Дата документу 26.04.2023 Справа № 333/1543/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 333/1543/23Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й.
Пр. № 22-ц/807/936/23Суддя-доповідач Гончар М.С.
26 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Камалової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комарова 27» (надалі - ОСББ «Комарова 27») про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання надати відповідь
У березні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-3), в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність ОСББ «Комарова 27» щодо ненадання своєчасної відповіді на їхню заяву та ненадання інформації на їхню заяву;
- зобов'язати ОСББ «Комарова 27» надати відповідь на їхню заяву від 18.06.2021 р. стосовно надання інформації у вигляді письмової відповіді та копій документів завірених належних чином, а саме: з якого офіційного документа, коли та з яких законних підстав ОСББ «Комарова 27» та голові правління даного ОСББ «Комарова 27» ОСОБА_3 стало відомо, що загальна площа квартири позивачів за адресою: АДРЕСА_1 становить саме 52,50 кв. м;
- стягнути з ОСББ «Комарова 27» моральну шкоду у розмірі по 10000,00 грн. кожному позивачу.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Наумову І.Й. (а.с. 4).
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2023 року (а.с. 5-6) у відкритті провадження у цій справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 17) просили ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 14).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 21 березня 2023 року (а.с. 20), дану справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 21), з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів апеляційного суду (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 16 суддів, з яких 12 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень).
Відповідач не скористався своїм правом на відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Позивачі подали апеляційному суду уточнення до своєї вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі (а.с.17-18).
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату час та місце розгляду цієї справи (а.с.22 -25, 39-37, 41-47) всі учасники цієї справи не з'явились, окрім позивача (апелянта) ОСОБА_2 , про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутності позивача ОСОБА_2 .
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення позивача (апелянта) ОСОБА_2 , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судовими рішеннями є: ухвали…, постанови…(ст. 258 ч. 1 ЦПК України).
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивачів, керувався п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та виходив із такого.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.
За приписами ч. ч.1, 2 ст. 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 цього Кодексу.
З огляду на положення ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст.92 ЦК України).
Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Позивачі, як вони зазначають у позові, є власниками квартири в багатоквартирному будинку, а отже і його співвласниками. Управління цим будинком здійснюється створеним його співвласниками - ОБЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМАРОВА 27». Позивачі, по суті, вважають, що ОСББ «Комарова 27» в ході його діяльності порушене їх корпоративне право на отримання інформації про діяльність об'єднання, яке передбачене ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», на положення якої вони посилаються в свої заяві, адресованої до ОСББ «Комарова 27» .
Ураховуючи те, що спір стосується захисту прав позивачів, як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушених, на їх думку, діяльністю юридичної особи ОСББ «Комарова 27», засновниками якої, є по суті і позивачі, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю цієї юридичної особи. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 473/2005/19 (провадження № 14-634цс19), у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року, у справі №520/15161/17 (провадження № 61-12395св19).
Також дана судова практика відображена в постанові Запорізького апеляційного суду від 08 лютого 2023 р. № 333/5256/21.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкриття провадження за цим позовом, оскільки він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає.
Позивачі, як фізичні особи та співвласники квартири АДРЕСА_2 , в якому створено ОСББ «Комарова 27», звернулись в порядку цивільного судочинства у цій справі до останнього з вищезазначеним позовом в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність ОСББ «Комарова 27» щодо ненадання своєчасної відповіді на їхню заяву та ненадання інформації на їхню заяву;
- зобов'язати ОСББ «Комарова 27» надати відповідь на їхню заяву від 18.06.2021 р. стосовно надання інформації у вигляді письмової відповіді та копій документів завірених належних чином, а саме: з якого офіційного документа, коли та з яких законних підстав ОСББ «Комарова 27» та голові правління даного ОСББ «Комарова 27» ОСОБА_3 стало відомо, що загальна площа квартири позивачів за адресою: АДРЕСА_1 становить саме 52,50 кв. м;
- стягнути з ОСББ «Комарова 27» моральну шкоду у розмірі по 10000,00 грн. кожному позивачу.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Коло господарських спорів, в яких стороною може бути фізична особа, законом обмежене.
Вищезазначений спір не є спором про діяльність та управління юридичною особою - відповідача ОСББ «Комарова 27». Оскільки, позовні вимоги позивачів у цій справі не стосуються питань створення, діяльності, управління або припинення діяльності ОСББ (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України), цей спір не є спором, який випливає з корпоративних відносин.
За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Помилковим є посилання суду першої інстанції на судову практику Верховного Суду та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року в іншій справі ЄУН 333/5256/22 за позовом ОСОБА_4 , в який відносини не є подібними відносинам у цій справі, так як стосувались у тому числі визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Космічна-89» від 23.06.2021 року (постанова, витяг із Єдиного державного реєстру судових рішень а.с. 48-53).
При вищевикладених обставинах, вимоги апеляційної скарги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В разі скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позову позивача у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2023 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 28.04.2023 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.