Справа № 522/4851/23
Провадження № 3/522/4153/23
2 травня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою; АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП,
14 березня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси з Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою; АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 818580 від 04.03.2023 року, громадянин України ОСОБА_1 , 4 березня 2023 року до 14 год. 00 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 50 у магазині «Сільпо» висловлювався нецензурною лайкою, в бік перехожих, на зауваження не реагував.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких свою провину заперечував та заперечував щодо законності складеного протоколу. Пояснив, що 4 березня 2023 року до нього підійшов співробітник поліції, попросив паспорт, перевірив документи та відпустив його. Жодних висловлювань в бік прохожих нецензурною лайкою з його боку не було.
Суд, ознайомившись з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях останнього відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не зазначено наслідків дій у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян.
Окрім того, ОСОБА_2 свою вину у скоєному правопорушенні не визнав, зазначивши, що нікого не ображав та нецензурною лайкою у бік перехожих не висловлювався, а представник правоохоронних органів лише попросив його надати документи, що посвідчують особу та після перевірки паспорту, відпустив його.
В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 , направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_2 , окрім письмових пояснень самого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 суду не представлено.
Окрім того, сам ОСОБА_2 після ознайомлення з матеріалами справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП зауважив, що письмові пояснення, наявні у матеріалах справи, ним написані не були і хто їх написав та їх зміст йому невідомий.
Суд під час дослідження матеріалів справи, звернув увагу на те, що письмові пояснення від імені ОСОБА_1 та свідка подій ОСОБА_3 написані капітаном поліції ОСОБА_4 та зазначення про те, що «з моїх слів записано вірно», підпису та дати їх написання відсутні.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою; АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд,-
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою; АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Косіцина