про залишення позовної заяви без руху
30 квітня 2023 року Київ № 320/13357/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури , Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішеннята наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди ,
ОСОБА_1 , через адвоката Льовочкіку В.М., звернувся до суду з позовом, пред'явивши вимоги Київській міській прокуратурі, Чотирнадцятій кадровій комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізовнів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізовнів (на правах місцевих) №3 від 12.12.2022 про неуспішне проходження атестації; наказу кеірвника Київської міської прокуратури ОСОБА_2 від 25.01.2023 №168к про звільнення з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №8 м. Києва та органів прокуратури; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.02.2023 до моменту поновлення на посаді та стягнення з Київської міської прокуратури 50 000 грн. моральної шкоди.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання при зверненні в суд вимог ст.ст.160,161 КАСУ, суд приходить до висновку про її невідповідність вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу десятиденного строку з моменту одержання копії ухвали для усунення виявлених недоліків.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній: ціни позову; адреси місцезнаходження (місця перебування) позивача; РНОКПП- представника позивача; прізвища, ім'я по-батькові всіх відповідачів, його РНОКПП, поштової адреси місця перебування/знаходження; засобів звязку та адреси електронної пошти; приведення у відповідність вступної та резолютивної частини позовної заяви; викладення позовних вимог до Київської міської прокуратури; викладення фактичних обставин, якими обгрунтовані заявлені вимоги, з посиланням на докази, якими ці обставини підтвердженні, зокрема, конкретизації протиправності рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізовнів (на правах місцевих) та керівника Київської міської прокуратури, з посиланням на докази такої протиправності.
При цьому, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Зазначення загальної суми виплат, на виплату яких заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку та у розрізі помісячних виплат із наданням обгрунтованого розрахунку суми заборгованості, що підлягає виплаті позивачеві у звязку з поновленням на посаді, проведених відповідно до Порядку №100; конкретазації вимоги п.4 резолютивної частини позовної заяви; подання суду довідки про доходи позивача з урахуванням всіх складових його доходів (доплат, премій, виплат тощо) за останні шість місяців перебування на посаді; копії трудової книжки ОСОБА_1 ; наказ про призначення на посаду; представлення довідки про розмір грошових виплат, одержаних ОСОБА_1 при звільненні з займаної посади із представленням їх розрахунку та документального підтвердження отримання коштів; подання суду обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, яку позивач просить стягнути із зазначенням, в чому саме полягає моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 50 000 грн. та, якими доказами підтверджується така шкода; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та квитанцій про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2147,20 грн. та 1% від розміру суми, на виплату якої претендує зяавник у якості середнього заробітку та 1073, 60 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01січня 2015року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого: згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима 50 000 грн. є майновою вимогою та підлягає оплаті судовим збором.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн., що відповідає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1073,60 грн.
Щодо пропуску строку звернення до суду, необхідно звернути увагу на таке:
позивач звернувся з даним позовом 28.02.2023. Відповідно до ч.5 ст.122 КАСУ, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У контексті адміністративного судочинства поняття "проходження публічної служби" вжито у вузькому значенні виокремлено від таких елементів, як "прийняття на службу" та "припинення служби". З точки зору КАСУ проходження публічної служби включає такі складові: а) атестація; б) відпустка; в) переведення на іншу посаду; г) грошове утримання; ґ) соціальний захист; д) матеріальне забезпечення; е) пенсійне забезпечення; є) дисциплінарна відповідальність.
Такий підхід є виправданим, оскільки йдеться про розгляд конкретних судових справ, в яких особливе значення має питання щодо статусу публічного службовця, моменту його набуття та втрати. У широкому ж розумінні термін "проходження публічної служби" включає також елементи прийняття на публічну службу і звільнення з публічної служби.
Відповідно до ст.222 КзПП України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством. Спеціальним законодавством для визначення строку звернення з приводу спорів про проходження публічної служби є КАСУ.
Суд також зазначає, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX, яким ч. 2 ст. 233 КЗпП України викладено у наступній редакції: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення."
Отже ОСОБА_1 при подачі позову пропущено строк звернення до суду, який, за відстуності заяви про його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАСУ, суддя, встановивши, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що підлягає сплаті.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, стягнення середнього заробітку, поновлення на посаді, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.