника, розмір гонорару Адвокатського об'єднання за надання визначеного в п. 1 цього Акту обсягу правової допомоги загалом становить 19 750 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень (п. 2 Акту) та складається з гонорару за:
ознайомлення з матеріалами справи №522/10507/22, вивчення позовної заяви та доданих до неї документів; правовий аналізі предмета та підстав заявленого позову, розгляд якого здійснюється в межах справи №522/10507/22, дослідження доказів, з урахуванням положень законодавства України та правових позицій Верховного Суду; збір доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог; складання та подачу до Приморського районного суду м. Одеси відзиву на позовну заяву у справі №522/10507/22 - в розмірі 11 250,00 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень;
складання та подачу до Приморського районного суду м. Одеси заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №522/10507/22 щодо стягнення на користь Клієнта понесених ним витрат на професійну правничу допомогу із запереченнями на подану позивачем заяву про зменшення таких витрат - в розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень;
представництво інтересів Клієнта в Приморському районному суді м. Одеси під час розгляду справи №522/10507/22 - участь в судових засіданнях по справі 06.10.2022 року та 04.04.2023 року - 4 500,00 (чотири тисячі п'ятсот) гривень (із розрахунку 2 250,00 гривень за одне судове засідання).
Інша частина гонорару за подачу до Приморського районного суду м. Одеси заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування понесених Клієнтом судових витрат, пов'язаних із розглядом судом першої інстанції справи №522/10507/22, із запереченнями на подану позивачем заяву про зменшення розміру таких витрат складає в розмірі 2 000,00 грн.
Так, судом встановлено, що представник ОСОБА_1 адвокат Кліменко Юлія Ігорівна приймала участь в суді в 3 засіданнях, а саме 06.10.2022 року, 04.04.2023 року та 21.04.2023 року.
При цьому, два з них були викликані необхідністю, а третє засідання було ініційоване самим представником, у зв'язку з подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Питання щодо стягнення витрат на правову допомогу могло бути урегульоване до винесення рішення Приморського районного суду м. Одеси, тобто дана заява про ухвалення додаткового рішення могла бути і не подана, у разі своєчасної подачі представником наданих документів до суду.
В зв'язку з чим, враховуючи недоведеність неминучості таких витрат, суд вважає за необхідне стягнути на користь відповідача витрати у розмірі 4500 гривень (2250 * 2) за два судових засідання.
Щодо витрат за складання та подачу до Приморського районного суду м. Одеси відзиву на позовну заяву у справі №522/10507/22 суд, враховуючи складність справи, склад учасників та предмет доказування, вважає обґрунтованим та співмірним їх розмір у сумі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень.
При цьому, суд враховує і клопотання ОСОБА_2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Суд враховує, що у даній справі спір виник з приводу визнання шлюбного договору недійсним, який був укладений між сторонами 27.01.2015 р.
З огляду на предмет позову та зміст обставин, якими обґрунтовується заявлена позовна вимога, встановленню та доказуванню підлягають три обставини:
перебування сторін у шлюбі;
укладання шлюбного договору від 27.01.2015 р.;
обставини набуття права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зважаючи на істотну обмеженість предмету доказування, обсяг доказів у справі обмежений незначною кількістю доказів, фактично декількома документами, усі з яких були надані сторонами.
Більш того, між сторонами взагалі відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Фактично, спір у справі зводиться до надання правильної правової оцінки таким обставинам, що додатково свідчить про відсутність необхідності витрачання значного кількості часу адвоката.
Підтвердженням незначної складності справи є також те, що у підготовчому засіданні жодні клопотання сторонами не заявлялись, судом закрито стадію підготовчого провадження у межах одного засідання, додаткові процесуальні дії щодо проведення судових експертиз, допиту свідків, дослідження доказів за їхнім місцем знаходження тощо не проводились, що свідчить про відсутність витрат значного обсягу часу адвоката для надання правової допомоги.
Також суд враховує, матеріальний стан позивача, який згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків більше ніж протягом останніх трьох років не отримував доходи. Позивач не має у власності будь-яке рухоме або нерухоме майно, що підтверджується довідкою ГСЦ МВС України від 29.08.2022 р. № 31/15/5141-ш235 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 310839303 від 26.09.2022 року. Позивач не є фізичною особою-підприємцем, засновником будь-яких юридичних осіб, не має у своїй власності корпоративні права або будь-які інші права на частку в статутному капіталі та наразі перебуває на обліку в Одеському міському центрі зайнятості.
Разом з тим, задоволення вимог про стягнення витрат у заявленому розмірі може призвести до необґрунтованого збагачення відповідача та поставить у скрутне становище позивача.
Відтак, в іншій частині стягненні витрат на правову допомогу з позивача, суд вважає за необхідне відмовити, як такі, що необґрунтовані, неспівмірні та враховуючи те, що представником позивачки не доведено їх неминучість.
Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката; визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у ЦПК України.
Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
У відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як уже зазначалось, розмір заявлених витрат визначений представником відповідача не відповідає критеріям співмірності та розумності, а також справедливості та пропорційності відносно складності справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При цьому, судові витрати не можуть бути джерелом збагачення.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 8500,00 грн. відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та не суперечить принципу розподілу таких витрат.
З урахуванням встановленого суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кліменко Юлії Ігорівни про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 8500 грн., а не на суму, яку просила заявник. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Судом враховано затрачений представником час на участь в суді, необхідність правничої допомоги з урахуванням того, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12-13, 76-89, 95,142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Заяву представниці ОСОБА_1 адвоката Кліменко Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 522/10507/22 про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 03 травня 2023 року.
Суддя Косіцина В.В.
21.04.2023