Справа № 454/554/23 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 33/811/555/23 Доповідач: Партика І. В.
28 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мокрія Романа Зіновійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 13 березня 2023 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 05 лютого 2023 року, о 03.28год., в с. Велике, по вул. Лісовій, Червоноградського району, в порушення п. 2.5 ПДР України, керував автомобілем марки «Audi A4», р.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження освідування для встановлення стану сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності, не спростував його доводів зазначених в запереченнях.
Наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом та перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що на трьох відео файлах відсутня дата та час події, вони не є безперервні, матеріали справи не містять даних за допомогою, якого технічного засобу здійснювалася відео фіксація, на відео немає даних, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не залучені свідки, водія не відсторонено від керування транспортним засобом.
Працівниками поліції не дотримано вимог ч. 1 ст. 254, ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, а саме протокол про адміністративне правопорушення складено у його відсутності, не роз'яснено прав та обов'язків, порушено право на захист.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №475063 від 5 лютого 2023 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, збільшені зіниці, почервоніння обличчя), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився;
- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, збільшені зіниці, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager 6810» та від підпису в акті водій відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 5 лютого 2023 року (а.с. 4), згідно якого, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в Сокальські РЛ, від якого водій відмовився (зазначено, що огляд не проводився);
- даними рапорту старшого сержанта поліції Ю.Хоми (а.с. 5), із якого вбачається, що автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліції», у зв'язку із тим, що водій керував транспортним засобом в період дії комендантської години, під час спілкування у водія ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, збільшені зіниці, нечітка мову), запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі від якого водій відмовився;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який був досліджений в судовому засіданні, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , о 3 год. 28 хв., 5 лютого 2023 року, під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відсторонено водія від керування транспортним засобом, ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи сторони захисту, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом , не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки до матеріалів справи долучено відеозапис, з відео реєстратора службового автомобіля працівників поліції, на якому зафіксовано рух автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 та його зупинку о 3 год. 28 хв., 5 лютого 2023 року.
Аргументи апелянта, що працівниками поліції не було залучено двох свідків, не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася фіксація події, відеозапис долучено до матеріалів справи.
Аргументи апелянтів, що відеозапис є неналежним доказом, не беруться до уваги апеляційного суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За таких обставин, суд вважає доводи апелянта щодо безперервності відеофіксації неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №475063 від 5 лютого 2023 року (а.с. 1), а саме опитування водія та пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та його відмову від проходження огляду.
Твердження апелянта про відсутність даних щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалася відеофіксація є необгрнутованими, оскільки диспозиція ст. 256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Окрім того, аналізуючи норми КУпАП в сукупності, зазначення в постанові про адміністративне правопорушення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, є тільки обов'язковим при винесенні відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або ж відповідним приладом (технічним засобом) зафіксовані певні показники швидкість руху, наявність парів алкоголю у повітрі, що видихається, тощо. В даному ж випадку відеозапис є достовірним доказом по справі, який був досліджений та оцінений судом в сукупності з іншими доказами.
Покликання апелянта на те, що на відео немає даних, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, водія не відсторонено від керування транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом апеляційної інстанції. оскільки з відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що водія було повідомлено, що працівниками поліції буде складено протокол про адміністративне правопорушення, після чого повідомлено, що ОСОБА_1 на протязі доби не має права керувати транспортним засобом, та наголошено водієві, щоб він нікуди не їхав, з чим він погодився.
Доводи ОСОБА_1 , що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом та перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки такі спростовуються матеріалами відеозапису, який було досліджено в судовому засіданні та рапортом працівника поліції ст. сержанта поліції Ю.Хомина ( а.с. 5).
Аргументи апелянта, що на трьох відео файлах відсутня дата та час події, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, окрім того, такі не впивають на кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не дотримано вимог ч. 1 ст. 254, ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозаписів, зазначених вимог закону працівниками поліції дотримано в повному обсязі.
Зауваження апелянта, що судом першої інстанції не спростовано його доводів зазначених в запереченнях, хоча і є слушними, разом із тим такі аргументи були предметом перевірки в ході розгляду апеляційної скарги та апеляційним судом не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Та обставина, що ОСОБА_1 оскаржив до суду постанову про накладення на нього штрафу за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та ч. 2 ст. 122 КУпАП ( а.с. 9-10),не спростовує його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Сокальського районного суду Львівської області від 13 березня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.