Дата документу 25.04.2023 Справа № 335/2506/23
Єдиний унікальний №335/2506/23 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/276/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
25 квітня 2023 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має незакінчену середню освіту, не одружений, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 , та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2023 року включно, із встановленням розміру застави - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 134 200 гривень.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що враховуючи існування доведених прокурором та слідчим ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також сукупність обставин, у кримінальному провадженні, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації.
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала є незаконною, несправедливою, прийнятою без з'ясування усіх належних обставин, а тому підлягає скасуванню.
Вважає, що відсутні об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також не доведено існування обставин, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, чи може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
На підтвердження відсутності ризику переховування, захисник посилається на наявність у її підзахисного міцних соціальних зв'язків.
Вказує, що існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні є лише припущенням.
Посилається на не доведеність, що менш суворий запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного.
На обґрунтування свої доводів також посилається на наявність у підозрюваного хронічних захворювань та активне сприяння досудовому розслідуванню.
На думку апелянта, запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Згідно з ухвалою слідчого судді, старший слідчий СВ Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , за погодження з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що СВ Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023082060000464 від 24 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», яку відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин та обіг якої заборонено, придбав, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, часі та місці, 60 полімерних згортків червоного кольору, із вказаною особливо небезпечною психотропною речовиною, з метою їх подальшого збуту.
Після чого, зберігаючи при собі вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, ОСОБА_6 , з метою подальшого збуту особливо небезпечної психотропної речовини шляхом розкладання закладок, переміщуючись на таксі направився у Вознесенівський район м. Запоріжжя, а саме на острів «Хортиця», де в подальшому на блок посту ЗП-07 в м. Запоріжжя, був затриманий співробітниками поліції.
Так, о 16 годині 05 хвилин, 24 березня 2023 року, в ході затримання в порядку ст.208 КПК України, у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено 60 полімерних згортків, з яких 1 (один) полімерний згорток упаковано в окремий паперовий пакет) з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-23/4207-НЗПРАП від 25 березня 2023 року, надана на дослідження речовина, вилучена 24 березня 2023 року в ході затримання ОСОБА_6 в порядку ст.208 КПК України, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено -- «PVP», маса якої складає 0,37091 г (в перерахунку на основну).
Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді вищевказаним вимогам відповідає не в повній мірі.
Так, згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке є тяжким, за яке передбачено суворе покарання - виключно у виді позбавлення волі на тривалий строк.
В ході апеляційного розгляду прокурором повідомлено, що наразі вирішується питання щодо перекваліфікації вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення на більш тяжке.
Колегія суддів вважає, що матеріалами клопотання підтверджується обґрунтованість підозри, яка ніким не оспорюється.
У письмовому клопотанні слідчого, яке міститься в матеріалах провадження, зазначено, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків кримінального провадження та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На обґрунтування наявності ризиків, про які ідеться в клопотанні, слідчий окрім іншого послався на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, а також буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказане дає підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Проте, на думку колегії, вказані ризики не є надто високими, з огляду на відомості про особу підозрюваного, в.ч. його вік, те, що раніше останній не судимий, в матеріалах провадження відсутні дані про те, що підозрюваний раніше переховувався від органу досудового розслідування та суду чи мав намір переховуватися, заважав досудовому розслідуванню будь-яким чином.
З показань підозрюваного ОСОБА_6 , доданих до клопотання убачається, що останній повідомив слідчому обставини вчинення злочину. Як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду підозрюваний не заперечував свою причетність до інкримінованого йому злочину.
Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй прецедент ній практиці неодноразово зазначав, що хоча суворість покарання є визначальним елементом під час оцінки ризику переховування від правосуддя, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину («Mamedova v.Russia» та ін.).
Під час вирішення питання про утримання під вартою не повинна діяти презумпція, згідно з якою кожна особа, яку обвинувачено у вчиненні тяжкого злочину, може вдатися до втечі. Виходячи з практики ЄСПЛ, тривалі строки тримання особи під вартою не можуть обумовлюватися такою презумпцією («YagciandSargin v. Turkey» та «Mansur v Turkey» та ін.).
Також Європейській Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово вказував на те, що обрання судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою і продовження строку тримання під вартою не можна застосовувати, передбачаючи ухвалення вироку про позбавлення волі.
Суди, кожного разу, вирішуючи питання про ув'язнення особи, повинні розглядати наявність потреби у цьому. З цією метою суди повинні зважити на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Переконавшись у наявності такої потреби, суд, у відповідному рішенні повинен навести відповідні й достатні мотиви, які б виправдовували ув'язнення. Для цього суд повинен не лише вказати на підстави (ризики), на яких наполягає сторона обвинувачення, а й навести конкретні обставини, що переконують у можливості реалізації підозрюваним цих ризиків.
Таких обставин в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не наведено.
Колегія суддів вважає, що на обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного менш суворих запобіжних заходів ніж тримання під вартою ані в клопотанні слідчого, ані в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не наведено вагомих аргументів.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням фактичних обставин провадження, відомостей про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрацію, має міцні соціальні зв'язки, до останнього можливо застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Протилежне прокурором не доведено, на що слідчий суддя уваги не звернув.
Оскільки слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, зазначена ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим - підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, на строк до 25 травня 2023 року включно, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, що не суперечить вимогам п.2 ч.3 ст.407 КПК України.
На думку колегії суддів, зазначений запобіжний захід буде достатньою гарантією для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та запобігання встановленим ризикам.
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В той же час, заяви про взяття особи на поруку, з якими звернулись в ході апеляційного розгляду ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , задоволенню не підлягають, оскільки на думку колегії суддів, такий запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні, з огляду на його фактичні обставини, не буде дієвим та може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 , та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2023 року включно, із встановленням розміру застави - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 134 200 гривень, скасувати.
Вищевказане клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, на строк до 25 травня 2023 року включно, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
З-під варти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4