Справа № 459/2677/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/406/23 Доповідач: ОСОБА_2
24 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 06 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
даною ухвалою, задоволено клопотання, обрано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання ОСОБА_7 , не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом за його участю у встановленому законом порядку.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що без обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу існують ризики вчинення ним спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що пояснюється тяжкістю інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, оскільки санкцією ч. 4 ст. 152 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, може стимулювати ОСОБА_7 до втечі; після спілкування з працівниками поліції по мобільному телефону 14.07.2022 ОСОБА_7 виїхав за межі території України, що також свідчить про те, що ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування, аби уникнути кримінальної відповідальності; незаконно впливати на неповнолітню потерпілу та свідків, шляхом їх переконання та залякування і схиляння їх до зміни даних ними показань, який підтверджується знайомством підозрюваного із потерпілою та свідками; вчиняти інші кримінальні правопорушення в разі не обрання найсуворішої міри запобіжного заходу, тим самим розуміючи часткову безкарність та певну лояльність за попередньо вчинене кримінальне правопорушення, тим самим може продовжувати свою злочинну діяльність, також те, що слідчим та прокурором доведено, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу буде не достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, та те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним, оскільки обставини вчинення ним кримінального правопорушення, поведінка після виявлення його протиправних дій, а також дані, що характеризують його особу свідчать про неможливість застосування до нього запобіжного заходу виді домашнього арешту, особистого зобов'язання, чи особистої поруки, зважаючи також на те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 06 квітня 2023 року про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та відмовити в задоволенні такого.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що слідчим суддею неповно розглянуто клопотання, допущено невідповідність висновків фактичним обставинам справи, направильно застосовано процесуальний закон.
Вказує, що розгляд даного клопотання здійснювався за відсутності ОСОБА_7 , який ще до внесення відомостей в ЄРДР виїхав закордон та жодних дій щодо уникнення кримінальної відповідальності не вчиняв.
Зазначає, що на підтвердження перебування ОСОБА_7 в міжнародному розшуку органом досудового розслідування було надано постанову слідчого Червоноградського РВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_9 від 04.04.2023 року.
Акцентує, що дана постанова лише може бути підставою для оголошення в міжнародний розшук проте не є належним доказом того, що ОСОБА_7 вже оголошений в міжнародний розшук.
Вважає, що суд задоволив клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 без підтвердження інформації про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, що є грубим порушенням кримінально процесуального закону, а саме ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши доповідача, виступ захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з матеріалами клопотання, слідчим СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022141150000609 від 05.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
31 жовтня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
15 листопада 2022 року постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваної особи слідчого Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 зупинено досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022141150000609 від 05.10.2022, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого на АДРЕСА_1 .
04 квітня 2023 року постановою слідчого Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з відсутністю підозрюваного протягом останніх декількох місяців за місцем проживання, та у зв'язку з тим, що на виклики слідчого останній жодного разу не з'явився, виїхав за межі території України - оголошено в міжнародний розшук.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.
Відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та, зокрема за умови знаходження особи в міжнародному розшуку.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2023 року постановою слідчого Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в міжнародний розшук (а.с.68).
Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку. Однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). У даному випадку це і було здійснено слідчим, шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу, тощо, зазначена норма закону (ч. 2 ст. 281 КПК України) не вимагає.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Слідчим суддею дотримано вимоги ч. 6 ст. 193 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судове рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, про наявність, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків та про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, й неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Так, необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею підставно мотивовано тим, що зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 від 06.10.2022; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 від 20.10.2022; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_13 від 26.10.2022, висновком експерта № СЕ-19/114-22/12999-БД від 27.09.2022; висновком експерта №СЕ- 19/114-22/12997-БД від 04.10.2022; висновком експерта №СЕ- 19/114-22/12998-БД від 12.10.2022, а також іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Наведені докази є фактичними даними, отриманими органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити правопорушення, а значить підтверджують наявність обгрунтованої підозри.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, свідчить що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити злочинну діяльність, а відтак запобігти зазначеним вище ризикам.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, що є особливо тяжким злочином, максимальне покарання за яким передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, а також те, що останній переховується від органу досудового розслідування, відсутній за місцем проживання, на виклики слідчого жодного разу не з'явився, виїхав за межі території України, у зв'язку з чим оголошений у міжнародний розшук та те, що перебуваючи на волі може у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків те неповнолітню потерпілу.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді від 06.04.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Як вбачається з резолютивної частини постанови слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 06 квітня 2023 року та положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Таким чином, апеляційний суд звертає увагу на те, що у даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи, як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Наведені вище дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявним ризикам.
Дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував ці положення закону та навів в ухвалі достатні обгрунтування щодо не визначення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог апелянта немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 06 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4