Справа № 521/12613/22
Провадження № 2/503/153/23
28 квітня 2023 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Позивач подав вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що 13.08.2020 року в м. Одеса на вул. Інглезі, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 . На момент коли матеріальна шкода була спричинена, діяв договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ143734 від 04.09.2019 року, укладений між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ІП «Сейболт-Україна» щодо майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою суду відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. До позивача звернувся страхувальник з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку, після чого, відповідно до страхового акту, позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 4166,69 грн. У зв'язку з чим позивач пред'явив до відповідача позов шляхом подання до суду відповідної позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 4166,69 грн та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн.
31 березня 2023 року ухвалою суду було відкрите провадження у даній справі із проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно роз'яснено відповідачу його право подати на адресу суду відзив на позов, а також заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У встановлений судом строк відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, відповідно, відзив на позовну заяву не подав.
В судове засідання представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання позивач був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.1 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України шляхом надіслання судових повісток для позивача та його представника на електронну адресу представника позивача - ОСОБА_2 зазначену у змісті позовної заяви на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчать відповідні довідки про доставку 12.04.2023 року електронних листів із судовими повістками про виклик. Таке повідомлення позивача відповідає правовій позиції висловленій Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21). При цьому, в змісті самої позовної заяви представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 6600001338209 із судовою повісткою про виклик, яке повернуто відділенням поштового зв'язку АТ «Укрпошта» із відміткою у довідці Ф.20 про відсутність адресата за адресою, що є зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, згідно відповіді Кодимської міської ради від 14.03.2023 року № 03-17/919 на запит суду у порядку, передбаченому ч.6 ст. 187 ЦПК України, а також рекомендоване поштове відправлення № 6600001338225 із судовою повісткою про виклик, яке повернуто відділенням поштового зв'язку АТ «Укрпошта» із відміткою у довідці Ф.20 про відсутність адресата за адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві, як місце фактичного проживання відповідача. Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
04 вересня 2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ІП «Сейболт-Україна» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ143734, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
13.08.2020 року в м. Одеса на вул. Інглезі, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.09.2020 року у справі № 521/14883/20 ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні пункту 13.1 Правил дорожнього руху та вчиненні тим самим адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, із застосуванням до нього адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини її вчинення а також винуватість відповідача ОСОБА_1 у цій ДТП є доведеними обставинами і доказуванню в цій цивільній справі не підлягають.
Позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», відповідно до умов договору № АМ143734 та страхового акту № UA2020081300029/L01/01 від 05-10-2020 року здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 4166,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 47446 від 05.10.2020 року.
Відповідно до ч.1-2 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. Особа яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.1-2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.04.2004 року № 1961-IV (надалі за текстом - Закон № 1961-IV), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно абзацу першого пункту 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до першого речення ст. 29 Закону № 1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями ст. 27 Закону № 1961-IV, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі досліджених доказів, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, не навів суду ніяких заперечень щодо пред'явленого до нього позову та не надав суду жодних доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»; код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20782312, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий; про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «КРЕДОБАНК») завдані збитки у розмірі 4166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «КРЕДОБАНК») судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко