Справа №461/2384/23
Провадження №3/461/995/23
02 травня 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
ОСОБА_1 23.02.2023 року близько 15:00 год. за адресою АДРЕСА_2 , ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення навчання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не піклувалася про її навчання та не створила належні умови для її розвитку, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 23.02.2023 року близько 15:15 год. за адресою АДРЕСА_2 , ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме не піклувалася про її здоров'я та не створила належні умови для її розвитку, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, однак не вживала заходів для явки до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 щодо наявності протоколу на розгляді в суді.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.184 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 970156 від 23.02.2023 року, ВАБ № 970157 від 23.02.2023 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 536,8 грн.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 536,8 грн. судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско